Статті

«

«БУХГАЛТЕРІЯ: БЮДЖЕТ»:
Держслужбовцям заборонили працювати дистанційно з-за кордону: розбираємося з нововведенням

(коментар до постанови КМУ «Деякі питання організації роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану» від 12.04.2022 р. № 440)

21 квітня, 2022

Алла Головкоексперт газети «Бухгалтерія: бюджет»

Не так давно ми коментували роз’яснення НАДС від 22.03.2022 р. № 150-р/з (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 12/2022, с. 12), де фахівці агентства підкреслювали: держслужбовець може працювати дистанційно, у тому числі й за кордоном, на період дії воєнного стану. Дійсно, на той момент ніяких обмежень з цього приводу законодавство не містило і, більш того, наказом НАДС від 17.03.2022 р. № 20-22 були внесені відповідні зміни до Типових правил № 501.

Типові правила внутрішнього службового розпорядку, затверджені наказом НАДС від 03.03.2016 р. № 50.

Так, держорган  це орган держвлади, у тому числі колегіальний держорган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юрособи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на усю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Втім з появою коментованої постанови, яка набрала чинності 14.04.2022 р., у цьому питанні є зміни. Розберемося з усім по черзі.

На кого поширюється

Коментована постанова регламентує порядок роботи державних службовців та працівників державних органів у період воєнного стану (з моменту набрання нею чинності).

Держслужбовці Тут все зрозуміло: це працівники, на яких поширюється дія Закону про держслужбу2.

Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Працівників держорганів Тут складніше, адже визначення поняття «державний орган» у законодавстві немає.

Точніше — є, але тільки в ст. 1 Закону про корупцію2.

Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Свого часу Мінсоцполітики в листі від 09.09.2014 р. № 3761/0/10-14/13 рекомендувало в цьому питанні виходити з конституційного розподілу держвлади в Україні, а саме:

а) законодавча влада — ВРУ;

б) виконавча влада — Кабмін; міністерства, інші ЦОВВ; місцеві держадміністрації;

в) судова влада — Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції,

та підкреслювало, що термін «державні органи» охоплює, крім органів законодавчої, виконавчої та судової влади, також інші органи, які не належать до жодної із зазначених гілок влади, але здійснюють певні державні функції. Так, держорганами (але не органами держвлади) є, наприклад, СБУ, органи ліцензування тощо. Цієї логіки дотримуються і фахівці Мінекономіки в листі від 05.02.2021 р. № 4708-06/7404-09.

Тобто до цієї категорії належать всі працівники в держорганах (а не лише держслужбовці). Це і керівництво (керівник та його заступники); держслужбовці; патронатна служба, працівники, які виконують функції з обслуговування, робітники тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дія коментованої постанови НЕ поширюється на працівників:

  • органів місцевого самоврядування (ОМС) — як посадових осіб, так і службовців та робітників, які обслуговують ОМС;
  • установ (закладів, організацій), створених органами держвлади або ОМС,

адже вони не є держслужбовцями та працівниками держорганів.

Дистанційка — тільки в межах України

Пунктом 1 коментованої постанови визначено, що в період воєнного стану для держслужбовців та працівників держоргану, які перебувають на території України, за рішенням керівника держслужби в держоргані може запроваджуватися дистанційна робота в разі наявності організаційних і технічних можливостей для виконання їх посадових обов’язків.

Отже, як і раніше, так і після 14.04.2022 р., якщо держслужбовець або працівник держоргану перебуває в межах України, то він може працювати дистанційно, якщо неможливо організувати йому нормальну роботу. Слід орієнтуватися на порядок запровадження дистанційної роботи, передбачений ст. 60КЗпП3.

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

ВАЖЛИВО. Незрозуміло, як саме можна довести, де знаходиться працівник — в межах України (просто далеко від місця розташування установи) чи за кордоном. Фактично немає норми, яка б роз’яснювала керівнику, як встановлювати місцезнаходження працівника для виконання норми п. 1 коментованої постанови. Тому в такій ситуації, на нашу думку, можна отримати від працівника заяву, в якій він вкаже своє місцезнаходження.

Підкреслимо: чинними залишаються і відповідні норми трудового законодавства, які дозволяють працівникам:

  • перебувати у відпустках, на які працівник має право відповідно до законодавства;
  • перебувати на простої, якщо установа не працює і не може забезпечити працівника роботою.

І тут неважливо, на якій території знаходиться працівник під час відпустки чи простою (виняток для простою — якщо в наказі/розпорядженні вказано знаходитися на робочому місці).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Статтею 13 Закону № 21364 визначена можливість призупинення дії трудового договору. Але для призупинення дії трудового договору має бути одночасно дві обставини:

Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX.
  • неможливість роботодавцем надавати роботу працівнику;

та

  • неможливість працівником виконувати роботу.

У роз’ясненні від 23.03.2022 р. до ст. 13 Закону № 2136 Мінекономіки підкреслює, що «абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи» є головною умовою для призупинення дії трудового договору. Але, якщо робота є, а працівник не може доїхати до роботи, то це не є підставою вводити призупинення дії трудового договору. У такому разі працівник має узаконити свою неявку на роботу. Тут підійде, наприклад, надання працівнику відпустки (оплачуваної чи неоплачуваної), у тому числі поза графіком відпусток (головне, щоб сторони домовилися). Якщо працівник не оформив відпустку, то невихід його на роботу оформлюють як неявку з нез’ясованих причин (якщо роботодавець не знає про причину невиходу працівника).

Якщо працівник перебуває за кордоном

Пунктом 3 коментованої постанови визначено: у разі перебування держслужбовця або працівника держоргану в робочий час в Україні поза межами робочого місця без рішення керівника держслужби або за кордоном, крім перебування у службовому відрядженні, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення відповідно до закону. Ця норма застосовується з 25.04.2022 р. Одночасно скасовано наказ НАДС від 17.03.2022 р. № 20-22 (він дозволяв дистанційку з-за кордону). Що це значить? Зрозуміло, що наразі встановлено заборону на дистанційну роботу з-за кордону. Як застосовувати, розглянемо в таблиці.

Заборона на дистанційну роботу з-за кордону

Ситуація

Рішення

Установа працює, простій не оголошено

Ситуація 1 Якщо станом на 25.04.2022 р. працівник, який знаходиться за кордоном, перебуває у відпустці будь-якого виду, то він і надалі може в ній знаходитись. Після закінчення відпустки він не зможе працювати дистанційно. І тут доведеться вирішувати:

  • або повернутися в Україну і продовжувати працювати безпосередньо в держоргані чи дистанційно, але в межах України;

або не повертатися, але в такому разі п. 3 коментованої постанови надає право керівнику застосувати дисциплінарне стягнення.

ВАЖЛИВО. Якщо працівник не виходить на зв’язок і ви не знаєте, що з ним (або знаєте, що він виїхав за кордон, але зв’язку з ним немає), то в такому разі до з’ясування причин відсутності табелюйте його «НЗ» (Неявки з нез’ясованих причин) та не оплачуйте цей період. Після виходу на зв’язок працівник повинен письмово пояснити причину відсутності.

Ситуація 2 Якщо на 25.04.2022 р. працівник, який знаходиться за кордономпрацює дистанційно, то з 25.04.2022 р. він вже не може працювати.

Втім, оскільки і надалі на нього поширюється трудове законодавство та законодавство про держслужбу, то він може взяти щорічну відпустку (основну та/або додаткову).

Також за погодженням з керівником може взяти відпустку без збереження зарплати:

  • на період воєнного стану (тобто відпустка може тривати більше 15 к. дн.). Наразі воєнний стан продовжено до 5.30 години 25.05.2022 р.;
  • на час встановлення карантину. Наразі карантин встановлено до 31.05.2022 р. включно.

Звісно, після закінчення таких відпусток, якщо воєнний стан або карантин буде ще тривати, працівник вже не зможе працювати дистанційно. І тут доведеться вирішувати:

  • або повернутися в Україну і продовжувати працювати вже в держоргані чи дистанційно;
  • або не повертатися, але в такому разі п. 3 коментованої постанови надає право керівнику застосувати дисциплінарне стягнення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Пункт 3 коментованої постанови не вимагає обов’язкового застосування дисциплінарного стягнення в цих випадках, а тільки надає керівнику таке право. Такий висновок ми робимо з формулювання «може бути застосоване дисциплінарне стягнення».

Пункт 3 коментованої постанови говорить про те, що дисциплінарне стягнення застосовується відповідно до законуНагадаємо, що ст. 66 Закону про держслужбу визначено, що до держслужбовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Згідно з ч. 5 ст. 66 Закону про держслужбу звільнення з посади держслужби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише в разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пп. 1, 3, 7, 9–11, 13, 14 ч. 2 ст. 65 Закону про держслужбу, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону про держслужбу. До нашої ситуації з усіх перелічених причин застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення підтягнути можна тільки п. 12 ч. 2 ст. 65 Закону про держслужбу «прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин».

Але відсутність працівника на роботі у зв’язку з бойовими діями не може бути кваліфікована як прогул без поважної причини. Це підкреслювало Мінекономіки в роз’ясненні від 23.03.2022 р., розміщеному на офіційному сайті органу. Тому до з’ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень доцільно обліковувати його як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин.

Для інших категорій працівників види дисциплінарних стягнень визначає ст. 147 КЗпП.

Тому, якщо прийнято рішення не звільняти працівника і права на відпустки в нього вже немає, то обліковуйте його як працівника, відсутнього з нез’ясованих або з інших причин. Цей період не оплачуйте

Установа НЕ працює, оголошено простій

Якщо на 25.04.2022 р. держслужбовець або працівник держоргану знаходиться за кордоном, то і надалі такі працівники перебувають на простої. Адже п. 3 коментованої постанови визначає особливості в разі перебування держслужбовця або працівника держоргану в робочий час поза межами робочого місця без рішення керівника держслужби. Введення простою — це якраз і є рішення керівника

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку