Статті

Д

Довго запрягає, та неквапно їде, або Реєстрація податкової накладної за рішенням суду: який прогноз для податкового кредиту?

(коментар до ІПК ДПС України від 06.09.2021 р. № 3358/ІПК/99-00-21-03-02-06)

04 жовтня, 2021
Тема: ПДВ

Статтю взято з газети "Професійний бухгалтер" №46
 

Проблема Давньою проблемою покупців під час формування ПК є його повна залежність від успішної реєстрації продавцем ПН в ЄРПН. Так, зареєстрована в ЄРПН ПН є підставою для відображення ПК, і навпаки, відсутність реєстрації ПН в ЄРПН позбавляє покупця права на включення сум ПДВ за такою ПН до складу ПК. Це прямо передбачено нормами пп. 198.6, 201.10 ПКУ. А отже, якщо реєстрацію ПН зупинено, покупець стає заручником ситуації. Йому доведеться чекати на розблокування такої ПН та на її реєстрацію й розраховувати на порядність продавця, який зможе та захоче за це поборотися.

Нагадаємо, що й до запровадження блокувального механізму ПН/РК контролюючі органи також знаходили можливість перешкодити реєстрації ПН/РК в ЄРПН. «Важкою артилерією» податківців на той час було, зокрема, розірвання договору про визнання електронних документів.

Крім того, платники ПДВ і тоді, і тепер страждають від «нюансів» обрахунку суми реєстраційного ліміту, які подекуди призводять до його викривлення. Наприклад, безпідставне виникнення у формулі показника Перевищ у зв’язку з реєстрацією РК до помилкової ПН 1. Відновити реєстраційний ліміт буває не так просто, але ж у разі його нестачі ПН зареєструвати не вдасться.

Тож платникам з різних причин та доволі часто доводиться домагатися у суді реєстрації ПН.

Проте ситуацію погіршує те, що судове рішення на користь платника, яке набрало законної сили, на жаль, не гарантує швидкої реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Як доводить сумна практика, контролери не дуже квапляться виконувати судові приписи. І іноді така бажана реєстрація фактично відбувається через доволі тривалий термін або не відбувається взагалі.

І в цій ситуації знову потерпає покупець, оскільки для нього право на включення ПН/РК до ПК за загальною нормою п. 198.6 ПКУ є обмеженим 1095 днями з дати їх складання продавцем. А чи такий вже безпорадний покупець у такому разі? Подивімося.

Практична ілюстрація Те, що інколи відбувається на практиці, добре проілюструє ситуація, про яку йдеться у коментованій консультації. Так, постачальник, якому було відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН, подав позов до суду. За результатами розгляду справи суд постановив вважати ПН прийнятою та зареєстрованою в ЄРПН датою 01.09.2015 р. Постанова суду набрала законної сили 02.03.2016 р. Попри це податкова спромоглася зареєструвати таку ПН лише у грудні 2020 року. Тобто на виконання приписів суду контролери витратили більше чотирьох років.

Думка контролерів Податківці у своєму роз’ясненні дійшли невтішних висновків для покупця.

По-перше, відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН не дає права покупцю скористатися ПК за такими ПН. Тут контролери спираються на норми пп. 198.6 та 201.10 ПКУ.

По-друге, в разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким податкова зобов’язана зареєструвати ПН, в реєстрації якої постачальнику було відмовлено, покупець може включити до ПК суми ПДВ, зазначені у такій ПН, після її реєстрації в ЄРПН. І керуватися при цьому такий покупець повинен загальними правилами формування ПК з огляду на п. 198.6 ПКУ. Тож не включені в певному податковому періоді суми ПДВ на підставі зареєстрованих в ЄРПН ПН можуть бути віднесені до складу ПК не пізніше ніж впродовж 1095 к. дн. з дати її складання.

По-третє, ПКУ не передбачено жодних винятків стосовно термінів формування ПК за ПН, які реєструються в ЄРПН згідно з рішенням суду.

Отже, маємо таку картину: якщо податківці зможуть ухилятися від виконання рішення суду щодо реєстрації ПН в ЄРПН доти, доки спливуть строки, відведені покупцю на формування ПК, то право на ПК у покупця взагалі «розтане».

Думка редакції Попри те, що затягування з реєстрацією ПН відбувається виключно через бездіяльність контролерів та всупереч рішенню суду, обережні платники податку почекають з формуванням ПК, доки ПН все ж таки не «засвітиться» в ЄРПН, адже:

  • п. 198.6 ПКУ проголошує: «Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту». Та навпаки: не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК;
  • п. 201.10 ПКУ визначає, що ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до ПК.

Але ж слід зважати на те, що перебіг трирічного строку на формування ПК не зупиняється ані на період судового оскарження, ані на період виконання судового рішення податківцями. І після того, як час буде вичерпано, все, що залишається покупцю, — списати такий ПК у бухгалтерському обліку на витрати (Дт 949 — Кт 644). Саме такі рекомендації викладені в наданих платникам консультаціях: наприклад, ІПК ДПС України від 31.08.2021 р. № 3175/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 31.08.2021 р. № 3189/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 01.06.2021 р. № 2186/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Проте, на нашу думку, доки 1095 днів не спливли, за ПК ще можна поборотися. Продавець, зі свого боку, може оскаржувати бездіяльність податківців. Про такі способи примусити контролерів виконувати судові рішення докладно див. у матеріалі «Під лежачий камінь вода не тече: як змусити податківців виконати судове рішення» // «ПБ», № 9/2021, с. 19.

Але й покупець має певні важелі впливу на ситуацію. Сміливі платники, маючи на руках судове рішення, яке набрало законної сили та приписує вважати ПН зареєстрованою в ЄРПН певною датою, могли б сформувати ПК на підставі такого рішення суду та не очікувати його виконання контролерами. А якщо ще й строки тиснуть, то тут вже або пан, або пропав.

Попереджаємо, що, найімовірніше, контролери такий підхід навряд чи оцінять і ще на етапі камеральної перевірки під час звірки з ЄРПН почнуть ставити незручні запитання. Але, на наш погляд, у покупця є всі шанси відстояти свою позицію в суді. Аргументуємо.

По-перше, внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, контролери мають здійснювати, дотримуючись приписів Порядку № 1246 2. При цьому згідно з п. 20 Порядку № 1246 податковий орган має зареєструвати ПН/РК в день, зазначений в рішенні суду, або в день набрання законної сили таким рішенням.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246.

По-друге, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об’єднаннями на всій території України (ст. 370 КАСУ).

По-третє, у ситуації, яка розглядається в ІПК, суд сформулював своє рішення дуже вдало. Він не зобов’язав податківців зареєструвати ПН в ЄРПН, а вже проголосив таку ПН зареєстрованою. Тож можна наполягати на тому, що формально приписи пп. 198.6 та 201.10 ПКУ виконані.

Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка

Календар бухгал­тера

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку