Довго запрягає, та неквапно їде, або Реєстрація податкової накладної за рішенням суду: який прогноз для податкового кредиту?

Версія для друку

04 жовтня, 2021

Тема: ПДВ

Проблема Давньою проблемою покупців під час формування ПК є його повна залежність від успішної реєстрації продавцем ПН в ЄРПН. Так, зареєстрована в ЄРПН ПН є підставою для відображення ПК, і навпаки, відсутність реєстрації ПН в ЄРПН позбавляє покупця права на включення сум ПДВ за такою ПН до складу ПК. Це прямо передбачено нормами пп. 198.6, 201.10 ПКУ. А отже, якщо реєстрацію ПН зупинено, покупець стає заручником ситуації. Йому доведеться чекати на розблокування такої ПН та на її реєстрацію й розраховувати на порядність продавця, який зможе та захоче за це поборотися.

Нагадаємо, що й до запровадження блокувального механізму ПН/РК контролюючі органи також знаходили можливість перешкодити реєстрації ПН/РК в ЄРПН. «Важкою артилерією» податківців на той час було, зокрема, розірвання договору про визнання електронних документів.

Крім того, платники ПДВ і тоді, і тепер страждають від «нюансів» обрахунку суми реєстраційного ліміту, які подекуди призводять до його викривлення. Наприклад, безпідставне виникнення у формулі показника ∑Перевищ у зв’язку з реєстрацією РК до помилкової ПН 1. Відновити реєстраційний ліміт буває не так просто, але ж у разі його нестачі ПН зареєструвати не вдасться.

Тож платникам з різних причин та доволі часто доводиться домагатися у суді реєстрації ПН.

Проте ситуацію погіршує те, що судове рішення на користь платника, яке набрало законної сили, на жаль, не гарантує швидкої реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Як доводить сумна практика, контролери не дуже квапляться виконувати судові приписи. І іноді така бажана реєстрація фактично відбувається через доволі тривалий термін або не відбувається взагалі.

І в цій ситуації знову потерпає покупець, оскільки для нього право на включення ПН/РК до ПК за загальною нормою п. 198.6 ПКУ є обмеженим 1095 днями з дати їх складання продавцем. А чи такий вже безпорадний покупець у такому разі? Подивімося.

Практична ілюстрація Те, що інколи відбувається на практиці, добре проілюструє ситуація, про яку йдеться у коментованій консультації. Так, постачальник, якому було відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН, подав позов до суду. За результатами розгляду справи суд постановив вважати ПН прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН датою 01.09.2015 р. Постанова суду набрала законної сили 02.03.2016 р. Попри це податкова спромоглася зареєструвати таку ПН лише у грудні 2020 року. Тобто на виконання приписів суду контролери витратили більше чотирьох років.

Думка контролерів Податківці у своєму роз’ясненні дійшли невтішних висновків для покупця.

По-перше, відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН не дає права покупцю скористатися ПК за такими ПН. Тут контролери спираються на норми пп. 198.6 та 201.10 ПКУ.

По-друге, в разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким податкова зобов’язана зареєструвати ПН, в реєстрації якої постачальнику було відмовлено, покупець може включити до ПК суми ПДВ, зазначені у такій ПН, після її реєстрації в ЄРПН. І керуватися при цьому такий покупець повинен загальними правилами формування ПК з огляду на п. 198.6 ПКУ. Тож не включені в певному податковому періоді суми ПДВ на підставі зареєстрованих в ЄРПН ПН можуть бути віднесені до складу ПК не пізніше ніж впродовж 1095 к. дн. з дати її складання.

По-третє, ПКУ не передбачено жодних винятків стосовно термінів формування ПК за ПН, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду.

Отже, маємо таку картину: якщо податківці зможуть ухилятися від виконання рішення суду щодо реєстрації ПН в ЄРПН доти, доки спливуть строки, відведені покупцю на формування ПК, то право на ПК у покупця взагалі «розтане».

Думка редакції Попри те, що затягування з реєстрацією ПН відбувається виключно через бездіяльність контролерів та всупереч рішенню суду, обережні платники податку почекають з формуванням ПК, доки ПН все ж таки не «засвітиться» в ЄРПН, адже:

• п. 198.6 ПКУ проголошує: «Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту». Та навпаки: не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК;
• п. 201.10 ПКУ визначає, що ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до ПК.

Але ж слід зважати на те, що перебіг трирічного строку на формування ПК не зупиняється ані на період судового оскарження, ані на період виконання судового рішення податківцями. І після того, як час буде вичерпано, все, що залишається покупцю, — списати такий ПК у бухгалтерському обліку на витрати (Дт 949 — Кт 644). Саме такі рекомендації викладені в наданих платникам консультаціях: наприклад, ІПК ДПС України від 31.08.2021 р. № 3175/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 31.08.2021 р. № 3189/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 01.06.2021 р. № 2186/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Проте, на нашу думку, доки 1095 днів не спливли, за ПК ще можна поборотися. Продавець, зі свого боку, може оскаржувати бездіяльність податківців. Про такі способи примусити контролерів виконувати судові рішення докладно див. у матеріалі «Під лежачий камінь вода не тече: як змусити податківців виконати судове рішення» // «ПБ», № 9/2021, с. 19.

Але й покупець має певні важелі впливу на ситуацію. Сміливі платники, маючи на руках судове рішення, яке набрало законної сили та приписує вважати ПН зареєстрованою в ЄРПН певною датою, могли б сформувати ПК на підставі такого рішення суду та не очікувати його виконання контролерами. А якщо ще й строки тиснуть, то тут вже або пан, або пропав.

Попереджаємо, що, найімовірніше, контролери такий підхід навряд чи оцінять і ще на етапі камеральної перевірки під час звірки з ЄРПН почнуть ставити незручні запитання. Але, на наш погляд, у покупця є всі шанси відстояти свою позицію в суді. Аргументуємо.

По-перше, внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, контролери мають здійснювати, дотримуючись приписів Порядку № 1246 2. При цьому згідно з п. 20 Порядку № 1246 податковий орган має зареєструвати ПН/РК в день, зазначений в рішенні суду, або в день набрання законної сили таким рішенням.

По-друге, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об’єднаннями на всій території України (ст. 370 КАСУ).

По-третє, у ситуації, яка розглядається в ІПК, суд сформулював своє рішення дуже вдало. Він не зобов’язав податківців зареєструвати ПН в ЄРПН, а вже проголосив таку ПН зареєстрованою. Тож можна наполягати на тому, що формально приписи пп. 198.6 та 201.10 ПКУ виконані.

Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка