Місцева рада хоче продати кілька об’єктів нерухомого майна, залишкова вартість яких не нульова, але є низькою і не відповідає ринковій. Чи можна спочатку здійснити переоцінку цих об’єктів, а потім запускати процедуру приватизації?

Відповідно до п. 3 розд. ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 12.10.2010 р. № 1202 (далі — НС 121), об’єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на річну дату балансу.

Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (абз. 20 п. 4 розд. I НС 121). Під ринковою вартістю зазвичай розуміють справедливу. Тобто якщо залишкова вартість низька, але відповідає справедливій, то підстав для переоцінки немає.

Власне, якщо і провести переоцінку, то різниці не буде, адже метою переоцінки є привести залишкову вартість до справедливої. Тож проводити переоцінку варто тільки якщо залишкова відрізняється від справедливої суттєво. І критерій «низька/висока» залишкова вартість тут ні до чого.

Рішення про проведення переоцінки об’єктів основних засобів суб’єктом державного сектору погоджується з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено (п. 3 розд. ІІІ НС 121).

ДО ВІДОМА. Проаналізувати залишкову вартість об’єкта до приватизації — дуже мудре рішення, адже відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 р. № 2269-VIII стартова ціна об’єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об’єкта (активів об’єкта) малої приватизації. Балансова вартість = залишкова вартість. Тож якщо у вас залишкова вартість нижче справедливої, то ви занижуєте стартову балансову вартість, і є ймовірність менш вигідно продати об’єкт.

Любов Крута, експерт газети