Однією з визначальних особливостей звітності за міжнародними стандартами є широке застосування поточних оцінок активів та зобов’язань суб’єктами господарювання, що значною мірою відображає інформаційні потреби внутрішніх та зовнішніх користувачів фінансової інформації про компанію.
Водночас, на відміну від документально підтвердженої історичної собівартості, переоцінка до справедливої вартості має суб’єктивний характер і може різнитися залежно від часу проведення, обраної базової інформації для оцінки, методики оцінки, досвіду оцінювача й цілої низки інших факторів. І загалом регулюється спеціально розробленими для цієї мети керівними документами — міжнародними стандартами оцінки (International Valuation Standards).
А для цілей подання у фінансовій звітності — ще й окремим обліковим стандартом — МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості», який набув чинності ще у 2013 році.