Статті

О

Обережно! Фіскали підмінюють підстави для проведення позапланової перевірки! Як на це дивиться суд?

Податківці завжди відрізнялися неймовірною вигадливістю у своєму прагненні поширити власні можливості перевіряти платників податків позапланово. Іноді здається, що у фіскальному відомстві існує спеціальний підрозділ, який займається лише тим, що розробляє схеми з перекручування норм ПКУ у «потрібний» формат.
Розглянемо ще одне «ноу-хау» контролерів та подивимось на нього очима Верховного Суду (далі — ВС).

12 серпня, 2019

Суть питання

Вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки наведений у п. 78.1 ПКУ.

Зокрема, відповідно до п.п. 78.1.1 ПКУ фіскали можуть розпочати перевірку, якщо мають податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Право на перевірку податківці отримують, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 р. дн. з дня, наступного за днем отримання запиту.

ВАЖЛИВО! В такому запиті контролери мають зазначити порушення платником податків відповідного законодавства, дотриманням якого опікуються фіскали.

Цікаво, що саме положеннями п.п. 78.1.1 ПКУ податківці полюбляють користуватися, коли перевірити платника (або, принаймні, отримати від нього інформацію) потрібно, а «залізних» підстав для цього немає. Зазвичай в такому разі контролери складають запит туманного змісту, в якому наводять лише загальні припущення, без зазначення інформації, яка їх підтверджує, та без конкретизації виявлених порушень. При цьому перелік документів, які податківці бажають отримати за таким запитом, буває дуже обширним. А от для неслухняних запит містить погрозу проведення перевірки на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ.

Нагадаємо, що згідно з п. 73.3 ПКУ контролюючі органи для виконання покладених на них функцій та завдань дійсно мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження. І однією з підстав для направлення запиту якраз і є виявлення фактів, що свідчать про порушення платником вимог законодавства.

Однак при цьому запит має містити (окрім переліку запитуваної інформації і документів та печатки контролюючого органу) підстави для його надсилання із зазначенням інформації, яка це підтверджує. І якщо контролери порушують ці вимоги до складання запиту, то платник податків звільняється від обов’язку надавати на нього відповідь (абз. 18 п. 73.3 ПКУ). Цією нормою і користуються платники податків, які не бояться відстоювати свої права, при отриманні безпідставних запитів. Ті ж платники, які вважають за краще не вступати у конфронтацію, заплющують очі на вади отриманого запиту та надають фіскалам запитувані документи.

Далі податківці матимуть право на позапланову перевірку на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ у разі, якщо платник податків необґрунтовано відмовився від надання запитуваної інформації (чи надав її в неповному обсязі) або отримані за запитом відомості підтверджують вчинення порушення платником податків вимог законодавства.

Сутність ноу-хау

Однак, як виявляється, фіскали ведуть іншу «гру». Вони запускають процедуру документальної позапланової перевірки також у разі:

  • ввічливої (а іноді й не дуже) обґрунтованої відмови платника податків відповідати на запит;
  • якщо отримані документи «не спроможні» (на думку контролерів) довести факт здійснення суб’єктом господарювання певних операцій.

І ось дивина: у наказі про проведення перевірки підставою податківці зазначають не п.п. 78.1.1 ПКУ, яким «загрожували» у запиті, а п.п. 78.1.4 ПКУ. А найбільш спритні примудрюються зазначити одразу обидва наведені підпункти.

НАГАДАЄМО. Відповідно до п.п. 78.1.4 ПКУ підставою для проведення документальної позапланової перевірки є недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 р. дн. з дня, наступного за днем отримання запиту.

Але ж платник податків жодного запиту щодо недостовірності задекларованих ним даних не отримував!

Забігаючи наперед, зазначимо, що під час судових розглядів справ щодо визнання таких наказів про проведення перевірки протиправними фіскали вибудовують наступну логіку:

  • у зв’язку з необхідністю здійснення належного податкового контролю на адресу платника податку був направлений запит про надання інформації та документального підтвердження даних, відображених ним у деклараціях
  • платник податків не надав документів та пояснень (або надав, але їх недостатньо для підтвердження реальності операцій)
  • платник не підтвердив достовірність даних, відображених ним у деклараціях
  • контролюючий орган отримав право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.4 ПКУ.

Від такої фіскальної винахідливості на думку спадає фраза з радянського мультфільму: «Ловкость рук — и никакого мошенничества1.

Цитата з мульфільму «Приключения поросёнка Фунтика» (режисер Анатолій Солін, за сценарієм Валерія Шульжика и Юрія Фридмана).

Допитливі одразу запідозрять, що така підміна, перш за все, свідчить про те, що жодних порушень законодавства контролери взагалі не встановлювали, а значить, точно не мали первинних підстав для надсилання запиту.

Однак не здивуємося, якщо деякі платники попалися на цю вудку. Проте знайшлися й ті, хто пішов за правдою до суду.

Судове заступництво

На щастя, суди підтримують платників податків. Висновки судових органів базуються насамперед на досліджені обставин, які слугували підставою для прийняття спірних наказів. Зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 31.05.2019 р. у справі № 813/1041/18 зазначено, що пп. 78.1.1 та 78.1.4 ПКУ передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок.

Тобто у разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства2, перевірка може бути призначена на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ. А у випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних декларації, та невжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі п.п. 78.1.4 ПКУ.

У разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень.

Крім того, суд вказав податківцям на необхідність чітко окреслювати в запиті обставини та наводити конкретні факти, які свідчать про наявність виявлених правопорушень. При цьому зі змісту наказу має бути можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну, а не лише юридичну підставу для призначення відповідної перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення.

Суд також зазначив, що, призначаючи перевірку з підстав ненадання відповіді на обов’язкові запити, податковий орган також зобов’язаний наводити конкретний підпункт статті 78 ПКУ, а не підміняти один підпункт іншим.

ВИСНОВОК. Якщо положення п.п. 78.1.4 ПКУ не було правовою підставою для надіслання платнику податків відповідного запитів, то призначення перевірки у зв’язку з неналежним виконанням вказаного підпункту є безпідставним.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 11.06.2019 р. у справі № 826/5811/17. А це вже говорить про наявність позитивної тенденції, яка вселяє надію відкараскатися від фіскальних вивертів!

Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт

Календар бухгал­тера

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку