Статті

«

«Обирати найкраще з дозволеного під власну відповідальність»

Наш сьогоднішній співрозмовник — Сергій Рогозний, аудитор, відомий тренер та автор багатьох публікацій у найкращих бухгалтерських виданнях.
Окрім того, пан Сергій — авторитетний громадський діяч: він очолює Комітет з фінансів Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України та є одним із небагатьох справжніх активістів, які не шкодують свого часу та енергії заради розбудови професії.

02 грудня, 2019
Тема:

 

Сергій Рогозний, аудитор, консультант з МСФЗ, член Ради та керівник Комітету з фінансів та бюджету Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ)
 

Пане Сергію, Вас знають як одного з провідних в Україні лекторів із питань МСФЗ. На Ваші семінари і тренінги завжди збирається багато бухгалтерів. З Вашого досвіду — в яких питаннях обліку українські бухгалтери найчастіше помиляються?

С. Р.: Нашим бухгалтерам доводиться виконувати на своєму підприємстві чимало небухгалтерських функцій. Їм треба бути і трішки юристом, і кадровиком, і психологом. А ще убезпечити підприємство від податкових ризиків із мінімальними для підприємства втратами. Саме акцент на податках змушує їх інколи відступати від вимог МСФЗ, якщо стоїть дилема: зробити за ПКУ чи за стандартами. Краще отримати зауваження від аудитора, ніж очікувати, скільки нарахує податківець у спірній ситуації. У зв’язку з цим бухгалтери можуть:

  • не проводити в обліку витрати, а залишають аванси сплачені, якщо постачальник не надав документів або коли до сплати замала сума податку на прибуток;
  • не проводити знецінення залежаних запасів, незадіяних у господарській діяльності основних засобів, залишати в балансі прострочених дебіторів без формування резерву;
  • ставити нульову ліквідаційну вартість для машин, обладнання та транспорту, які лише за вартістю брухту коштують тисячі гривень;
  • «забувати» про необхідність обчислювати відстрочені податки.

Ну, а ті підприємства, що перейшли на застосування МСФЗ, за давнім звичаєм ведуть облік малоцінних необоротних активів у складі основних, плату за оренду земель державної власності показують у складі податкових витрат, а у формах фінансової звітності іноді наводять витрати майбутніх періодів, копійчані залишки розрахунків за соцвнески та розгорнуті курсові різниці.

І це трапляється, передусім, через надзвичайно широкі та високі очікування керівництва компанії від головного бухгалтера, що не завжди підкріплені належною винагородою. І бухгалтерам за поточними справами просто не вистачає часу стежити за нововведеннями в обліку та оподаткуванні.

Українські бухгалтери загалом не дуже активні в громадсько-професійній діяльності. Більшість не прагне долучатися до спільної співпраці в межах професійного середовища. Ступінь ентропії професії надзвичайно високий. Роз’єднаність та відсутність цехової солідарності. Чим Ви пояснюєте інертність та пасивність бухгалтерських мас?

С. Р.: Саме тим, про що ми щойно говорили. Чи знайдете Ви ще хоч одну професію, де спостерігається щорічна зміна «правил діяльності» (то в порядку найму працівників, то в реєстрації податкових накладних, то в розрахунку податкових різниць, то в переході на МСФЗ, то обов’язковий аудит, то ПДВ у збиткових продажах, то необхідність вивчати репутацію кожного бізнес-партнера)?

Дехто вважає, що бухгалтери не вміють розслаблятися, коли інші святкують Новий рік чи Першотравень. Але річ у тім, що саме на такі найбільші свята в бухгалтерів пік навантаження.

І бухгалтери не пасивні, вони просто «домашні»: працюючи інколи до пізньої ночі у своєму колективі, вони стають практично сім’єю. А сімейні люди наліво, як правило, не ходять .

Ви берете активну участь у розробці позицій ФПБАУ, які роз’яснюють серйозні та неоднозначні питання застосування МСФЗ в Україні. Які теми планується розглянути найближчим часом?

С. Р.: Комітет з фінансів, який я очолюю, тісно співпрацює з Комітетом з обліку та звітності ФПБАУ, це як на підприємствах — фінансові менеджери та аналітики як повітря потребують бухгалтерських зведень та регістрів.

Чергова хвиля переходу бізнесу України на застосування МСФЗ збіглася у часі з революційними змінами в самих міжнародних стандартах. Чого варті лише обов’язок приймати на баланс активи та майбутні зобов’язання за договорами оренди, необхідність дисконтування, зміна парадигм в обліку програм лояльності, збутових витрат та широчезне застосування професійних суджень.

А брак навіть світової практики з нових стандартів, очікуване самоусунення Мінфіну від трактування МСФЗ, інстинктивна «податкова» обережність вітчизняних бухгалтерів породили плюралізм думок у професійному середовищі. Тому є потреба в пошуку консенсусу на базі організації, що представляє нашу країну в Міжнародній федерації бухгалтерів.

Щодо ймовірної тематики наступних позицій, то розглядаються питання оцінки та відображення об’єктів соціальної інфраструктури, довгострокових біологічних активів, а також бухгалтерського обліку орендних операцій.

У вітчизняних експертних колах Вас знають як провідного фахівця в земельних питаннях. Земля, і все, що з нею пов’язане, майже завжди є приводом для суперечок та дискусій. Які аспекти операцій із землею, на Вашу думку, є наразі найбільш болючими?

С. Р.: Землю вважають найбільшим національним багатством. І, мабуть, тому навколо цієї теми існує цілий комплекс ірраціональних табу. Під прикриттям турботи про селян у нас майже 20 років існує мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.

Не знаю як кого, а мене, як селянина за походженням, ображає, коли вважають мене бовдуром, що не здатний розумно розпорядитися своїм земельним паєм. Тим більше, що фактично ринок існує. Просто він неофіційний. І ціна на ньому не перевищує 1,5 тис. дол. за гектар чорнозему, тоді як у сусідній Польщі менш ніж за 6 тис. євро за їхні значно менш родючі підзолисті гектари годі й сподіватися на щось варте! З відповідним ставленням власника та орендарів до землі-годувальниці.

А уявімо собі нашого сільського хлопця, що бере заміж дівчину з сусіднього району. Кожен з них має успадкований пай. То яким чином дівчина зможе свій приданий пай «перевезти» ближче до нової домівки, якщо вони захочуть фермерувати?

А коли в них народиться дитина, і не дай боже буде нагальна потреба в лікуванні десь так тисяч на 20 доларів, вони віддадуть на чорному ринку обидва земельних паї та будинок, аби врятувати дитину. У цивілізованій державі, якщо держава прямо не профінансує лікування дитини, то хоча б дозволить продати один пай за реальну ринкову вартість, зберігши решту майна, чи прокредитувати під заставу такої нерухомості під мінімальний відсоток.

Інша молода людина з села може мати схильність до науки. А ви знаєте, скільки отримують у нас науковці та викладачі? Зарплати молодого асистента ледь вистачить на оренду однокімнатної квартири. То замість того, щоб продати дідів пай, купити власну квартиру в місті та творити науку, сільський геній залишиться в кращому разі вчителювати у своєму селі. Бо навіть за однокімнатну квартиру в Києві треба було би віддати пів поля гектарів на тридцять. Уявляєте собі, до якого дисбалансу в цінностях привело «освячення» земельної власності в Україні?

Але хай парубку щастить, він жениться. Він переживе юнацькі злидні, зробить успішну наукову кар’єру. Захоче її продовжити десь у Німеччині, а років за 10 повернеться додому — а землю вже реквізували, адже він втратив громадянство. І навіть ставши знову громадянином України і маючи бажання повернутись у дідове село, у нього немає жодного шансу офіційно викупити собі земельний пай.

Отакі проблемки створили наші депутати молодим і перспективним хлопцям та дівчатам із села. Виключно з найкращих міркувань. І тепер, коли чинна влада захотіла повернути земельні відносини в цивілізоване русло, три чверті наших громадян зазомбовано говорять «Не давайте нам таких прав, ми не досить освічені в земельних питаннях, нас надурять». І їх справді дурять.

Але варто поставити запитання правильно — і знову відчувається дух селянина-господаря. Адже на запитання «Чи хотіли б ви придбати земельну ділянку, якби на те був дозвіл?» понад 65 % селян відповідають ствердно, а половина з решти сумнівається, чи потрібен їм додатковий земельний пай.

Останнім часом із землею багато проблем виникає і в бухгалтерів. Зокрема, йдеться про питання обліку операцій з оренди землі державної та комунальної власності. На жаль, єдності в експертних колах досі немає. Як поводитися головбухові за умов такої невизначеності?

С. Р.: МСФЗ 16 «Оренда» вносить кардинальні зміни в облік операцій, пов’язаних з отриманням рухомого та нерухомого майна в оренду. Треба обчислювати наведену грошову оцінку майбутніх платежів за кожним договором, враховуючи не лише той строк, що зазначений у договорі, але ще й плани керівництва щодо його продовження чи скорочення. А якщо договори оренди складено з певними особливостями або їх кілька тисяч, то бухгалтеру потрібно проявляти судження і бути готовим відстояти свою позицію.

Частина експертів вважає, що у випадках, коли землю отримано в оренду від органів місцевого самоврядування, про що подають до контролюючих органів податкову декларацію, то це вже й не оренда, а податок. Відповідно, нічого рахувати наперед не потрібно.

Наш комітет ФПБАУ висловив із цього приводу однозначну позицію: якщо 5 критеріїв оренди дотримано (ідентифікація, контроль під час використання, отримання вигід, платність та строковість) — обчислюємо за МСФЗ 16. Адже національне законодавство не має переваги над застосовуваним міжнародним, а в параграфах 3–5 МСФЗ 16, що містять звільнення від застосування, такий об’єкт, як земельні ділянки державної власності, не зазначений.

Не секрет, що в національній бухгалтерській традиції досі збереглося багато старих радянських атавізмів. Назвіть ті з них, які, на Вашу думку, найбільше заважають розвитку вітчизняного бухгалтерського середовища.

  С. Р.: Наші бухгалтери звикли працювати за інструкціями, коли держава встановлює і правила, і форми подання, і ставки, і джерела інформації. МСФЗ дає широкий спектр можливостей, і головний бухгалтер повинен обирати найкраще з дозволеного під власну відповідальність. Неготовність до такої свободи і відповідальності — це перша проблема.

Коли зараз підприємства переходять на МСФЗ, а форми звітування держава залишила ті, що були для ПСБО, бухгалтери продовжують ставити цифри відповідно до назви рядка звітності, не задумуючись, чи відповідає це МСФЗ. Це друга проблема.

Наші бухгалтери швидко адаптуються до змін законодавства та умов діяльності. Але дуже мало хто з них готовий об’єднуватись у професійні спільноти і відстоювати свої права. Чекаємо, що держава або ще хтось для нас усе зробить. І це третя проблема.

Усе решта вирішується. Тим більше, що професійні видання та тренінги сприяють фаховому розвитку наших колег по цеху. Зі свого боку хочу анонсувати книгу «Короткий курс МСФЗ для практиків», яку ми з колегами з ФПБАУ найближчим часом презентуємо спільноті.

Календар бухгал­тера
20.12.19

Податкову декларацію з ПДВ за листопад 2019 року (платниками, у яких податковий період дорівнює кале

Звіт з ЄСВ за формою № Д4 за листопад 2019 року

Декларацію з акцизного податку за листопад 2019 року

Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки де

Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (додаток 41 до Податкової

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку