Позиція ДПС: утилізація основних засобів не звільняє від нарахування ПДВ

Як відомо, згідно норм. п.189.9 ст.189 ПКУ, ліквідація основних засобів за самостійним рішенням прирівнюється до постачання товарів та потребує нарахування ПДВ.

В той же час, абз.2 п.189.9 ст.189 ПКУ передбачає, що положення  п.189.9 ст.189 ПКУ не поширюється на випадки, коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Нас зацікавила позиція ДПС, чи потрібно нараховувати ПДВ, якщо ми передаємо списані ОЗ на утилізацію, і ми надіслали запит до контролюючого органу.

ДПС у відповідь на наш запит надала ІПК № 5407/IПK/99-00-21-03-02 IПK  від 09.10.2025р., де зазначила таке: «операція з ліквідації (списання) за власним бажанням основного засобу (у тому числі якщо такий основний засіб передано на утилізацію спеціалізованій компанії, яка має ліцензію на здійснення утилізації відходів) є операцією з постачання товарів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ».

В той же час, в наступному абзаці, ДПС цитує абз.2 п.189.9 ст.189 ПКУ, суперечачи своєму попередньому висновку: «якщо ліквідація основних засобів здійснюється у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, та при цьому платник податку подає контролюючому органу належним чином оформлений документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів у інший спосіб, така операція з ліквідації основних засобів не вважається постачанням товарів для цілей оподаткування ПДВ».

Що хотіла сказати нам ДПС у цій консультації – залишається загадкою.

Якщо звернутися до роз’яснень, наданих в Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, то достатньою підставою для підтвердження «розібрання або перетворення у інший спосіб» є «належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України “Про затвердження типових форм первинного обліку” від 29 грудня 1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.».

Зауважимо, що у судовій практиці немає великої кількості спорів щодо неприйняття ДПС факту утилізації основних засобів, як підстави для ненарахування ПДВ.

Однак, нам вдалося знайти одиничні справи, де суд підтвердив правомірність ненарахування ПДВ, оскільки ліквідація ОЗ була оформлена відповідно до вимог законодавства і вони були утилізовані разом з будівельним сміттям.

Так, у Рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 у справі №160/13289/23 зазначено наступне:

«..на підставі Актів на списання основних засобів від 16.11.2022 р. (типова форма N ОЗ 3) здійснено їх демонтаж та утилізовано в загальному об’ємі будівельного сміття генеральним підрядником, що підтверджено Актами приймання виконаних будівельних робіт, примірна форма КБ-2в, N 2, 3, 6, 10 до Договору б/н від 20.05.2021 р. з ТОВ “БК “Ольвія”. Складені та підписані постійно діючою комісією Акти на списання основних засобів, що містять дані, які характеризують об’єкти основних засобів та причини їх вибуття, були надані контролюючому органу під час перевірки.

Отже суд, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 09.06.2022 р. по справі N 808/3191/16 стосовно того, що складені та підписані постійно діючою комісією Акти на списання основних засобів типової форми N 03-3, що містять дані, які характеризують об’єкти основних засобів та причини їх вибуття, за умови їх затвердження посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно зі статутом підприємства приймати рішення щодо ліквідації об’єктів основних засобів, визнаються належними документами, які подаються органу ДФС під час перевірки та які є необхідними для правильного застосування вимог останнього абзацу підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 та абзацу 2 пункту 189.9 статті 189 ПК України, аналізу актів на списання основних засобів типової форми N ОЗ-3, які містять вказівку на демонтаж відповідних засобів, що підтверджує їх розібрання (перетворення) з подальшою утилізацією разом із будівельним сміттям, та з огляду на балансову вартість основних засобів, приходить до висновку, що висновки відповідача викладені в Акті перевірки від 03.05.2023 р. про порушення позивачем приписів п. п. 138.3.1. п. 138.3 ст. 138 та п. 189.9 ст. 189 ПК України та заниження податкових зобов’язань з ПДВ… не знаходять підтвердження.»

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 у справі №160/13289/23 не скасовано в апеляційному порядку, та не оскаржено у Верховному суді.

У Рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва  від 04.02.2021 у справі № 640/9726/20 зазначається: «Слід звернути увагу на політику руху та обліку товарів ТМ “Самсунг” для використання їх в якості зразків продукції (політика), затверджену наказом ТОВ “Самсунг Електронікс Україна Компані” N 1/12 від 28.12.2014.

Згадана політика викладена в додатку 1 до наказу N 1/12 від 28.12.2014 та передбачає, що передані зразки продукції використовуються не більше 4 місяців та після закінчення терміну використання утилізуються.

