«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Оподаткування та декларування доходів, отриманих українськими біженцями за кордоном
У статті надано відповіді на запитання: чи потрібно фізичній особі подавати декларацію про майновий стан за 2022 рік, якщо вона під час війни працювала за кордоном та отримувала зарплату або отримувала допомогу?
Чи мають такі громадяни сплачувати податки з доходу?
Які підтверджувальні документи потрібно додати до цієї декларації?
Чи буде штраф в разі неподання декларації?
Версія для друку
Виникнення обов’язку щодо декларування
Якщо фізична особа тривалий час знаходиться за кордоном, але при цьому:
- має місце постійного проживання в Україні, та/або
- має тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні, та/або
- є громадянином України,
така особа розглядатиметься податковим органом як резидент України.
Будь-які доходи, отримані фізичними особами — резидентами України, мають бути оподатковані відповідно до правил ПКУ.
Це правило працює незалежно від того, де отримані такі доходи — в Україні чи за її межами.
Крім того, декларувати свої доходи — це конституційний обов’язок громадян (ч. 2 ст. 67 Конституції України).
У зв’язку із повномасштабним вторгненням російської федерації, починаючи з лютого 2022 року, багато наших співвітчизників виїхало за кордон.
Такі українці здебільшого:
- отримували матеріальну допомогу від іноземних держав, що їх прихистили, та/або
- влаштовувались на роботу у іноземного роботодавця та, відповідно, отримували зарплату.
Доходи, отримані з джерел за межами України, називаються іноземними доходами. Розглянемо детальніше, як оподатковувати та декларувати такі доходи громадянам України.
Щодо трудових доходів від іноземного роботодавця
Зарплата, отримана за кордоном, в Україні є об’єктом оподаткування ПДФО, який необхідно сплатити за ставкою 18 % (п.п. 163.1.3 ПКУ), та ВЗ, що сплачується за ставкою 1,5 % (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Водночас якщо громадяни отримували доходи за кордоном і сплатили з таких доходів податки в країні отримання доходу, то за певних умов сплачувати податки ще раз не доведеться.
Така можливість доступна завдяки міжнародним угодам (конвенціям) про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з даними з офіційного сайту Мінфіну (mof.gov.ua) наразі діють 72 згадані угоди з різними країнами світу 1. Відповідно до цих угод платник податків має право зменшити суму податкового зобов’язання в Україні на суму податків, сплачених за кордоном. Для того щоб провести таке зарахування, потрібно документально підтвердити, яку суму податків фізична особа сплатила до контролюючого органу іноземної держави.
Для цього платнику необхідно отримати від державного органу, уповноваженого справляти податок в країні, де отримується дохід, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
Така довідка має бути легалізована дипломатичною установою України у відповідній країні, якщо інше не передбачено безпосередньо міжнародним договором України із країною, де отримано дохід (п. 13.5 ПКУ).
Додатково зазначимо, що в разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації.
В такому разі термін подання декларації про майновий стан та доходи можуть продовжити до 31 грудня року, наступного за звітним (п.п. 170.11.2 ПКУ).
Зверніть увагу, що наявність довідки про сплату податку за кордоном дозволяє зменшити податок в Україні, а не звільняє від обов’язку його сплати.
Так, наприклад, фізична особа сплатила податок в іноземній країні за ставкою 12 % та надала підтвердні документи про сплату податковій службі України. В такому разі до сплати в Україні належатиме податок за ставкою 6 % (18 % ПДФО – 12 % сплаченого за кордоном).
Якщо ж фізична особа сплатила податку в іноземній юрисдикції більше, ніж була зобов’язана платити в Україні (наприклад, за ставкою 20 %), різниця їй не повертається.
Також зауважимо, що можливість заліку відповідно до міжнародних угод (конвенцій) поширюється лише на ПДФО.
А отже, ВЗ в Україні необхідно буде сплатити в повному обсязі.
Щодо допомоги від іноземних держав
Українці, які отримували соціальні виплати та іншу матеріальну допомогу за кордоном, фактично також отримали іноземні доходи в 2022 році.
Водночас ПКУ передбачає пільгові умови оподаткування зазначеного іноземного доходу у 2022 та 2023 роках.
Так, громадяни, які скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства іноземної держави та отримували допомогу в будь-якій формі (кошти / товари / послуги), що надана за рахунок:
- бюджетних коштів іноземних держав,
- їхніх державних фондів,
- іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність,
ПДФО та ВЗ із таких сум не визначають та не сплачують (п. 27 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ).
Декларування та сплата іноземних доходів
Іноземні доходи підлягають декларуванню (п. 170.11 ПКУ).
Одразу зазначимо, що згідно з чинними на момент підготовки публікації нормами ПКУ декларувати отримані іноземні доходи доведеться незалежно від того, підлягають вони оподаткуванню чи ні.
Так, незважаючи на те, що допомога з бюджетів країн, що прихистили українців, за 2022 і 2023 роки не оподатковується, громадяни все одно мають задекларувати такі кошти шляхом подання декларації про майновий стан і доходи.
Форму податкової декларації про майновий стан і доходи, а також інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859.
Фізичні особи — резиденти України, які отримували іноземні доходи у 2022 році, мають подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї реєстрації до 01.05.2023 (п.п. 49.18.4 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний зазначити іноземні доходи в рядку 10.10 декларації «Доходи, отримані з джерел за межами України», вказавши не лише їх розмір та суму податку, а й:
- назву країни, з якої отримано іноземні доходи, та
- валюту, в якій такі доходи нараховані.
Суми доходів у податковій декларації проставляються у гривнях із копійками.
Таким чином, доходи, отримані в іноземній валюті, слід перерахувати в гривні за курсом НБУ, що діяв на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ПКУ).
Додатково зазначимо, що в декларації, окрім іноземних доходів фізичної особи, також вказуються і доходи з джерелом походження з України.
Декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів на вибір платника податку:
- особисто платником податку або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- в електронній формі через особистий електронний кабінет на сайті податкової служби (для цього необхідно мати електронний ключ).
Задекларовану суму ПДФО та ВЗ з іноземних доходів фізична особа зобов’язана сплатити самостійно до 01.08.2023 (п. 179.7 ПКУ).
Сплачувати податки необхідно за податковою адресою фізичної особи (місце, за яким фізична особа береться на облік в податковому органі як платник податків). Як правило, податкова адреса відповідає місцю реєстрації (інакше кажучи, це прописка).
Детальні реквізити для сплати ПДФО та ВЗ можна отримати на сайті відповідної податкової служби в розділі «Рахунки для сплати платежів» (доступно на головній сторінці сайту кожної регіональної ДПС).
ВАЖЛИВО! 11.04.2023 Верховна Рада України ухвалила проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно від 03.08.2022 № 7632. Ним, зокрема, передбачено зміни до п. 179.2 ПКУ щодо неподання податкової декларації, крім випадків, прямо передбачених ПКУ, в разі отримання платником податку іноземних доходів, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Наразі законопроєкт очікує на підпис Президента та опублікування в офіційних джерелах.
Щодо відповідальності за неподання декларації
Згідно з п. 120.1 ПКУ неподання або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій призводить до накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, призводить до накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, відповідно до ст. 1641 КпАП неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних призводить до попередження або накладення штрафу в розмірі від 51 до 136 грн (3 до 8 нмдг).
Однак у разі проведення перевірки та виявлення недекларування іноземних доходів ДПС матиме право здійснити донарахування незадекларованих сум податків і за результатами перевірки застосувати штраф у розмірі 25 % від донарахованої суми (п. 123.2 ПКУ; п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Водночас слід пам’ятати, що згідно з п.п. 102.3.1 ПКУ відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
Просування ДПС на шляху до виявлення незадекларованих та неоподаткованих іноземних доходів
Наразі інформація щодо отримання матеріальної допомоги чи заробітної плати за кордоном для українського податкового органу недоступна (окрім випадків направлення ДПС спеціального запиту до іноземного контролюючого органу).
Однак Україна поступово робить кроки до отримання інформації про рахунки своїх резидентів за кордоном в рамках міжнародної багатосторонньої угоди (MCAA CRS).
Так, 20.03.2023 Верховна Рада України підтримала в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» від 17.10.2022 № 8131. Наразі зазначений законопроєкт очікує на підпис Президента та опублікування в офіційних джерелах.
Планується, що в майбутньому податковий орган України зможе в автоматичному режимі отримувати від податкових органів інших країн — учасниць угоди CRS інформацію про рух за банківськими рахунками своїх резидентів — як компаній, так і фізичних осіб.
Оксана Одрінська, консультант з податків і зборів групи компаній MGI PSP Audit
