Статті

Н

Наказ про припинення трудового договору. Чи обов’язково складати за типовою формою № П-4?

Чи обов’язково при звільненні працівника наказ про припинення трудового договору оформлювати за типовою формою № П-4? Чи буде накладено штраф, якщо наказ буде складено у довільній формі?

06 січня, 2020

Статтю взято з газети "Зарплата та кадрова справа" № 17/2019

 

Олена Коноваловазаступник директора департаменту — начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці

Діана Свиридоваюрист газети «Зарплата та кадрова справа»

Одразу заспокоїмо — штрафу не буде. Законодавство не вимагає від роботодавця чітко дотримуватись типової форми № П-4 для складання наказу про припинення трудового договору.

Типова чи довільна форма? Типова форма № П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)» затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489. Цей наказ не зареєстрований у Мін’юсті, а тому є лише орієнтиром для складання цього документа роботодавцями.

У роботодавців є три варіанти оформлення наказу про звільнення з роботи:

варіант 1 — якщо вас цілком задовольняє наказ за типовою формою № П-4, використовуйте її без змін;

варіант 2 — взявши за основу типову форму наказу № П-4, розробіть власну форму;

варіант 3 — складайте наказ у довільній формі, керуючись нормами ДСТУ 4163-20031 та Правил № 1000/52.

Наказ Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55.
Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мін’юсту від 18.06.2015 р. № 1000/5.

Довільна форма наказу або модернізована вами типова форма повинна містити обов’язкові реквізити, визначені п. 4.4 ДСТУ 4163-2003:

обов’язкові реквізити:

  • найменування роботодавця;
  • назва виду документа — «НАКАЗ»;
  • дата складання;
  • реєстраційний індекс документа — відповідно до п. 5.12 ДСТУ 4163-2003 його складають з порядкового номера, який можна доповнювати за рішенням роботодавця індексом справи за номенклатурою справ, інформацією про кореспондента, виконавця тощо. Тобто це номер наказу;
  • заголовок до тексту документа — згідно з п. 5.19 ДСТУ 4163-2003 заголовок до тексту документа має бути узгоджений з назвою документа і містити короткий виклад його основного смислового аспекту. Заголовок відповідає на запитання: «про що?», «кого?», «чого?». Наприклад, наказ (про що?) про створення установи; посадова інструкція (кого?) секретаря-референта; протокол (чого?) засідання правління (у прикладі на рис. 1 «Про звільнення Мороза М. М. за власним бажанням»);
  • текст документа — відповідно до п. 5.21 ДСТУ 4163-2003 текст документа містить інформацію, заради фіксування якої було створено документ. Він повинен бути викладений стисло, грамотно, зрозуміло, без повторів та вживання слів і зворотів, які не несуть смислового навантаження. Також враховуйте норму п. 7 гл. 9 розд. ІІ Правил № 1000/5: у розпорядчих документах з кадрових питань (особового складу) розпорядча частина починається, як правило, з дієслова у формі інфінітива: «ПРИЙНЯТИ», «ПРИЗНАЧИТИ», «ПЕРЕВЕСТИ», «ЗВІЛЬНИТИ», «ВІДРЯДИТИ», «НАДАТИ», «ОГОЛОСИТИ» тощо. Далі зазначаються великими літерами прізвище працівника, на якого поширюється дія розпорядчого документа, і малими — його ім’я та по батькові.
  • підпис;

додаткові реквізити (за потреби):

  • назва організації вищого рівня;
  • місце складення або видання документа;
  • відмітка про наявність додатків (наприклад, заяви працівника на звільнення);
  • візи документа.

Зразок наказу довільної форми наведено на рис. 1.

Відповідальність Але правильно складений наказ — це тільки перший крок процедури звільнення. При розірванні трудового договору в день звільнення роботодавець зобов’язаний:

1) видати працівнику трудову книжку, оформлену належним чином — реквізити наказу про звільнення вказують у графі 4 (ч. 1 ст. 47 КЗпП);

2) у разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця (підстави, передбачені ст. 40 та 41 КЗпПвидати копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника (ч. 2 ст. 47 КЗпП);

3) виплатити працівнику всі належні йому суми (ст. 47, 116 КЗпП).

Якщо вказані зобов’язання не будуть виконані, то тоді роботодавець буде нести відповідальність:

По-першеу разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 КЗпП). При цьому днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки (п. 4.1 Інструкції № 583). Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки, а раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому п. 2.10 Інструкції № 58.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58.

По-друге, якщо в день звільнення належні працівнику суми не були виплачені з вини роботодавця, він повинен виплатити працівнику середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП). Також порушення у проведенні розрахунку при звільненні можуть привести до такої відповідальності (див. таблицю):

Відповідальність за порушення у проведенні розрахунку при звільненні

Порушення

Відповідальність роботодавця

Адміністративна відповідальність

При звільненні не нараховано і не виплачено суми, що відносять до мінімальних державних гарантій в оплаті праці (оплата праці, компенсація відпускних (див. с. 41))

Порушення — недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Штраф — 10 МЗП за кожного працівника, права якого порушено (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

Адмінштраф на посадових осіб підприємств (установ, організацій) чи підприємця в розмірі від 510,00 до 1700,00 грн (ч. 1 ст. 41 КпАП).

Якщо порушення вчинене повторно протягом року або вперше щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює та виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, — адмінштраф від 1700,00 до 5100,00 грн (ч. 2 ст. 41 КпАП)

Затримка виплати остаточного розрахунку: суми нараховано, але не виплачено в день звільнення. Розмір штрафу залежить від дати виплати належних сум (див. «ЗКС», № 20/2018, с. 18):

  • якщо з дати звільнення минуло більше місяця

Порушення — порушено встановлений ст. 116 КЗпП строк виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць.

Штраф — 3 МЗП (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

  • якщо з дати звільнення минуло менше місяця

Порушення — порушено інші вимоги трудового законодавства.

Штраф — 1 МЗП (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

У переліку питань, що вивчаються під час інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, акта, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1338, норма ч. 2 ст. 47 КЗпП не передбачена, але в разі звернення працівника щодо невидачі йому копії наказу про звільнення це питання може бути перевірено. Що стосується відповідальності — то це порушення належить до категорії інших порушень (штраф — 1 МЗП та адмінштраф).

ВИСНОВОК. Відповідальність у вигляді штрафу може бути застосована до роботодавця та його посадових осіб не за довільну форму наказу про звільнення з роботи, а за неналежне виконання норм трудового законодавства при звільненні.

Календар бухгал­тера
Завтра

ЄСВ із зарплати (доходу) за квітень 2020 року (гірничі підприємства)

29.05.20

Авансовий внесок з туристичного збору за травень 2020 року

ПДФО та ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за квітень 2020 року

ПДВ за квітень 2020 року (платники, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю)

Плата за землю за квітень 2020 року

Акцизний податок за квітень 2020 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку