Версия для печати

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Одразу зазначимо, що бюджетна установа може отримувати благодійну допомогу і в грошовій, і в натуральній формі. Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначено Законом про благодійність. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом про благодійність цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

І хай вас не лякає слово «бенефіціар»: це набувач добродійної допомоги. Ним може бути як фізична особа, так і неприбуткова організація або територіальна громада. Також бенефіціарами можуть бути будь-які юридичні особи, які одержують допомогу на досягнення встановленої Законом про благодійність мети.

Щодо закладів освіти нагадаємо: якщо вони отримують благодійну допомогу, то зобов’язані оприлюднювати на своїх вебсайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їхньої вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством (ч. 3 ст. 30 Закону про освіту).

Оформлення благодійності Характерною рисою благодійної допомоги є її цільовий характер. Напрям цільового використання благодійної допомоги фіксують у договорі. У розумінні ЦКУ благодійна допомога є пожертвою. Відповідно до ч. 3 ст. 729 ЦКУ до договору про пожертву застосовують положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Договір пожертви можна укладати як у письмовій, так і в усній формі (ст. 719 ЦКУ). Договір пожертвування рухомих речей теж можна укладати як письмово, так і усно (ч. 4 ст. 719 ЦКУ). Договір пожертви є укладеним із моменту прийняття пожертви (ч. 2 ст. 729 ЦКУ).

Якщо є можливість, то все-таки радимо оформляти договір пожертви письмово, щоб уникнути в майбутньому неприємностей від контролюючих органів. Зверніть увагу, що в договорі пожертви необхідно вказати цільове використання вашої допомоги. Також у ньому можна передбачити порядок перевірки цільового використання благодійного внеску. Тож будьте готові, що благодійник зажадає підтвердних документів, що пожертву спрямовано на визначену ним мету.

Майте на увазі, що в договорі благодійник також має право зазначити, що не встановлює будь-яких обмежень щодо напрямів використання благодійної допомоги. У такому разі керівник бюджетної установи спрямовує їх на першочергові потреби, пов’язані тільки з основною діяльністю установи (п. 2 Порядку № 1222).

Благодійні внески, гранти та дарунки належать до підгрупи 1 групи 2 власних надходжень бюджетної установи. Згідно із ч. 4 ст. 13 БКУ такі надходження можна використати на організацію основної діяльності бюджетних установ.

Для кожного закладу доцільно затвердити порядок оформлення надходження благодійної допомоги, яким і керуватися в роботі. У ньому кожен заклад визначає особливості, які вважає необхідними.

Документування Овочі є продуктами харчування. На сьогодні немає профільного нормативного документа, який би регулював саме облік продуктів харчування. Однак, розуміючи, що продукти харчування є частиною виробничих запасів установи, вважаємо необхідним обліковувати їх відповідно до вимог НС 123 «Запаси» та МР з обліку запасів.

Первинні документи для обліку запасів, затверджені наказом № 431, містять специфічні форми, призначені саме для обліку продуктів харчування. Серед них такі:

• Відомість з надходження продуктів харчування;
• Відомість з витрачання продуктів харчування;
• Меню-вимога на видачу продуктів харчування.

Можна використовувати ці форми документів, а можна й самостійно розробити необхідні первинні документи з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і Положення № 88. Головне — затвердити обрані первинні документи наказом про організацію бухгалтерського обліку в установі.

Враховуючи вимоги п. 11.17 Порядку № 1407 і п. 12.7 Порядку № 938, під час отримання бюджетної допомоги в натуральній формі бюджетні установи складають і подають до Казначейства довідку про надходження в натуральній формі. Форма довідки наведена в додатку 36 до Порядку № 1407 і в додатку 27 до Порядку № 938. Зробити це треба не пізніше останнього робочого дня місяця. Казначейство відображає довідки про надходження в натуральній формі в бухгалтерському обліку виконання бюджету як касові надходження й касові видатки. Тож, як і в разі отримання готівкової допомоги, треба внести зміни до кошторису.

Весь процес обліку продуктів харчування в установі можна поділити на три стадії: складський облік, облік у харчоблоці, облік у бухгалтерії.

Складський облік Обліковувати овочі слід так, щоб забезпечувалося їхнє зберігання під час отримання, зберігання та відпуску. Склад для зберігання овочів має бути оснащений вагами, мірною тарою, холодильними установками, вентиляційними пристроями, інструментами та пристосуваннями для відкриття тари.

Продукти й тару на складі розміщують за найменуваннями, сортами, видами з таким розрахунком, щоб можна було забезпечити їх швидке приймання, відпуск і перевірку.

Облік надходження та відпуску овочів на складі здійснюють на підставі первинних документів у книзі складського обліку запасів у розрізі найменувань, номенклатурних номерів, сортів у кількісному вираженні. У ній також відображають витрачання та залишки овочів. Книга має бути пронумерована та підписана головним бухгалтером. Кожне найменування овочів відображають на окремій сторінці книги. Залишки виводять після кожного запису про надходження та видачу овочів.

Відпуск овочів зі складу до харчоблоку проводять через шеф-кухаря на підставі меню-вимоги на видачу продуктів харчування й накладної (вимоги).

Після запису даних первинних документів до книги складського обліку матеріально відповідальна особа складає реєстр прибуткових і видаткових документів і разом із документами передає до бухгалтерії на перевірку. Бухгалтер розписується про приймання документів на другому примірнику реєстру.

У кінці книги складського обліку не рідше ніж один раз на квартал роблять записи про її перевірку бухгалтерією.

Облік на харчоблоці Кількість овочів, які необхідно отримати харчоблоку для приготування страв, визначають залежно від фактичної кількості осіб, що харчуються. Цю кількість щодня фіксує уповноважений на це працівник.

Якщо потреба в продуктах харчування збільшується у зв’язку зі збільшенням осіб, які харчуються, виписують накладну (вимогу) на склад (комору), а в разі зменшення потреби — залишки овочів повертають на склад.

Бухоблік Первісною вартістю безоплатно отриманих від фізичних або юридичних осіб овочів, згідно з п. 5 розд. ІІ НС 123 «Запаси», буде їхня справедлива вартість. Визначає її комісія установи з оприбуткування запасів. Підставою для визначення справедливої вартості овочів можуть бути супровідні документи, якщо вони містять інформацію про вартість, або відкриті джерела інформації про ціну на аналогічні овочі.

У бухгалтерії установи облік продуктів харчування ведуть у кількісному та вартісному виразі в розрізі матеріально відповідальних осіб. Аналітичний облік продуктів харчування в бухгалтерії ведуть за найменуваннями, кількістю, вартістю та матеріально відповідальними особами в оборотних відомостях. У цих відомостях у кінці місяця підраховують обороти й залишки.

Якщо ж ви застосовуєте первинні документи для обліку продуктів харчування, затверджені наказом № 431, то у Відомості з надходження продуктів харчування слід відобразити інформацію про прибуткові документи в розрізі постачальників із зазначенням дати, номера та підсумкової суми кожного документа. Також ця форма містить перелік усіх найменувань продуктів, що надійшли, із зазначенням одиниці виміру, кількості та суми на кожну дату за кожним найменуванням і кожним документом, а також підсумкової суми за всіма найменуваннями та постачальниками.

У Відомості з витрачання продуктів харчування за місяць відображають перелік усіх найменувань використаних продуктів із зазначенням одиниці виміру, кількості за кожну робочу дату місяця, ціни й суми за кожним найменуванням, а також підсумкової суми за всіма найменуваннями. У відомості наводять фактичну кількість тих, хто харчується, на кожну дату та загальну кількість меню-вимог, за якими її складено.

У Плані рахунків № 1203 виділено окремий субрахунок для обліку продуктів харчування — 1511. Під час отримання овочів від благодійника (фізичних чи юридичних осіб) слід відобразити дохід за необмінними операціями (субрахунок 7511 «Доходи за необмінними операціями»). При цьому варто пам’ятати про відображення касових надходжень та видатків, як рекомендують пп. 5.7, 5.8 Типової кореспонденції.

Оскільки овочі є складовою частиною запасів установи, то під час їх використання для виготовлення страв застосовують метод оцінки вибуття запасів, обраний установою та затверджений у розпорядчому документі про облікову політику. Згідно з п. 4 розд. IV НС 123 «Запаси» установа може оцінювати вибуття запасів за такими методами:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• середньозваженої собівартості;
• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

При цьому кількість використаних овочів кожного найменування для їх списання визначають як добуток затвердженого грошового ліміту на 1 споживача на добу на фактичну кількість споживачів і на кількість днів надання послуг. Розраховану таким чином кількість використаних продуктів бухгалтер періодично порівнює з даними книги складського обліку, яку веде матеріально відповідальна особа.

Далі на прикладі розглянемо порядок відображення в обліку безоплатного отримання та використання овочів.

Приклад. Бюджетна установа отримала від благодійника картоплю 500 кг справедливою вартістю 4 500,00 грн і моркву 200 кг справедливою вартістю 1 500,00 грн. Овочі оприбуткували в комору й видали на харчоблок 20 кг картоплі та 7 кг моркви.

Вартість 1 кг картоплі = 4 500,00 : 500 = 9,00 грн.

Вартість 1 кг моркви = 1 500,00 : 200 = 7,50 грн.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в таблиці.

Бухоблік отримання овочів від благодійника та їх використання