Тема дисконтування зобов’язань, виражених в іноземній валюті, наприклад за тими ж кредитами або позиками, поставила перед бухгалтерами безліч несподіваних облікових питань. Передусім, як зв’язати докупи методології оцінки таких фінансових інструментів за амортизованою собівартістю та визначення курсових різниць.
Актуальність теми зумовлена прагненням не лише забезпечити достовірність фінансової звітності та її відповідність МСФЗ, а й мінімізувати можливі податкові ризики. Хоча тут уже як пощастить. Адже винахідливість окремих представників фіскальної служби на теренах «польового дисконтування» іноді вражає. Аргументи зі «зразкових» актів перевірок іноді змушують нервуватися навіть бувалих податкових едвайзерів.