…згадані товари, які, до того ж, марковані як демонстраційні зразки, використані позивачем за призначенням – для демонстрації власного товару, що узгоджується з діловою метою, відтак, операції по безоплатній передачі в тимчасове користування безпосередньо спрямовані та опосередковано призводять до отримання прибутку в подальшому.

Після визначеного терміну зберігання, введені в експлуатацію товари ліквідовуються у відповідності до політики позивача.

Таким чином, для визначення бази оподаткування ПДВ для переданих товарів, слід застосовувати п. 189.9 ст. 189 ПК України після їх фактичного повернення.

Водночас, поза увагою контролюючого органу залишились наступні обставини, що спростовують викладені в Акті перевірки висновки в частині визначення бази оподаткування за балансовою вартістю товарів, що ліквідовується.

Між ТОВ “Самсунг Електронікс Україна Компані” та ТОВ “Соляріс” укладено договір N 2-2/09 від 10.02.2009, на підставі якого останній зобов’язується утилізувати обладнання позивача за його вимогою (том 2 а. с. 191- 196).

На підставі актів передачі від 12.04.2017, 25.07.2018, 29.08.2018, 18.09.2018, 20.09.2018, 08.10.2018, 26.07.2019, 06.08.2019, 27.09.2019 з ТОВ “Соляріс” та актів від 03.05.2018, 24.05.2018, 05.06.2018, 31.07.2018, 25.10.2018, 31.01.2019, 26.06.2019 з ТОВ “Центр управління відходами” основні засоби ТОВ “Самсунг Електронікс Україна Компані” передавались для знищення.

Додатково до політики руху та обліку товарів ТМ “Самсунг”, позивачем затверджені правила попереднього знищення списаної техніки, метою якого є приведення техніки та її основних частин в такий стан, при якому її подальше використання за призначенням є неможливим, а відновлення економічно невигідним.

Таким чином, позивач, за визначеною методикою та із залученням спеціалізованих суб’єктів господарювання, знищив основні засоби, використані з метою надання маркетингових послуг та заради власних потреб.

Повертаючись до змісту п. 189.9 ст. 189 ПК України, поняття ліквідації основних засобів передбачає нарахування грошового зобов’язання з ПДВ на балансову або звичайну вартість, оскільки такі мають цінність (ліквідаційну вартість), істотно відрізняється від ліквідації у зв’язку зі знищенням, за наслідком якого цінність основного засобу втрачається, а подальше його використання за призначенням не убачається за можливе.

Таким чином, знищені основні засоби віднесені ПК України до виключення із загального правила про обов’язок визначити базу оподаткування та збільшити грошове зобов’язання на суму ПДВ, відтак, при ліквідації шляхом знищення, такий обов’язок не виникає, податкове зобов’язання не збільшується.

В акті перевірки зазначено, що згадані в переліку товари неможливо віднести до знищених, оскільки платником податку не зазначені відповідні підстави.

Наведене сприймається судом критично, оскільки п. 189.9. ст. 189 ПК України не вимагає від платника податків доводити таку необхідність.

Резюмуючи наведене, ППР N 0001610501 від 17.04.2020 слід визнати протиправним та скасувати, оскільки передумови його прийняття, викладені в акті перевірки, сформовані відповідачем не у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством, без урахування істотних обставин щодо суті господарських операцій та способу ліквідації основних засобів.»

Слід зауважити, що Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 у справі №160/13289/23 було скасовано в апеляційному порядку, а Верховний Суд залишив постанову апеляційної інстанції без змін.

Зважаючи на зміст норм абз.2 п.189.9 ст.189 ПКУ, а також висновків судів, ми вважаємо, що позиція ДПС, висловлена в ІПК № 5407/IПK/99-00-21-03-02 IПK  від 09.10.2025р. є занадто фіскальною та такою, що не відповідає приписам п.189.9 ст.189 ПКУ.

Для підсилення своєї позиції, рекомендуємо підприємствам дотримуватися вимог пунктів 41-43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 № 561 (зі змінами).

Зокрема,  для визначення непридатності основних засобів до використання та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства має створюватися постійно діюча комісія.

Така комісія:

• здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;
• установлює причини невідповідності критеріям активу;
• визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;
• визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;
• складає і підписує акти на списання основних засобів.

Іншими словами, якщо постійно діюча комісія належно обґрунтує неможливість використання ОЗ за призначенням в т.ч. неможливість його продажу чи розукомплектування (для використання запчастин в госпдіяльності) то акт на списання ОЗ разом з актом про передачу в утилізацію ОЗ, буде достатнім аргументом, щоб не нараховувати ПДВ.