Версия для печати

Людмила Линник, юрист газети «Місцева рада»

Нагадаємо, що ще 01.01.2022 р. введено в дію Закон про нацспротив1, а 20.01.2022 р. — Положення № 14492.

Процес утворення, діяльності та можливості фінансування добровольчих формувань територіальних громад (далі — ДФТГ) органами місцевого самоврядування (далі — ОМС) ми вже розглядали на сторінках газети «Бухгалтерія: бюджет» № 9/2022, с. 5. Наразі маємо питання щодо оплати обов’язкового медогляду кандидатів в члени ДФТГ та відповідь МОЗ на нього в листі, що коментується. Розповімо про все по черзі.

Добровольчі формування в громаді За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону про нацспротив ДФТГ — це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної тергромади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань тероборони в межах території відповідної громади.

Відповідно до п. 8 Положення № 1449 для виконання завдань тероборони у своїх межах територіальні громади ініціюють утворення ДФТГ. Сільські, селищні, міські ради та сільські, селищні, міські голови за нормами ч. 2 та 3 ст. 14 Закону про нацспротив повинні сприяти утворенню ДФТГ на відповідній території, а командування Сил тероборони ЗСУ через командирів військових частин заохочує жителів тергромад до утворення ДФТГ шляхом інформування чи вжиття інших заходів.

ДФТГ утворюються з урахуванням ресурсних та людських можливостей відповідних тергромад. Загальна кількість та місця розташування ДФТГ визначаються Командуванням Сил тероборони ЗСУ за участю відповідних сільських, селищних, міських рад та затверджуються Головнокомандувачем ЗСУ (ч. 2 ст. 8 Закону про нацспротив).

ДФТГ утворюється зборами ініціативної групи жителів тергромади, за умови, що в них беруть участь не менш як п’ять осіб, у присутності командира військової частини Сил тероборони ЗСУ та уповноважених представників ОМС відповідної тергромади (п. 9 Положення № 1449).

Відповідно до п. 16 Положення № 1449 членом ДФТГ може бути громадянин України віком від 18 років, який проживає на території громади, де діє добровольче формування, пройшов медичний, професійний та психологічний відбір (перевірку), визначені п. 18 цього Положення, і уклав контракт добровольця тероборони, форму якого затверджено наказом Міноборони від 07.03.2022 р. № 84.

Однак наразі, як і обіцяли, зосередимось на медичному відборі (огляді) кандидатів у члени ДФТГ.

Медогляд кандидатів у ДФТГ Медичний відбір (огляд) кандидатів у члени добровольчих формувань відповідно до п. 18 Положення № 1449 проводиться лікарсько-консультативними комісіями (ЛКК) комунальних закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) територіальних громад за направленням посадової особи ОМС, відповідальної за оборонну чи мобілізаційну роботу, на умовах, визначених Порядком № 2523.

Медична довідка для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи (ф. № 127/о (облікова)), форма якої визначена додатком 1 до Порядку № 252, є єдиним документом, що видається громадянину ЛКК після проведення медичного огляду з метою вирішення питання про наявність або відсутність медичних протипоказань для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи.

Тобто йдеться про медогляд на предмет можливості кандидатам у члени ДФТГ мати право на користування вогнепальною зброєю (нарізна військових зразків, несучасна стрілецька, мисливська нарізна і гладкоствольна, спортивна, навчальна), у тому числі деактивованою (охолощеною), бойовими припасами до неї та холодною зброєю (арбалети, шаблі, мечі, кинджали, мисливські ножі тощо).

Попри те, що в Положенні № 1449 зазначається, що огляд проводиться ЛКК комунальних ЗОЗ територіальних громад. Відповідно до п. 3 Порядку № 252 перелік лікувально-профілактичних закладів, яким надане право видачі медичної довідки ф. № 127/о, визначається наказами МОЗ АР Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

В листі, що коментується, МОЗ запевняє, що наразі режим воєнного стану дозволяє працювати всім надавачам медичних послуг у рамках вимог, встановлених для повсякденного функціонування.

Однак нагадаємо, що наразі повноваження обласних держадміністрацій (далі — ОДА) виконують обласні військові адміністрації (далі — ОВА). Тож, якщо до запровадження воєнного стану ОДА не затвердила відповідний перелік, його, на нашу думку, має затвердити відповідна ОВА.

Отже, за наявності переліку ЗОЗ для проходження комісії відповідальна особа ОМС направляє кандидатів в члени ДФТГ на проходження відповідного медогляду.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Однак, як зазначає МОЗ у листі, що коментується, ця послуга не належить до тих, що фінансуються за рахунок НСЗУ. А хто і як має оплатити медогляд членів ДФТГ, міністерство, на жаль, не роз’яснює.

Тож спробуємо розібратись.

Фінансування Відповідно до ст. 23 Закону про нацспротив фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів держбюджету, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел. Аналогічні норми містить п. 5 Положення № 1449.

ДО ВІДОМА. Забезпечення ДФТГ індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї, іншими видами озброєння здійснюється в загальній системі забезпечення ЗСУ та за рішенням Головнокомандувача.

Але окрім озброєння, як ми вже зрозуміли, для виконання функцій, визначених п. 2 Положення № 1449, ДФТГ потребують фінансових ресурсів. Яка роль ОМС?

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 14 Закону про нацспротив сільські, селищні, міські ради забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву.

Пункт 22 ч. 1 ст. 26 Закону про МС до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносить вирішення питань про затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування. Підготовкою та виконанням таких програм займаються виконавчі органи відповідних рад (п.п. 1 п. «а» ст. 27 Закону про МС).

Тобто місцева рада має затвердити комплексну місцеву програму щодо громадського порядку та безпеки, одним із розділів якої буде тероборона, чи програму з організації і забезпечення заходів тероборони та підготовки ДФТГ до виконання її завдань, що визначатимуть всі пріоритети і напрямки діяльності у цій сфері та фінансуватимуться за відповідними бюджетними програмами.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! 24.03.2022 р. ВРУ ухвалено Закон України «Про внесення змін до Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про правовий режим воєнного стану» щодо забезпечення керованості державою в умовах воєнного стану» (законопроєкт № 7153), яким ст. 9 Закону № 3894 доповнено новими частинами 3-5 та передбачено, що в умовах воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації (далі — ВА), має право за погодженням з керівником відповідної ОВА приймати рішення, зокрема, щодо внесення змін до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, а також внесення змін до відповідного місцевого бюджету, якщо це необхідно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIIІ.

Код ТПКВКМБ слід обирати залежно від спрямованості програми (проєкту, заходів), керуючись наказом № 7935. В цьому випадку, на нашу думку, видатки доцільно планувати за кодом 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони».

Рада може передати ДФТГ за програмою кошти (якщо ДФТГ встигла зареєструватись як громадська організація) чи здійснити необхідні придбання самостійно.

Оскільки ДФТГ не є розпорядником бюджетних кошів, то після встановлення кошторисних призначень їх необхідно внести до мережі головного розпорядника бюджетних коштів як одержувачів бюджетних коштів.

Зокрема, п. 1 ст. 38 БКУ6 визначено, що одержувачами бюджетних коштів можуть бути суб’єкти господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Частиною 6 ст. 22 БКУ встановлено, що розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Тож, щоб включити одержувача до мережі, потрібно подати органу Казначейства реєстр змін до мережі (п.п. 4.21 Порядку № 9387). Відповідно, кошторисні призначення на виконання цільових бюджетних програм для громадських організацій проводяться за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», якщо вони передбачають здійснення поточних видатків.

Якщо ж ДФТГ не є громадською організацією і місцева рада сама оплачує медогляд за договором з ЗОЗ, то слід обрати КЕКВ 2240 «Оплата послуг, крім комунальних».

Закупівлі Нагадаємо, що закупівлі воєнного часу регулює постанова № 1698. Відповідно до п.п. 1 п. 1 постанови № 169 оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законом № 9229 та Законом № 80810.

Замовник може здійснювати публічні закупівлі, вартість яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної системи закупівель (далі — ЕСЗ), у тому числі з використанням електронних каталогів. У разі здійснення таких закупівель без використання ЕСЗ замовник обов’язково:

1) дотримується принципів здійснення публічних закупівель;

2) не вносить інформацію про такі закупівлі до річного плану;

3) не оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ця норма не містить обов’язку оприлюднити звіт і після закінчення воєнного стану.

Тим часом для закупівель понад 50 тис. грн є вимога щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, договір про закупівлю та всіх додатків до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану (п.п. 3 п. 1 постанови № 169).

В умовах воєнного стану алгоритм закупівель виглядає так:

1. Переліки та обсяги таких закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників (п.п. 2 п. 1 постанови № 169).

2. Замовники визначають відповідальних за проведення в умовах воєнного стану закупівель осіб. Це може бути будь-яка посадова особа замовника, зокрема й уповноважена особа.

3. Після затвердження переліків замовники можуть укладати прямі договори без використання ЕСЗ, дотримуючись принципів здійснення публічних закупівель, визначених ст. 5 Закону № 922.

4. До річного плану закупівлі згідно з постановою № 169 не включаються.

5. За результатами здійснення закупівель:

• понад 50 тис. грн в ЕСЗ замовник/державний замовник не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, та договір про закупівлю та всі додатки до нього;
• до 50 тис. грн — відомості не оприлюднюються ані під час, ані після закінчення воєнного стану.