Статті

І

Інспекційне відвідування як форма державного контролю

(коментар до листа Мінсоцполітики від 23.01.2019 р. № 1382/0/2-19/28)

22 лютого, 2019

Cтаттю взято з газети  "Зарплата та кадрова справа"№4

 

Діана Свиридова, юрист газети «Зарплата та кадрова справа»

У листі, що коментується Мінсоцполітики надало роз’яснення щодо законності такої форми державного контролю, як інспекційне відвідування та законності Розпорядження № 6491.

Розпорядження КМУ «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» від 05.09.2018 р. № 649-р.

У запиті зазначено, що Порядком № 2952 передбачено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційних відвідувань. При цьому ані КЗпП, ані Закон № 8773, ані жоден інший нормативно-правовий акт, на думку запитувачів, не передбачають такої форми державного нагляду. Крім цього, Розпорядження № 649 передбачає здійснення позапланових комплексних заходів державного нагляду спільно кількома органами державного контролю, що також суперечить положенням Закону № 877.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

На думку Мінсоцполітики, діяльність контролюючих органів на підставі Порядку № 295 та Розпорядження № 649 абсолютно законна. Позиція відомства ґрунтується на такому. Згідно з ч. 3 ст. 291 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом № 16784, Україна зобов’язана виконувати положення конвенцій та декларації МОП. У ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. № 1906-IV зазначено, що якщо міжнародним договором України, що набув чинності в установленому порядку, встановлені інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Саме з урахуванням міжнародних норм і було розроблено постанову КМУ від 26.04.2017 р. № 295. І замість «перевірки» маємо «інспекційне відвідування», «невиїзне інспектування». Поняття «інспекційне відвідування» запозичене з Конвенції № 815 і Конвенції № 1296 («ЗКС», № 20/2018, с. 4).

Закон України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 р. № 1678-VII.
Конвенція Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікована 08.09.2004 р.
Конвенція Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікована 08.09.2004 р.

Що стосується відсутності у Законі № 877 такої форми контролю, як «інспекційне відвідування», то абз. 9 ч. 3 ст. 7 цього Закону як форму заходу контролю передбачено «інспектування тощо». А тому, на нашу думку, не можна вважати, що інспекційні відвідування «поза законом».

Водночас ч. 4 ст. 2 Закону № 877 передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в установленому порядку з урахуванням особливостей, які визначені законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Відповідно до ст. 259 КЗпП державний контроль здійснює Держпраці та її територіальні органи в порядку, визначеному КМУ. Отже, відомство вказує на те, що Порядок № 295 та Розпорядження № 649 створені з урахуванням усіх законодавчих вимог.

Мінсоцполітики у коментованому листі звертає увагу на те, що Порядком № 295 передбачено нові підходи у відносинах держави та бізнесу. Згідно з Порядком № 295 пріоритетним напрямком роботи інспекторів праці є профілактична робота та консультування роботодавців з питань додержання законодавства про працю. Також зазначено, що Порядок № 295 запровадив ефективний механізм виявлення неоформлених працівників, подолання незадекларованої праці та легалізації доходів громадян.

Що стосується Розпорядження № 649, то Мінсоцполітики вказує, що воно має позитивний вплив на боротьбу з тіньовою зайнятістю. Цей факт підтверджений інформацією з ПФУ про збільшення кількості застрахованих осіб. В коментованому листі зазначено, що з січня по грудень 2018 року кількість застрахованих осіб збільшилась на 369249 осіб.

Отже, з викладеного можна зробити висновок, що боротьба з неоформленою працею є активна та ефективна. І вона триватиме й надалі. Тож радимо навести лад на зарплатно-кадровій ділянці, якщо це потрібно.

Плани на 2019 рік У цьому році активні дії Держпраці у частині легалізації зайнятості тривають. Так, на порталі ubr.ua. керівник Держпраці Роман Чернега поділився планами відомства на 2019 рік, зокрема, розповів про підписання меморандуму з Мін’юстом та Держспоживслужбою — і це вже реалізовано територіальними органами цих відомств. Також зазначив про співробітництво Держпраці з Укртрансбезпекою щодо виявлення нелегальних перевізників. В інтерв’ю йшлося про так звану «зону ризику» для штрафів. Держпраці виділила для себе 4 основні зони ризику:

  • польові сільгоспроботи — на думку служби, це одна з найбільш ризикованих галузей, де людей приймають на роботу без оформлення, а також без інструктажу з охорони праці, що загрожує відсутністю будь-яких компенсацій у випадку травмування;
  • будівництво;
  • торгівля, сфера послуг та ресторанний бізнес;
  • промисловість, зокрема легка промисловість, наприклад, швейні цехи.

Як бачимо, плани у служби масштабні. Згадувалося в інтерв’ю і про штрафи. Зокрема, глава служби зазначив, що високий розмір штрафів є стимулом для оформлення працівників й додержання вимог трудового законодавства.

Тож, як то кажуть, «закон суворий, але це закон», тому дотримуватися його необхідно. Оформлення працівників врятує вас від штрафів!

Законопроект Насамкінець розповімо вам про законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці», який до 6 березня 2019 року знаходиться на обговоренні на сайті Мінсоцполітики7. Він передбачає зміни до КЗпП у частині посилення відповідальності для тих роботодавців, які оформлюють відносини з виконавцями за договорами, укладеними на загальних засадах цивільного законодавства, але які можуть розцінюватися як трудові відносини. До речі, Держпраці протягом 2017–2018 рр. дуже активно з цим бореться: розцінює відносини за договорами ЦПХ як неоформлені трудові відносини й виносить рішення про накладення штрафу в 30 МЗП за кожного такого виконавця8.

https://www.msp.gov.ua/projects/401/?fbclid=IwAR2uTD1SS3FKJJe-tGI6TpJheKrHXX9ZPMHzuz8c3VEttYzdw3W8_yW-iEg (Головна  Обговорення проектів нормативно-правових актів).
Ми про це попереджали ще у «ЗКС», № 9/2018, с. 25.

Проектом передбачено низку ознак, які свідчать про наявність трудових відносин. Планується, що визнавати факт наявності трудових відносин буде як суд, так і власне інспектори праці. Також у планах дещо змінити відповідальність щодо підміни відносин за договорами ЦПХ (передбачається штраф 15 МЗП та 30 МЗП залежно від сплаченого ЄСВ з винагороди).

І ще неприємна перспектива — запровадження відповідальності в розмірі 30 МЗП за фактичний допуск працівника до роботи з порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП. Це означає, що штраф у 30 МЗП у перспективі може бути накладений за кожне не подане або подане із запізненням Повідомлення про прийняття на роботу. Наразі позиція Держпраці м’якша: за не подане Повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДФСУ або подане із запізненням роботодавцю загрожує штраф у розмірі 1 МЗП як за порушення порядку оформлення трудового договору, передбаченого ч. 3 ст. 24 КЗпП. В усних консультаціях Держпраці наполягає на тому, що якщо Повідомлення не подане, але є наказ, важливо, щоб щодо такого працівника проводилися нарахування зарплати (деталі див. у «ЗКС», № 20/2018).

Долучайтеся до громадського обговорення цього законопроекту на сайті Мінсоцполітики7! І якщо у вас активно використовуються відносини відповідно до цивільного законодавства, враховуйте перспективи майбутніх змін у своїй роботі.

https://www.msp.gov.ua/projects/401/?fbclid=IwAR2uTD1SS3FKJJe-tGI6TpJheKrHXX9ZPMHzuz8c3VEttYzdw3W8_yW-iEg (Головна  Обговорення проектів нормативно-правових актів).

 

Календар бухгал­тера
28.05.19

ЄСВ з зарплати (доходу) за квітень 2019 року (гірничими підприємствами)

30.05.19

ПДВ за квітень 2019 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2019 року

Авансовий внесок з турзбору за травень 2019 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2019 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку