Статті

З

Зміни до МСБО 1: класифікація зобов’язань

Класифікація активів та зобов’язань як поточних (короткострокових) та непоточних (довгострокових) на перший погляд здається доволі простим питанням. Усе, що має строк погашення до одного року (чи протягом операційного циклу, якщо він довший), є поточним, а більше одного року — непоточним. Однак, як часто буває, диявол ховається в деталях, і час від часу така класифікація, особливо зобов’язань, завдає чимало клопоту підприємствам та їхнім аудиторам. Не в останню чергу цей клопіт був викликаний недостатньо чіткими формулюваннями в МСБО 1 «Подання фінансової звітності», який, власне, визначає принципи віднесення активів та зобов’язань до поточних та непоточних.

16 жовтня, 2020

Статтю взято з журналу "Практика МСФЗ" № 9/2020

 

Ілля Таран, директор PwC, керівник практики консультування з бухгалтерського обліку

 

Рада з МСБО спробувала уточнити ці принципи та в січні 2020 року випустила поправки до МСБО 1. Зокрема, поправки пояснюють, що зобов’язання слід відносити до категорії короткострокових або довгострокових залежно від прав, наявних у підприємства на кінець звітного періоду. На таку класифікацію не впливають очікування підприємства або події після звітної дати (наприклад, порушення обмежувальних умов (ковенантів) або отримання відмови від вимоги дострокового погашення). У поправці також пояснено, що саме МСБО 1 має на увазі під «врегулюванням» зобов’язання.

Якщо поглянути на нову версію МСБО 1 більш детально, то тепер для класифікації зобов’язань установлено такі вимоги:

  • зобов’язання належать до категорії довгострокових, якщо на кінець звітного періоду в суб’єкта господарювання є істотне право на відстрочення їх врегулювання як мінімум на дванадцять місяців. У новій версії стандарту більше не згадується «безумовне право», оскільки кредити рідко бувають безумовними (наприклад, з тієї причини, що кредитна угода може містити особливі умови);
  • визначаючи класифікацію, розглядають наявність права, але не розглядають питання про те, чи реалізує суб’єкт господарювання це право. Таким чином, очікування керівництва не впливають на класифікацію;
  • право відстрочити погашення зобов’язання існує тільки в тому випадку, якщо організація дотримується визначених договором умов на звітну дату. Зобов’язання класифікується як короткострокове, якщо на звітну дату або до неї було порушено якусь умову, навіть якщо після закінчення звітного періоду від кредитора отримано звільнення від обов’язку виконувати цю умову. З другого боку, кредит класифікується як довгостроковий, якщо особливу умову за таким кредитом порушено тільки після звітної дати;
  • «врегулювання» визначається як погашення зобов’язання грошовими коштами, іншими ресурсами, що являють собою економічні вигоди, або власними пайовими інструментами організації. Стандартом передбачено виняток для конвертованих інструментів, які можуть конвертуватися у власний капітал, але тільки щодо тих інструментів, за якими опціон на конвертацію класифікують як інструмент власного капіталу, який є окремим компонентом складного фінансового інструменту.

Із практичного погляду зміни в МСБО 1 не обов’язково викличуть зміни в класифікації зобов’язань. Здебільшого така класифікація залишиться незмінною. Зокрема, розгляньмо кредит, що має максимальний строк погашення більш ніж один рік, але має бути погашений на вимогу кредитора в строк до одного року, і кредитор має таке право вимоги на звітну дату. Такий кредит має бути класифікований як поточний і за попередньою версією МСБО 1, і за новою, адже підприємство-боржник не має права відстрочити погашення більш як на один рік, і тут неважливо, було би таке право безумовним (як того вимагала попередня версія стандарту) чи ні.

Однак нові вимоги можуть вплинути на класифікацію зобов’язань, якщо раніше під час визначення класифікації враховувалися наміри керівництва на додачу до договірних умов зобов’язання. Наприклад, багато кредитів з договірним строком більш ніж один рік містить право боржника погасити кредит достроково. Більшість підприємств класифікує такі кредити як довгострокові, незважаючи на це право, що цілком слушно. Однак у деяких випадках підприємства можуть все ж брати таке право до уваги та класифікувати кредит як поточний на тій підставі, що станом на звітну дату керівництво очікувало погасити кредит достроково в строк до дванадцяти місяців після звітної дати. Така класифікація теж прийнятна, хоч і не дуже поширена, за попередньою версією МСБО 1. Однак за новою версією стандарту кредит за цих обставин може бути класифікований лише як довгостроковий, адже до уваги беруть тільки договірні права, а не наміри.

Ще один практичний аспект, на який варто звернути увагу, — це порушення особливих умов кредитних договорів (ковенантів) та отримання від кредиторів відмови від права вимоги дострокового погашення за такого порушення або тимчасового звільнення від ковенантів (англ. «waiver»). Це питання неодноразово ставало предметом суперечок підприємств та їхніх аудиторів. На яку дату потрібно оцінювати виконання умов? Чи можна брати до уваги період повідомлення кредиторам про порушення? Чи можна покладатися на лист-відмову від права вимоги дострокового погашення, якщо його отримано після звітної дати, але щодо порушень, які існували на звітну дату? Змінений стандарт має покласти край сумнівам та суперечкам навколо цих питань. Тепер у стандарті чітко визначено, що виконання умов та вимог кредитного договору слід аналізувати станом на звітну дату, навіть якщо кредитори перевірятимуть їх виконання пізніше, наприклад, після отримання фінансової звітності. Таким чином, якщо передбачено можливе порушення ковенантів на звітну дату, підприємство має подбати заздалегідь до звітної дати (тобто навіть до того, як таке порушення сталося) про отримання від кредиторів відмови від права вимоги дострокового погашення, аби така відмова могла братися до уваги для класифікації зобов’язань на звітну дату.

Нову версію МСБО 1 слід застосовувати до річних періодів, що починаються 1 січня 2022 року або після цієї дати, ретроспективно відповідно до МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки». Дострокове застосування дозволено. Українського перекладу нового МСБО 1 станом на дату написання цього матеріалу ще не опубліковано. Однак підприємствам не слід зволікати з аналізом наслідків застосування нових вимог, якщо вони потенційно можуть мати вплив на фінансову звітність. Ті підприємства, для яких класифікація зобов’язань може зазнати змін, мають заздалегідь обговорити це зі своїми аудиторами, а також, за потреби, переглянути ковенанти за своїми кредитами та узгодити з кредиторами зміни до них.

Календар бухгал­тера
26.10.20

Звіт про обсяги реалізованих послуг (форма № 1-послуги (квартальна)) за ІІІ квартал 2020 року

Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (форма № 1-опт (квартальна)) за ІІІ

Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі (форма № 3–торг (квартальна)) за ІІІ квартал

Фінзвітність за ІІІ квартал 2020 року до органів статистики

28.10.20

ЄСВ із зарплати (доходу) за вересень 2020 року (гірничі підприємства)

30.10.20

Авансовий внесок з туристичного збору за жовтень 2020 року

ПДВ за вересень 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку