«ЗАРПЛАТА ТА КАДРОВА СПРАВА»:
Норма про ЄСВ з МЗП не застосовується для працівників-пенсіонерів: правда чи вигадка?
Чи правда, що ЄСВ з МЗП для працівника-пенсіонера не контролюємо? Тут же спрацьовує норма ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ?
Олена Залісна, експерт газети «Зарплата та кадрова справа»
Це не так. Розповімо чому.
Коли роботодавець має виконувати норму про сплату ЄСВ з МЗП? Відповідь у ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ:
ЦИТАТА. «5. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.»
(ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ)
Коли слід виконувати норму про сплату ЄСВ з МЗП?
1. Це мають робити усі роботодавці: і юридичні особи (підприємства, установи, організації) та фізичні особи — підприємці.
2. Ця норма стосується працівників, для яких це місце роботи основне (у графі 21 додатка Д1 — «1»).
Нюанс: якщо у вас працює внутрішній сумісник, то з МЗП порівнюють загальну суму зарплати (в тому числі відпускних), лікарняних, декретних, нарахованих і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. А якщо з таким працівником укладено договір ЦПХ про виконання робіт (надання послуг), то до бази нарахування ЄСВ додається винагорода, нарахована за відповідний місяць.
3. Зазначена норма стосується працівників, які не мають інвалідності. ЄСВ нараховується за ставкою 22 %.
4. Ця норма стосується працівників, які не уклали трудовий договір з нефіксованим робочим часом (у графі 26 додатка Д1 — «0»).
5. Якщо працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював усі робочі дні місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
6. Загальна сума виплат, які є базою ЄСВ, менша за МЗП у місяці їх нарахування. Якщо протягом звітного місяця працівнику не нараховано жодних виплат (база нарахування дорівнює нулю), вимога про сплату ЄСВ з МЗП не виконується. Перехідні виплати (відпускні, лікарняні, декретні) відносяться до місяця, за який їх нарахували (у додатку Д1 окремі рядки за відповідний місяць).
Коли НЕ виконуємо норму про сплату ЄСВ з МЗП?
1. Для осіб з інвалідністю (додатково див. с. 4).
2. Для сумісників (у графі 21 додатка Д1 — «0»). Додаткову базу ЄСВ не нараховують суміснику — це роблять тільки за основним місцем роботи.
3. Для працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом (у графі 26 додатка Д1 — «1»).
4. У місяці, коли немає бази ЄСВ (зарплата, лікарняні, декретні, винагорода за договорами ЦПХ за виконані роботи / надані послуги) — у додатку Д1 заповнено рядок без сумових показників (призупинення, відпустка без збереження, неявки з нез’ясованих причин, прогул, служба працівника без збереження середнього заробітку, хвороба або декретні без нарахування допомоги тощо).
5. Якщо працівник не перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або не відпрацював усі робочі дні місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
А те, що працівник є пенсіонером, ніяк не впливає на виконання норми про сплату ЄСВ з МЗП. Ну хіба що він має інвалідність і нараховують ЄСВ за ставкою 8,41 % (див. умову 3). У загальному ж випадку ЄСВ на зарплату працівника-пенсіонера нараховуємо за ставкою 22 %. А отже, якщо місце роботи пенсіонера — основне, то потрібно контролювати щомісяця нарахування ЄСВ з МЗП.
Щодо застосування норми ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ, то вона про інше.
ЦИТАТА. «4. Особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.»
(ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ)
По-перше, ця норма стосується лише сплати ЄСВ фізичними особами — підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, зі своїх доходів (вони не наймані працівники для цієї норми).
По-друге, у цій нормі йдеться про повне звільнення від сплати ЄСВ з доходів названих вище осіб, а не про незастосування норми про сплату ЄСВ з МЗП, передбаченої ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ.