Новини

ТОП 5 помилок при поданні уточнюючих розрахунків до декларації з ПДВ

16.08.2019

Фахівці Офісу великих платників під час здійснення податкового супроводження платників податків та проведення камеральних перевірок виявляють ряд порушень при заповненні податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Деякі з них досить легко виправити, проте деякі призводять до тяжких наслідків для підприємства. Тому в Офісі великих платників вирішили звернути увагу на найпоширеніші помилки при поданні уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість.

Помилка 1.

При поданні уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ великі платники податків, які самостійно виявляють заниження податкового зобов’язання забувають нарахувати та сплатити штраф у розмірі 3%. Слід зазначити, що такий штраф сплачується до подачі уточнюючого розрахунку.

Помилка 2.

Невірне відображення в декларації з ПДВ рядка 16.2, а саме збільшено/ зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків.

Слід пам’ятати, що значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Помилка 3.

Платниками невірно заповнюється таблиця (розшифровка) до декларації з ПДВ, де вони мають зазначати уточнюючі розрахунки, що включені до даної декларації.

Помилка 4.

Платники у декларації з ПДВ декларують від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19). Проте, при поданні уточнюючого розрахунку, замість того, щоб перенести р.19 з декларації ПДВ до уточнюючого розрахунку переносять у рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного».

Помилка 5.

Подання платниками пустих уточнюючих розрахунків.

У цьому випадку платник повністю, свідомо декларує відсутність діяльності за місяць, що уточняється. Тут для податківців є багато варіантів для перевірок.

Розглянемо цей випадок детальніше.

Підприємство у своїй звичайній діяльності декларує від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) та суму до бюджетного відшкодування.

Платником подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ, скажімо за березень 2018 року, в якому відсутнє значення р.21. Таким чином, за даними перевірки платника рядок 21 декларації за попередній звітний (податковий) період, тобто березень 2018 року, становить 0.

Виходячи з цього формування р.16.1 декларації за квітень 2018 року здійснено безпідставно. Неправомірне відображення значення р.16.1 декларації за квітень 2018 року призвело до завищення суми податкового кредиту.

В результаті подання такого уточнюючого розрахунку, при  перевірці встановлено порушення:

  • заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету,
  • завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за квітень 2018 року;
  • завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податковій декларації з ПДВ за квітень 2018 року.

А також звертаю увагу на таке:

  • строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем фактичного подання;
  • платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Врахуйте, будь ласка, наші зауваження при подачі податкових декларацій та уточнюючих розрахунків до них.

Довідково деякі нормативні документи:

1.Наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість":

  • Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
  • Пунктом 2 розділу VI Порядку №21 визначено, що у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
  • Згідно з п. 3 розділу VI Порядку №21  у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.
  • Пунктом 4 розділу VI Порядку №21  передбачено, що у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
  • Пунктом 5 розділу VI Порядку №21  передбачено, що значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
  • Пунктом 7 розділу VI Порядку №21  передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

2. Наказ Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця».

Пунктом 3.1.3. розділу ІІI Методичних рекомендацій № 165 визначено, що з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться перевірка правильності відображення даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку. Камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за чинною на час подання уточнюючого розрахунку формою.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку