Сергію, зараз уся аудиторська спільнота говорить про реформу в аудиті у зв’язку з ухваленням Закону № 2597, що вносить зміни до чинного Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Ви ж спільно з іншою поважною аудиторкою, директоркою «Грифон Аудит» Оленою Линник провели серію заходів, присвячених новому закону. Що, власне, змінилось, якщо стисло?

С. Р.: З 1 січня 2023 року набувають чинності зміни до головного аудиторського закону, які суттєво трансформують правила діяльності на аудиторському ринку, в аудиторському середовищі, та ще і впливають на підприємства, фінансова звітність яких підлягає обов’язковому аудиту та оприлюдненню.

Я б розділив основні новації на такі групи:

1. зміни в системі аудиторського нагляду;
2. зміни у вимогах до аудиторів як професіоналів та окремо до керівників аудиторських фірм;
3. зміни у вимогах до аудиторських фірм, які мають право проводити обов’язкові аудити;
4. посилення вимог до підприємств, звітність яких підлягає обов’язковому аудиту;
5. більш широке залучення професійних організацій до аудиторського нагляду.

Які ж такі зміни сталися в системі нагляду? Адже є ОСНАД, що уособлює волю держави, і Рада Аудиторської палати як представник аудиторської спільноти.

С. Р.: Органи то ті самі, їхні структурні одиниці теж залишилися. Зокрема, це Рада нагляду, Інспекція та Комісія з атестації в ОСНАД, а також Рада, Комітет із контролю якості та Секретаріат в Аудиторській палаті. Але повноваження державної гілки нагляду зросли, у тому числі за рахунок Палати.

По-перше, ОСНАДу передано всі функції, пов’язані з реєстрацією аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, а також адмініструванням реєстру.

По-друге, Рада нагляду ОСНАДу, що включала 3 представники від професійної спільноти та 4 від державних органів, поповнилася ще двома представниками від держави.

По-третє, значна частина чинних повноважень Палати переведена до категорії делегованих, що дозволяє ОСНАДу за певних обставин вирішувати: залишити повноваження Палаті, забрати їх собі чи передати якійсь професійній організації бухгалтерів та аудиторів.

Четверте випливає з третього й полягає в додаткових важелях контролю не лише за Аудиторською палатою, а ще й за найвпливовішими професійними організаціями.

Ну й п’яте — ОСНАД залишив за собою право контролювати підвищення кваліфікації всіх аудиторів та контроль якості всіх суб’єктів аудиторської діяльності. Раніше його сфера контролю обмежувалася суб’єктами 3-го та 4-го розділів реєстру, тобто найбільшими аудиторськими компаніями та їхніми працівниками.

А що нового у вимогах до пересічних аудиторів та керівників аудиторських компаній?

С. Р.: Зараз більше уваги буде приділятися їхній діловій репутації та безперервному професійному навчанню, не менше ніж 120 годин за 3 роки. А інформація про застосовані заходи впливу на аудиторів та щодо проходження навчання підлягатиме оприлюдненню в реєстрі. За непроходження навчання або незвітування за строк до 1 липня наступного року можна взагалі вилетіти з реєстру. При тому, що потрапити до нього дуже складно — наразі лише трішки більш ніж 20 % кандидатів в аудитори успішно складають кваліфікаційний іспит. Тому звертаю особливу увагу аудиторів, які наразі працюють у реальному бізнесі й інших установах та організаціях. Якщо в аудиторських фірмах керівник і кадровик потурбуються про професійне навчання аудитора, то вам, як працівнику інших компаній, слід розраховувати лише на себе.

І щодо керівників аудиторських фірм. Крім зазначених репутаційних та освітніх вимог, із 1 січня їм заборонено додатково підпрацьовувати в іншій аудиторській фірмі, крім випадку, коли керівник має там частку в капіталі тієї іншої фірми. Якщо впізнали себе в такій ситуації — терміново звільняйтеся та подавайте регулятору оновлені реєстраційні форми.

Так, чимало сюрпризів… Ці обставини можуть мати прямий вплив і на статус аудиторських компаній. Хочете сказати, що це ще не всі сюрпризи для них?

С. Р.: Звісно, що не всі. Перегляньте оновлені вимоги до компаній 4-го розділу реєстру, які мають право проводити аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес. У них повинно працювати на умовах повної зайнятості за основним місцем роботи не менше ніж 5 аудиторів, які залучаються до аудиторських проєктів, хоча б 2 особи повинні мати визнані ОСНАДом сертифікати з МСФЗ, а загальна чисельність кваліфікованих працівників має становити не менше ніж 10 осіб.

З урахуванням того, що для 3-го розділу реєстру треба мати теж за основним місцем роботи 3 аудиторів, а керівник аудиторської фірми дуже обмежений у додатковому працевлаштуванні, це може призвести до скорочення кількості аудиторських фірм, які мають право проводити обов’язкові аудити. Ще й вимога про 10 саме кваліфікованих працівників в умовах воєнного стану може виявитися не для всіх по грошах. Адже з великою ймовірністю особи без вищої освіти та непрофільні працівники на посадах асистента аудитора, секретаря чи водія вже не враховуватимуться.

Також установлено часові проміжки 1 рік плюс щонайменше пів року на проходження контролю якості для переходу з 2-го в 3-й розділ реєстру та з 3-го до 4-го, що суттєво зменшують для молодих компаній можливості вирости до права проводити обов’язковий аудит суспільників.

А компаніям 2-го розділу реєстру ще й обмежили доступ із надання аудиторських послуг для великих і середніх клієнтів, що робить для них ще більш туманними перспективи для зростання.

Щось усе сумно стає в аудиторському середовищі… Може, чимось порадуєте їхніх клієнтів — підприємства, фінансова звітність яких підлягає обов’язковому аудиту?

С. Р.: Усе буде добре в підприємств, які своєчасно проводять аудити, оприлюднюють фінансову звітність з аудиторським звітом, у яких створені й ефективно функціонують аудиторські комітети. Якщо раптом щось із цього не робиться, то знайте, що у вас з’явився ще один контролюючий орган — ОСНАД, який стежитиме і за звітуванням, і за формуванням аудиторського комітету, і за дотриманням процедури добору аудитора. І якщо за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності ОСНАД міг виписати від 17 тисяч гривень штрафу й раніше (хоча мені особисто про такі прецеденти за 4 роки існування цього органу невідомо), то два інших повноваження принципово нові.

Ці новації призначені підняти культуру звітування та прозорість діяльності вітчизняного середнього та великого бізнесу. Що, своєю чергою, приведе до розширення ринку аудиторських послуг. Щоправда, мабуть, уже після війни, тому що поточні обстріли з боку росії та вимушені простої підприємств через перебої з енергопостачанням негативно впливають на всю економіку та фінанси країни.

Ви спільно з Валентиною Легкою дали інтерв’ю (див. с. 9) про роль вашої професійної організації — Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України — в боротьбі з російською агресією. І серед іншого згадали про аудиторську реформу. В чому полягає нова роль професійних організацій, як ФПБАУ, в регулюванні професії?

С. Р.: По-перше, в законі тепер є визначення професійної організації аудиторів та бухгалтерів. Це громадська організація зі всеукраїнським статусом, що захищає права та свободи аудиторів і бухгалтерів, які становлять понад 50 % членів, і відомості про яку розміщені на сайті ОСНАДу.

Якщо професійна організація об’єднує у своєму складі більш ніж 10 % зареєстрованих аудиторів, то вона бере участь у формуванні робочих органів ОСНАДу — Ради нагляду та Комісії з атестації. Враховуючи складні економічні умови в нашій країні та необов’язкову вимогу членства аудиторів у професійних організаціях, я не впевнений, що така впливова професійна організація, як ФПБАУ, зможе подолати цей бар’єр.

Що є новацією, так це право професійних організацій здійснювати контроль за безперервним професійним навчанням своїх членів та виконувати процедури з контролю якості аудиторських послуг аудиторських фірм, що позиціонують себе членами такої профорганізації. Таке право може бути делеговане ОСНАДом за певних умов, досягнення яких — теж непросте завдання.

Це все ставить професійні організації та Аудиторську палату поряд у регулюванні професії. І багато хто вважає Палату професійною організацією, особливо після отримання в листопаді статусу асоційованого члена Міжнародної федерації бухгалтерів, із чим варто привітати всю аудиторську спільноту та особисто Голову АПУ Тетяну Каменську!

До цього упродовж багатьох років єдиним представником і дійсним членом у цій найвпливовішій бухгалтерській організації була лише ФПБАУ.

Разом із тим, експерти вважають, що Аудиторська палата має свої особливості, що відрізняють її від профорганізацій. Це обов’язковість членства в ній для всіх зареєстрованих аудиторів та особливий прописаний для неї в законі статус самоврядної організації.

Ще дозвольте особисте запитання. Професійна спільнота добре знає вас як експерта з МСФЗ з великим досвідом трансформації та консолідації. Чому так раптом ви знову зацікавились аудитом?

С. Р.: Починаючи з 2018 року я дійсно приділяв основну увагу розвитку власної консалтингової компанії, яка наразі, загалом, спеціалізується на наданні повного комплексу послуг із запровадження МСФЗ: від навчання персоналу та трансформації звітності до звітування у форматі таксономії XBRL. Але наша діяльність настільки дотична до аудиторської, що бути обізнаним в аудиторському законодавстві та стандартах — то питання честі та поваги з боку замовників і самих аудиторів. Ми посередники між ними, тому чим якісніша наша робота, тим простіше проходить аудит і менше нам потім допрацьовувати фінансову звітність.

Друга причина: наша академія — акредитований ОСНАДом навчальний центр для безперервного навчання аудиторів. А ще я упродовж 13 років активно займався аудитом у міжнародних аудиторських компаніях, пройшовши шлях від аудитора до заступника генерального директора з аудиту. Навіть зараз веду окремі проєкти в партнерській аудиторській компанії. І, безумовно, цінною для мене є активна участь у житті однієї з провідних професійних організацій України, що об’єднує і бухгалтерів, і аудиторів.

То на завершення, може, дасте кілька порад для головних бухгалтерів та фінансових директорів — читачів «Практики МСФЗ»: як новий закон вплине на їхню діяльність? До чого слід бути готовими?

С. Р.: Наша країна стала на шлях повної гармонізації з Європейським співтовариством, тому питання якісної, прозорої фінансової звітності — одне з першочергових завдань фінансового керівництва будь-якої компанії, що досягла рівня середньої чи великої. Звідси й вимоги:

• щоб кожна компанія, звітність якої підлягає аудиту та оприлюдненню:
  • найближчим часом створила аудиторський комітет або делегувала його функції якомусь іншому незалежному від операційного керівництва органу компанії;
  • визначила сферу його компетенції, у тому числі пов’язану з добором незалежного аудитора;
  • проаналізувала стан складання, аудиту й оприлюднення звітності за МСФЗ або НПСБО, якщо підприємство має право не застосовувати МСФЗ;
  • якщо компанія звітує за МСФЗ — перевірила, чи підготувала додатково за 2020 і за 2021 роки звітність в електронному форматі таксономії МСФЗ та чи розмістила на порталі СФЗ;
• якщо аудитор уже обраний — переконатися, що він є у відповідному розділі реєстру (для підприємств, що застосовують МСФЗ, це, як правило, 4-й розділ Реєстру аудиторів та САДів);
• якщо ви самі отримували кваліфікацію аудитора — перевірити, що ваше прізвище є в 1-му розділі Реєстру, там актуальна інформація про контакти та роботу, і що у вас достатньо годин безперервного професійного навчання, щоб відзвітуватись у визначений законом строк.

Дякую, Сергію, за таке глибоке розкриття суті аудиторської реформи! Чи можуть наші читачі, яких цікавить тема аудиту або ключових для вас компетенцій МСФЗ й таксономії XBRL, звертатися до вас по пораду?

С. Р.: Так, до мене можна звертатися через вайбер або телеграм 067 539 3208. Пишіть суть питання — і ми спільно знайдемо спосіб його вирішення.