Статті

В

Великі державні та МСФЗ: «прибуток може різко зменшитися…»

Сьогодні ми спілкуємося з радником начальника з економічних питань Адміністрації Іллічівського морського порту Марченком Миколою Михайловичем. Микола Михайлович — відомий серед вітчизняних портовиків фінансист, який працював майже чверть століття головним бухгалтером таких стратегічних держпідприємств, як «Чорноморське морське пароплавство», «Морський торговельний порт «Южний», «Одеський морський торговельний порт». Він авторитетний експерт у питаннях специфіки «державного» обліку великих держкомпаній.

19 липня, 2019

  

 

Микола Марченко, радник начальника з економічних питань Адміністрації Іллічівського морського порту

Які проблеми є найболючішими в обліку основних засобів під час переходу великого держпідприємства на МСФЗ?

М. М.: Тут я би виділив кілька ключових моментів:

  1. Необхідно визначити справедливу вартість основних засобів на дату першого застосування МСФЗ. Для державних підприємств проблема в тому, що переоцінку основних засобів з метою бухгалтерського обліку слід проводити з дозволу органу управління, тобто міністерства, що вимагає різних погоджень. Це може значно ускладнити процес оцінки. Крім того, зменшення корисності також необхідно узгоджувати з органами держуправління, і це не завжди вдається встигнути зробити до дати складання фінансової звітності.
  2. Іноді постає питання про відповідність деяких об’єктів основних засобів критеріям визнання активом. Подекуди неналежний стан таких об’єктів є наслідком несвоєчасних ремонтів. Адже проведення ремонтів основних засобів із заміною компонентів потребує затвердженого фінансового плану державного підприємства, бо заміна компонента прирівнюється до інвестицій. Без затвердженого фінплану не дозволяється інвестувати грошові кошти. Але здебільшого фінансові плани затверджують через кілька місяців після початку року, а ремонти основних засобів потрібні негайно.

Коли мова заходить про необхідність списати основний засіб, виникає нова проблема. Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314, державним підприємствам заборонено списувати майно без дозволу органів державного управління, а з досвіду держпідприємств морської галузі, такий дозвіл можна чекати і рік, і два. У цьому випадку підприємства відкривають додаткові рахунки для відображення такого майна, що не завищують активи підприємств.

Діяльність держпідприємств супроводжується значними обмеженнями витрат. Як це впливає на конкурентоздатність?

М. М.: Судіть самі: постановою КМУ «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів» від 29.11.2006 р. № 1673 (далі — постанова № 1673) під час затвердження фінансових планів установлено обмеження на:

  • оплату консалтингових послуг на рівні не більше ніж 1,5 % обсягу чистого прибутку. Тобто якщо підприємство не має прибутку, то йому не можна отримувати консультаційні послуги, які могли би допомогти проаналізувати та вирішити важливі проблеми діяльності підприємства, в тому числі і проблему підвищення прибутковості;
  • страхування (крім витрат на державне соціальне страхування, обов’язкове страхування та страхування відповідно до міжнародних договорів) на рівні не більше ніж 1,5 % обсягу чистого прибутку, а також обмеження максимального розміру страхового тарифу. Отже, у разі недостатності прибутку підприємство втрачає можливість страхувати навіть звичайні поточні комерційні ризики. Це може призвести до збільшення збитків. Тобто проблема не вирішується, а тільки поглиблюється;
  • представницькі заходи і рекламу на рівні не більше ніж 0,5 % обсягу чистого прибутку. Таким чином, держпідприємство, яке не отримало прибутку, не має можливості виправити становище, наприклад, шляхом проведення рекламних акцій з метою зростання доходу від залучення нових клієнтів, замовників та покупців. Коло замикається: немає прибутку — немає реклами, немає реклами — немає зростання доходу, немає зростання доходу — немає прибутку.

Головбухи держпідприємств давно скаржаться на адміністративний примус до штучного завищення вартості фінансової дебіторки. Чим обумовлена ця проблема?

М. М.: А це та ж таки постанова № 1673. В її п. 13 прямо зазначено: «Заборонити суб’єктам господарювання державного сектору економіки включати до розрахунку резерву сумнівних боргів суми поточної дебіторської заборгованості з терміном виникнення до півтора року».

Це прямо суперечить не тільки міжнародним, але й навіть національним стандартам обліку і спотворює фінансову звітність. У такому підході немає ані обачності, ані здорового глузду. Адже серйозні фінансові проблеми в дебітора можуть виникнути набагато раніше.

Фактично держава примушує бухгалтерів, всупереч професійним стандартам, подавати фінансовий стан підприємств у прикрашеному вигляді.

А в умовах дії нової жорсткої моделі зменшення корисності фінансових активів, яка міститься в МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», виконати зазначені вказівки Кабміну практично неможливо.

Власний капітал держпідприємств — це ще одна проблемна ділянка бухгалтерії. З якими статтями виникає найбільше ускладнень?

М. М.: Більшість «власнокапітальних» проблем переважно зумовлена застарілими нормами вітчизняного законодавства, зокрема ГКУ. Це так звані амортизаційний фонд, статутний фонд, різноманітні цільові фонди, що формуються за рахунок нерозподіленого прибутку. У статутних документах держпідприємств можна знайти багато вказівок та суворих приписів щодо нарахування та «використання» подібних балансових перевертнів. Зазвичай більшість таких фондів мало узгоджуються як із загальновживаною термінологією МСФЗ, так і з ідеологією цих стандартів.

Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом МФУ від 19.12.2006 р. № 1213, у багатьох питаннях також суперечить МСФЗ.

Головбух знов опиняється між молотом і ковадлом. З одного боку — закони та статутні документи, а з другого — МСФЗ.

Щоб не робити з бухгалтера заручника таких колізій, гадаю, вимоги треба звести до якогось єдиного знаменника.

І ще одне важливе питання. Під час переходу на МСФЗ прибуток може різко зменшитися або підприємство покаже збиток. У фінансових планах найчастіше не передбачають цей вплив, що ставить під загрозу їх виконання.

У зв’язку з тим, що органи державного управління укладають контракт із керівниками підприємств, невиконання фінплану — один із приводів розірвати такий контракт.

Тому для підприємств державного сектору економіки під час переходу на МСФЗ необхідно передбачити своєчасний перегляд фінансового плану, враховуючи вплив вимог МСФЗ на фінансові показники.

Календар бухгал­тера

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку