Що краще: отримувати орендну плату за землю, передавши земельну ділянку в оренду, чи отримувати земельний податок з цієї земділянки, передавши її безоплатно у власність громадян? Питання на межі фінінтересів громади та реалізації законодавчо закріпленого права громадян. Адже місцева рада може визначити і сформувати перелік інвестиційно привабливих земділянок, які має намір передати в оренду на конкурентних засадах. І загалом, перебування земділянки в такому переліку є підставою для відмови громадянину — претенденту на безоплатне її отримання. Але чи достатньо тільки цього для відмови? Виявляється — ні. До переліку мають бути включені конкретні і вже сформовані (як об’єкт права) земельні ділянки, а не ефемерні території з орієнтовною площею. І лише за цих умов відмова громадянину у безоплатній передачі такої земділянки буде правомірною. Такого висновку дійшов, зокрема, КАС ВС у постанові від 08.11.2019 р. у справі № 420/914/19. І хоча в цій справі спір виник між громадянином та управлінням Держгеокадастру щодо відведення земділянки на землях за межами населеного пункту, висновки цієї постанови будуть цікаві і місцевим радам, як органам, які розпоряджаються землями в межах тергромад, а з 01.01.2019 р. ще й землями колишніх КСП (тобто і за межами населених пунктів також). Тож про все детальніше.