В умовах поширення Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) в Україні зростає потреба в посібниках, що допомагають зрозуміти та практично застосовувати положення МСФЗ. Досі більшість публікацій присвячені тлумаченню повної версії МСФЗ, яка містить близько 3 000 сторінок. Проте, як справедливо зазначено в передмові до рецензованої книги, останнім часом зростає увага до Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП). Тому появу книги «Перехід на МСФЗ для МСП: дорожня карта» можна вважати закономірною та своєчасною. Сама назва книги чітко визначає мету її авторів — пояснити та продемонструвати процедуру переходу від національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (НПСБО) до МСФЗ для МСП.

Ця мета, своєю чергою, обумовила структуру книги, що складається з трьох частин.

У частині 1 «МСФЗ для МСП: кому стане в пригоді?» надано загальну характеристику цього стандарту, пояснено його зв’язок із повною версією МСФЗ. Зміст цієї частини дозволяє зрозуміти сферу та переваги застосування МСФЗ для МСП, зокрема, важливим є пояснення, які підприємства є малими та середніми для цілей цього стандарту.

Автори вважають, що в Україні МСФЗ для МСП можуть застосовувати не лише ті МСП, що бажають добровільно перейти на МСФЗ. На с. 8 зазначено, що серед тих, хто зобов’язаний відповідно до вітчизняного законодавства застосовувати МСФЗ, є й ті, хто підпадає під визначення МСП. На жаль, далі не пояснено, які саме підприємства (що зобов’язані застосовувати МСФЗ) маються на увазі в контексті вимог статті 12 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Назва частини 2 «Теорія транзиту» претендує на наукову новизну.

Насправді йдеться не про нову теорію та взагалі не про теорію. У цій частині автори розглядають положення розділу 35 «Перехід на МСФЗ для МСП», якими слід керуватися під час першого застосування МСФЗ для МСП. Важливе значення для розуміння цих положень мають ілюстративні приклади, що супроводжують виклад матеріалу цієї частини книги.

Поряд із цим, приклади 2.1 і 2.2 потребують уточнення. Зокрема, на рис. 2.2 розглянуто три дати:

• дату переходу 01.01.2019 р.;
• початок звітного періоду 01.01.2020 р.;
• звітну дату 31.12.2020 р.

Далі зазначено, що комплект першої фінансової звітності, що відповідає МСФЗ, обов’язково має включати, зокрема, звіт про фінансовий стан на 31.12.2019 р. (а не на 01.01.2020 р.!!!) та 31.12.2020 р. Розглядаючи перехід з НПСБО на МСФЗ, на рис. 2.2 і 2.3 доречно акцентувати увагу не на початку звітного періоду (01.01.2020 р.), а на даті (31.12.2019 р.) останнього звіту за НПСБО. Це дозволить уникнути непослідовності та непорозуміння з датами.

Частина 3 «Транзит на МСФЗ для МСП: практика» містить практичні приклади трансформаційних процедур під час переходу з НПСБО на МСФЗ для МСП.

Ця частина, безумовно, є родзинкою книги. Хоча автори не ставили за мету комплексно розглянути правила застосування МСФЗ для МСП, їм вдалося охопити найбільш типові кроки, необхідні для переходу на цей стандарт у наявному нормативному середовищі. У книзі детально та доступно розглянуто розрахунки, пов’язані зі зміною облікової політики щодо запасів, основних засобів, безвідсоткових позик і тимчасових різниць. Послідовне подання числового матеріалу дозволяє побачити, якими можуть бути трансформаційні таблиці та проводки, як наводити порівняльну інформацію у звітності та які є варіанти розкриття необхідних узгоджень.

Поряд із цим, враховуючи складність сприйняття тимчасових різниць, було б доречно показати виникнення відстрочених податків під час розгляду кожного кейсу (факту), а вже потім узагальнювати їх у табл. 3.8. Це дозволить краще зрозуміти податкові наслідки трансформаційних процедур.

Незважаючи на окремі зауваження, книгу вважаю вдалою та корисною. Авторам вдалося на 47 сторінках викласти релевантну інформацію щодо переходу на МСФЗ для МСП. Ця книга може бути рекомендована бухгалтерам, аудиторам, викладачам і студентам, а також вітчизняним стандартизаторам, які планують наблизити ПСБО до МСФЗ для МСП.

На мій погляд, «Перехід на МСФЗ для МСП: дорожня карта» — це чудова книга, яка, я впевнений, буде дуже корисна як для бухгалтерів, так і для аудиторів та фінансових директорів.

Варто зауважити, що останнім часом щораз більша кількість малих і середніх підприємств (МСП) дивиться в бік переходу на МСФЗ навіть у тому випадку, коли відповідно до законодавства вони можуть продовжувати вести облік за ПСБО. Пов’язано це може бути як із бажанням отримувати зарубіжне фінансування, так і з бажанням відійти від тих неузгодженостей і двозначностей, наявних у ПСБО, через те, що самі ПСБО, по суті, є скороченою та викривленою версією МСФЗ.

Прекрасно розкрито моменти, пов’язані з відмінністю ПСБО від МСФЗ для МСП. Чіткі та зрозумілі приклади з проводками й поясненнями суттєво полегшують процедуру переходу від ПСБО до МСФЗ для МСП. При цьому інформація викладена чітко, лаконічно та зрозуміло. Я думаю, що ця книга стане настільним посібником не тільки для малих і середніх підприємств, що переходять на МСФЗ, але й для великих підприємств, які теж зможуть почерпнути немало корисної інформації з неї.

Єдиної стандартизованої методики транзиту від однієї бази стандартизації до іншої не існує. Є різні варіанти проведення так званої трансформації. Обрання того чи іншого алгоритму — справа смаку. Автори книги «Перехід на МСФЗ для МСП: дорожня карта» зупинились на тій схемі, яка, на мій погляд, є найпопулярнішою в Україні. Цю просту та надійну модель випробувало на практиці багато українських підприємств, які переходили від UA-GAAP до «великих» МСФЗ.

Приклади не абстрактні, а «живі». Що називається «від сохи» — з найпоширенішої практики. Добре, що автори звернули увагу на тему виправлення помилок під час транзиту. Аудитори добре знають, що найбільше проблем під час переходу виникає не внаслідок змін облікової політики, а саме внаслідок виправлення ПСБО-помилок.

Деякі речі, втім, здаються занадто спрощеними. Наприклад, опис схеми обчислення відстрочених податків більш органічним був би в підручнику для студентів, ніж у посібнику для досвідчених бухгалтерів.

Стосовно актуальності книги можна зауважити, що «малий» МСФЗ наразі розпочинає амбітну експансію в Україні. Мінфін останнім часом дедалі частіше згадує цей стандарт як орієнтир для обліку за ПСБО. Судячи з усього, будуть удосконалювати нацстандарти саме на базі МСФЗ для МСП. Але навіщо користуватися сурогатом, якщо можна користуватися доступним оригіналом? Стандартизаційні пакети фактично зараз є товарною пропозицією. У споживача є можливість вибору: який сенс купувати халтурну китайську підробку, якщо справжній брендовий продукт коштує недорого?

Мені взагалі здається, що через кілька років на бухгалтера, який ставить на своїй звітності позначку «складено за положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку», будуть дивитися як на людину, що прийшла в оперний театр у лаптях.