Міграція комунального майна з балансу на баланс: чи зміниться погляд податківців на ПДВ-аспект?

Статтю взято з газети "Медична бухгалтерiя" № 24/2021

Світлана Куртенок, провідна експертка газети «Професійний бухгалтер»

Передмова Відповідно до положень ч. 3 ст. 78 ГКУ1 майно КНП перебуває в комунальній власності й закріплюється за таким підприємством на праві оперативного управління.

Так, відповідно до ч. 1 і 2 ст. 137 ГКУ правом оперативного управління визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, установлених ГКУ та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна контролює використання та збереження переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати в суб’єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Право оперативного управління — це інше речове право, відмінне від права власності (ч. 1 ст. 133 ГКУ).

Своєю чергою, власником комунального майна є відповідна територіальна громада (ст. 60 Закону № 2802). Суб’єктом управління майном комунальної власності є орган місцевого самоврядування (ст. 29 Закону № 280). Такий орган є представником власника — відповідної територіальної громади — і виконує його функції в межах законодавства (ч. 2 ст. 78 ГКУ).

Оскільки життя не стоїть на місці, то час від часу з метою забезпечити ефективне використання комунального майна виникає потреба його перерозподілити між балансами комунальних підприємств (організацій, установ). Не будемо зараз заглиблюватися в тонкощі здійснення процедури передання майна з балансу на баланс. Зазначимо лише, що відбувається це виключно за рішенням суб’єкта управління майном та на безоплатній основі.

Ось тут і виринають ПДВ-питання. За загальним правилом операції з безоплатного передання майна підпадають під визначення постачання / продажу товарів (пп. 14.1.191 та 14.1.202 ПКУ3). Своєю чергою, операції з постачання товарів (зокрема, безоплатного), місце постачання яких розташоване на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). Отже, логічно, що КНП, як сторону, яка передає майно зі свого балансу, цікавить питання, чи не зобов’язане воно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ?

Звична ПДВ-позиція податківців Податківцям неодноразово доводилось надавати ІПК щодо цього. І щоразу вони виходили з положень пп. 197.1.16 ПКУ.

НАГАДАЄМО. Відповідно до положень пп. 197.1.16 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатного передання в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або в їхню спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку та передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводять за рішенням КМУ, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, ухваленим у межах їхніх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатного передання об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, які проводять за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, ухваленим у межах їхніх повноважень, та за рішенням юридичних осіб у разі передання основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку.

Зокрема, в ІПК ГУ ДПС у Донецькій області від 13.07.2021 № 2731/ІПК/05-99-18-03-13 податківці відповіли на запитання щодо оподаткування ПДВ операції з безоплатного передання майна з балансу одного комунального підприємства на баланс іншого комунального підприємства, якщо передають у межах одного власника та на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Контролери дійшли висновку, що звільнення від оподаткування ПДВ на підставі норм пп. 197.1.16 ПКУ можливе за умови одночасного виконання таких вимог.

Умова 1. Передання має здійснюватися на безоплатній основі.

Умова 2. Операція має здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами.

Умова 3. Передання має відбуватися виключно в державну або комунальну власність.

Умова 4. Операція має здійснюватися на підставі ухваленого відповідного рішення уряду, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

А якщо під час здійснення операції з передання майна не дотримано хоча б однієї із зазначених вимог, то така операція оподатковується ПДВ в загальновстановленому порядку за ставкою 20 %.

Такі думки контролери висловлювали й раніше, приміром в ІПК ДФСУ від 09.08.2019 № 3750/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

А в ІПК ДПС України від 19.04.2021 № 1582/ІПК/99-00-21-03-02-06 податківці також зауважили, що якщо між комунальними підприємствами відбувається безоплатне передання підакцизних транспортних засобів, то положення пп. 197.1.16 ПКУ не діють (п. 197.5 ПКУ). Тож у таких випадках фіскали наполягають на нарахуванні податкових зобов’язань із ПДВ за загальними правилами.

ДО ВІДОМА. До підакцизних товарів, зокрема, належать автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів (п. 215.1 ПКУ).

Новий тренд? Нарешті ми наблизились до ІПК, що коментується. У ній ДПС України розглянула звернення щодо ПДВ-наслідків операції з передання державного майна, попередньо переданого юрособі в оперативне управління, з балансу такої юрособи на баланс інших юросіб згідно з рішенням КМУ та/або Міністерства енергетики України.

Така ситуація аналогічна тим, які податківці розглядали в наведених вище консультаціях. З тією лише різницею, що йдеться про державне, а не комунальне майно. Але зауважимо, що ця різниця жодним чином не впливає на оподаткування таких операцій ПДВ.

Проте тут контролери поглянули на питання геть під іншим кутом. Вони нарешті вирішили розібратися, що за «фрукт» право оперативного управління майном. Податківці усвідомили, що в разі отримання майна в оперативне управління суб’єкт господарювання не набуває права власності на таке майно. Відповідно, під час подальшого передання майна в оперативне управління іншій особі (з балансу на баланс) власник майна фактично не змінюється! Майно як було, так і залишається державним / комунальним.

Із цих міркувань вони дійшли висновку, що операція «не підпадає під поняття „постачання товарів” у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, оскільки при здійсненні такої операції не відбувається передання права на розпоряджання товарами як власник».

А це автоматично значить, що операція не підпадає й під положення пп. «а» п. 185.1 ПКУ, а отже, така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Компенсувальні ПЗ Здійснюючи операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ (так само як і операції, звільнені від оподаткування ПДВ), слід пам’ятати про положення п. 198.5 ПКУ. У ситуації, що розглянута в коментованій ІПК, суб’єкт господарювання фактично не придбавав майно, а безоплатно отримав його в оперативне управління. Тобто право на ПК в нього не виникало, а отже, у разі подальшого передання такого майна на баланс іншої юрособи підстав для нарахування компенсувальних ПЗ немає.

Якщо ж платник ПДВ придбав майно, яке тепер безоплатно передає в оперативне управління іншій юрособі за рішенням суб’єкта управління таким майном, то тут є варіанти. Якщо майно придбали без ПДВ (зокрема, у неплатника) або ж права на ПК не виникло (через неадекватне складання постачальником ПН або відсутність її реєстрації в ЄРПН), то про компенсувальні ПЗ також не йдеться.

А якщо майно придбали з ПДВ та платник податку отримав право на ПК за такою операцією, то тепер під час передання майна зі свого балансу на баланс іншої особи слід нарахувати компенсувальні ПЗ на підставі п. 198.5 ПКУ. І тут неважливо, як розглядати операцію з постачання — як звільнену від оподаткування ПДВ чи як необ’єктну.

ВАЖЛИВО! З огляду на специфіку діяльності КНП, найімовірніше, отримане право на ПК вже було компенсовано нарахуванням ПЗ за п. 198.5 ПКУ у зв’язку з тим, що майно призначалося для використання у звільнених від ПДВ операціях. У такому разі вдруге нараховувати компенсувальні ПЗ не потрібно.

Різниця є Ви спитаєте, а яка різниця, чи звільнена операція від оподаткування ПДВ, чи не є об’єктом оподаткування? Адже нараховувати звичайні ПЗ в разі передання майна хоч так, хоч так не потрібно. Питання нарахування компенсувальних ПЗ також вирішують однаково. Але різниця є!

По-перше, з-під ПДВ-удару виводяться транспортні засоби. Адже, як ми зазначили вище, податківці не поширюють звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене пп. 197.1.16 ПКУ, на операції з безоплатного передання транспортних засобів через їхню підакцизність. А от якщо розглядати операцію як необ’єктну, то підакцизність узагалі не має значення.

По-друге, якщо операція необ’єктна, то не потрібно заморочуватися зі складанням ПН. Дрібничка, але приємно. Нагадаємо: звільнені від ПДВ операції оформлюють ПН із позначкою «Без ПДВ».

Порада Ще не зрозуміло, чи податківці й далі будуть надавати ІПК в тому самому фарватері, чи коментована ІПК — разова акція. Але ж згадаємо, що ІПК має індивідуальний характер і її може використовувати виключно платник податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ПКУ). Тож зацікавленим доцільно отримати власну ІПК. При цьому, складаючи звернення на отримання ІПК, намагайтеся максимально повно розкрити обставини справи. Можливо, це підштовхне податківців до потрібної відповіді4. Здається, що в коментованій ІПК тригером для них став термін «оперативне управління» ​.