Суть питання
Одна з аксіом сучасного ПДВ-обліку — сума «вхідного» ПДВ, не підтверджена ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН, не відноситься до ПК (п. 198.6 ПКУ). Тож складається ситуація, коли у разі порушення продавцем вимог законодавства щодо реєстрації ПН/РК страждає покупець1.
Єдине, що пропонує ПКУ, — поскаржитися податківцям на несумлінного контрагента. Але така скарга не поновлює права на ПК, а тільки надає фіскалам підстави для перевірки порушника. Та й, відверто кажучи, на практиці контролери так зайняті «більш важливими справами», що не завжди поспішають з перевірками.
При цьому законодавець майже не надав покупцю важелів впливу на ситуацію. Фактично в боротьбі за ПК покупці лишаються сам на сам з проблемою. І тут вони вдаються до всіх можливих заходів. Одним із них є звернення до суду з позовом про зобов’язання контрагента скласти та зареєструвати ПН/РК в ЄРПН.
Суд вносить ясність
Змушені розчарувати тих, хто сподівається вирішити питання саме так. ВПВС у постанові від 05.06.2019 р. у справі № 908/1568/18 дійшла висновку, що зобов’язання зареєструвати ПН в ЄРПН для включення до ПК суми ПДВ виникає з огляду саме на податкове законодавство, а не договірні відносини, тому є податковим, а не господарським зобов’язанням. На цій підставі суд зайняв несприятливу позицію.
ЦИТАТА. «Обов’язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов’язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов’язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов’язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов’язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції».
(правова позиція ВПВС, справа № 908/1568/18)
Таким чином, покупців позбавили однієї з небагатьох можливостей вибороти право на ПК. Проте не варто сумувати, адже нарешті настала визначеність. А отже, шукатимемо інші шляхи.
У постанові ВПВС ми знайшли дві підказки покупцям, як захистити власні інтереси у разі відмови контрагента реєструвати ПН/РК в ЄРПН.
Підказка № 1. Суд зазначає, що належним способом захисту для покупця може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення ним обов’язку щодо складання та реєстрації ПН.
Нагадаємо, що на сторінках нашого видання ми вже аналізували неодностайність судів щодо питання правомірності притягнення контрагента до відповідальності за порушення терміну реєстрації ПН/РК. Наразі ж схоже, що ВПВС дає зелене світло! Тут ми радили б заздалегідь передбачити в договорі ще й відповідні штрафні санкції, які також є різновидом господарських санкцій поряд із відшкодуванням збитків2.
Детальніше про це читайте у матеріалі «Договірна відповідальність за порушення порядку складання та реєстрації податкових накладних: “за” та “проти”» // «ПБ», № 10/2019, с. 16.
Підказка № 2. Суд вказує на те, що ПКУ передбачає певний порядок дій на випадок нереєстрації контрагентом ПН в ЄРПН.
Йдеться про процедуру, встановлену абз. 24 та 25 п. 201.10 ПКУ: подання скарги податківцям (додаток Д8 до декларації з ПДВ)3➞ проведення податківцями у 90-денний термін документальної перевірки контрагента ➞ як наслідок — спонукання контрагента до реєстрації ПН/РК.
Додатково див. матеріал «“Я буду скаржитися!”: заповнюємо додаток Д8 до декларації з ПДВ» // «ПБ», № 1–2/2018, с. 19.
У разі ж бездіяльності фіскалів суд зазначає про право покупця звернутися до окружного адміністративного суду. Ми ж хочемо додати, що існує також можливість оскаржити бездіяльність контролерів в адміністративному порядку4.
Див. матеріал «Адміністративне оскарження — не примха, а засіб самозахисту» цього номера.
