Відновлення анульованої реєстрації платником ПДВ: що з бюджетним відшкодуванням та поновленням реєстраційного ліміту

Нерідко на практиці бувають випадки. коли ДПС за власним рішенням анулює реєстрацію платником ПДВ, а підприємство відновлює таку реєстрацію, зокрема, шляхом процедури оскарження рішення ДПС (адміністративного чи судового). В цей час у бухгалтерської служби підприємства виникає ряд запитань щодо можливості отримання бюджетного відшкодування чи відновлення реєстраційного ліміту.

У даному матеріалі ми надамо відповіді на найпоширеніші питання.

Щодо відновлення реєстраційного ліміту

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, щодо яких було нараховано податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та, відповідно, збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання (п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (далі – ПКУ)).

Відповідно до п.200-1.8 ст.200-1 та п.7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16.10.2014р. (далі – Порядок №569), внаслідок анулювання свідоцтва платника податку закривається електронний рахунок такого платника податку в СЕА ПДВ, та, як наслідок, припиняється відображення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Таким чином, втрата ПДВ-статусу призводить до втрати реєстраційного ліміту.

Якщо підприємству після анулювання ПДВ-реєстрації необхідний ПДВ-статус, то воно:

• або у загальному порядку повторно реєструється платником ПДВ. У цьому випадку особа отримує статус платника ПДВ тільки з дати повторної реєстрації. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ підприємству присвоюється новий;
• або оскаржує рішення податкового органу про анулювання ПДВ-реєстрації (до суду або до податкового органу вищого рівня), тобто проходить процедуру відновлення статусу платника ПДВ.

Якщо рішення про анулювання реєстрації буде скасовано, то дата реєстрації платника ПДВ залишається колишньою, тобто відповідає даті попередньої реєстрації.  Дата реєстрації залишається незмінною, навіть якщо особа в цьому випадку вже встигла знову зареєструватися платником ПДВ (п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1130 від 14.11.2014р.).

Водночас, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника ПДВ, сума ΣНакл такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ, яке скасоване (відмінене).

Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника (п.200-1.3 ст.200-1 ПКУ, п.7-1 Порядку №569).

Отже, у разі, якщо підприємство повторно реєструється платником ПДВ (нова дата реєстрації, новий ІПН платника ПДВ), то можливостей на відновлення реєстраційного ліміту немає.

Якщо ж рішення про анулювання реєстрації було скасовано у судовому або адміністративному порядку (поточна дата реєстрації, поточний ІПН платника ПДВ), законодавчо передбачена можливість поновлення реєстраційного ліміту.

При чому, в деяких роз’ясненнях стосовно відновлення реєстраційної суми, ДПС посилалась на рішення судів, які задовільнили позовні вимоги ТОВ щодо поновлення реєстрації платника ПДВ, однак судовим рішенням не було зафіксовано саме відновлення в СЕА реєстраційної суми, що була наявна на дату анулювання його реєстрації платником ПДВ (ІПК ДФС №3087/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 21.12.2017р.).

Тобто, дуже важливо правильно сформувати позовні вимоги, зокрема і щодо відновлення в СЕА ПДВ реєстраційної суми, що була наявна на дату анулювання його реєстрації платником ПДВ.

Загалом суди зазначають, що згідно з приписами п.200-1.8 ст.200-1 ПКУ та п.7 Порядку №569, одним із наслідків анулювання свідоцтва платника податку є закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Така вимога є імперативною та підлягає виконанню саме контролюючим органом. Відтак, відсутні підстави вважати протиправними дії контролюючого органу із закриття електронного рахунку платника податку та припинення відображення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за наявності чинного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В той же час, Верховний Суд у постановах від 11.02.2021р. (справа №804/5054/16), від 18.12.2020р. (справа №804/3109/16) указував, що рішення суду про визнання протиправним та скасування правового акта індивідуальної дії (рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), яке набрало законної сили, означає, що такий акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, у тому числі до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Установлення судом факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього суб`єкта обов`язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податків у первинне правове становище, котре існувало до моменту прийняття цього рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, поновлення дії договору про визнання електронних документів, поновлення функціонування рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, повернення коштів, перерахованих до бюджету з електронного рахунка, відновлення даних рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Верховний Суд у справі №820/537/16 (постанова від 09.08.2022р.) зазначає, що у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а платник має право на поновлення реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування ПДВ. При цьому, у даному випадку, ефективним способом захисту прав позивача є поновлення стану розрахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, що передувало анулюванню реєстрації платника ПДВ, яке згодом судовим рішенням визнано протиправним. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.06.2019 у справі №820/8199/15, від 22.09.2021 у справі №810/881/17.

Враховуючи викладене, на виконання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії.

Такі дії охоплюють собою: поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ та відображення реєстраційної суми (ΣНакл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в п.200-1.3 ст.201-1 ПКУ, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань (Верховний Суд у справі №820/537/16, постанова від 09.08.2022р.).

Аналогічна позиція Верховного суду викладена у постанові від  06.12.2021р. по справі №520/8522/19.

Таким чином, якщо підприємство повторно реєструється платником ПДВ (нова дата реєстрації, новий ІПН платника ПДВ), то можливостей на відновлення реєстраційного ліміту немає.

Підприємство, яке вже встигло повторно зареєструватись платником ПДВ, може прийняти рішення оскаржувати анулювання ПДВ-реєстрації (зокрема, в судовому порядку).

В судових вимогах необхідно зазначити, зокрема, і про відновлення в СЕА ПДВ реєстраційної суми, що була наявна на дату анулювання його реєстрації платником ПДВ.

Водночас, навіть за наявності позитивного судового рішення, процедура відновлення реєстраційного ліміту контролюючим може потребувати часу і зусиль з боку підприємства.

Щодо бюджетного відшкодування

Згідно з п.184.9 ст.184 ПКУ, у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник ПДВ на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Виходячи із вищенаведеного, після анулювання реєстрації отримати бюджетне відшкодування можна.

Однак, за загальними правилами, таке бюджетне відшкодування має бути заявлене в декларації з ПДВ за останній звітний період.

Відповідно до п.184.6 ст.184 ПКУ у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Згідно з п.202.1 ст.202 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п.49.18 ст.49 та п.203.1 ст.203 ПКУ податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, заявити суми ПДВ до бюджетного відшкодування підприємство мало право в останній звітній декларації, яка мала бути подана протягом 20 календарних днів, що натають за місяцем анулювання реєстрації платником ПДВ.

Оскільки підприємство, яке втратило ПДВ-статус, не подало таку декларації і, наразі, такі декларації з ПДВ подавати не зможе, то таке підприємство втратить можливість заявити до бюджетного відшкодування від’ємне значення з ПДВ.

Доля від’ємного значення, не заявленого до бюджетного відшкодування, теж безпосередньо залежить від того, що буде визначено в рішенні суду, оскільки в законодавстві механізму відновлення втрачених сум від’ємного значення немає.

Подання звітності у випадку, якщо ДПС анулювала реєстрацію платником ПДВ через її систематичне неподання

Неподання контролюючому органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій з ПДВ може призвести до анулювання реєстрації платником ПДВ на підставі пп.«г» п.184.1 ст.184 ПКУ.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п.184.6 ст.184 ПКУ).

Тобто, якщо анулювання ПДВ-реєстрації відбулося 15.07.2023 р., то останнім звітним періодом буде 01.07.2023-15.07.2023рр. декларацію за який потрібно було подати протягом 20 календарних днів.

Отже, після спливу цих 20 к.д. відсутня технічна можливість подати такі декларації в електронному вигляді.

Однак, вважаємо, підприємство може спробувати подати такі декларації в паперовому вигляді разом з супровідним листом, в якому потрібно описати причини такого подання. Ми не виключаємо, що і в даному випадку підприємство отримає відмову, однак, для можливих потенційних майбутніх спорів з ДПС у підприємства будуть докази, що воно намагалося виконати свій податковий обов’язок, використовуючи всі способи і засоби.