Норми списання прального порошку: чи є вони?
Наша школа-інтернат використовує мийні засоби для прання білизни вихованців. Чи існують якісь норми списання прального порошку та інших засобів для прання?
Версія для друку
Марина Дорошенко, експерт газети
Чи потрібно нормувати? Рано чи пізно на кожну бюджетну установу неминуче чекає перевірка контролюючих органів, які обов’язково приділять увагу питанню дотримання законодавства під час списання запасів. Тому бухгалтер має потурбуватися як про раціональне використання активів, так і про те, як убезпечитися від порушень. Здійснити це можна нормуванням витрат, коли встановлюють максимально допустимі обсяги використання активів.
Нормування витрат зазвичай затверджують на законодавчому рівні, як-от у випадку з пальним або продуктами харчування. А чи обов’язково застосовувати якісь обмеження до мийних засобів, адже НС 123 «Запаси» не містить такої вимоги? Відповідь — так. Застосовувати норми необхідно. Підтверджують те численні акти ревізій фінансово-господарської діяльності суб’єктів державного сектору, у яких, зокрема, установлено порушення, які призвели до зайвого списання мийних засобів. Контролюючі органи вказують на матеріальну шкоду, завдану бюджетним установам через порушення затверджених вимог (внутрішніх наказів та галузевих норм). Тож питання ефективного використання бюджетних коштів не перестає бути актуальним. Як і планування видатків, які також закладають у кошторис з урахуванням чинних норм, цін, лімітів тощо (п. 12 Порядку № 228).
У кожного свої норми Оскільки ми торкнулися теми нормування витрат мийних засобів у школах-інтернатах, то відразу зауважимо, що такі заклади є місцем, де діти проживають та навчаються, що передбачає їх цілодобове перебування на одній території. Школи-інтернати мають бути забезпечені різними мийними засобами, які можна класифікувати залежно від призначення: пральні порошки, гігієнічні засоби (шампуні, мила, зубні пасти тощо), господарські або побутові засоби (засоби для миття меблів, підлоги, вікон, посуду тощо).
Орієнтовні норми витрат мийних і дезінфекційних засобів для прання та додаткового оброблення білизни в пральних машинах-автоматах — Норми № 303 — використовують у закладах соціального захисту для бездомних громадян та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених із місць позбавлення волі. Аналогічні норми розроблені для військовослужбовців та ув’язнених. Окремо Мінсоцполітики розробило й норми витрат мийних засобів для прання білизни в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, спеціальних будинках-інтернатах, психоневрологічних інтернатах, дитячих будинках-інтернатах, стаціонарних відділеннях територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) — Норми № 857.
Якщо вдаритися в аналітику й порівняти згадані норми, можна дійти висновку, що деякі ідентичні (як-от для використання мийних засобів під час прання речей військовослужбовців та ув’язнених), а інші — дещо відрізняються. Та чи можна щодо прання речей вихованців школи-інтернату застосовувати норми, призначені для прання речей інших категорій населення (зокрема, вихованців дитячих будинків-інтернатів)? Відповідь знаходимо в Нормах № 857, де зазначено, що вказані норми застосовують також для прання спецодягу працівників харчоблоків у всіх установах системи соціального захисту населення та для прання білизни в усіх інших установах системи соціального захисту населення. Тож якщо школа-інтернат є складовою такої системи (а не системи освіти), то використовувати вказані норми можна.
Установлюємо самостійно Якщо норми використання прального порошку не визначені на законодавчому чи галузевому рівні, на рівні головного розпорядника коштів, рекомендуємо звернутися до інструкції із застосування — вказівок щодо використання прального порошку, зазначених на упаковках. Саме тут виробники мийного засобу детально розписують, скільки порошку слід використовувати залежно від ступеня забрудненості та жорсткості води в розрахунку на певну вагу речей, а також надають рекомендацію щодо норми використання порошку для ручного прання.
Зауважимо, що технічна документація до пральних машин, як правило, не містить чітких інструкцій щодо обсягів використання пральних засобів, але рекомендує дотримуватися вказівок на упаковках пральних засобів.
ДО ВІДОМА. Маркування прального порошку має містити інформацію про рекомендовану кількість та/або дозування мийного засобу в мілілітрах або грамах залежно від способу прання та/або миття, а також ступеня забруднення тканин і використання води різної жорсткості (м’якої, середньої та жорсткої) для одного чи двох циклів процесу прання — таку вимогу містить п. 3 додатка до Технічного регламенту мийних засобів.
Якщо немає маркування на пральному порошку (коли мийний засіб постачають нерозфасованим) або є обґрунтована потреба збільшити рекомендовану маркуванням норму, можна встановити ліміти самостійно та обов’язково задокументувати заміри комісійно.
Про можливість самостійно розробити та встановити норми споживання матеріалів йдеться і в ГОСТ 14.322-83 «Нормування витрачання матеріалів», в якому запропоновано скористатися саме дослідним методом під час визначення норм, якщо немає офіційно затверджених.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Дію міждержавного стандарту ГОСТ 14.322-83 «Нормування витрачання матеріалів» відновлено на період із 1 січня 2019 року до 1 січня 2022 року.
І головне: хай які норми застосовуватиме суб’єкт державного сектору у своїй діяльності, вони мають бути обов’язково прописані в розпорядчому документі, який і буде підставою для розрахунків під час списання витрат.
