ПММ: специфіка обліку

Бюджетні установи, які використовують у своїй діяльності транспортні засоби, неодмінно стикаються з обліком пально-мастильних матеріалів. Та не лише наявність автівки обумовлює ведення такого обліку: неавтомобільне обладнання (газонокосарки, бензопили тощо) також потребує відображення надходження, руху та списання пального. Тож усі нюанси пально-мастильного обліку ми зібрали в цій статті, яка, сподіваємося, стане вам у пригоді.

Версия для печати

05 ноября, 2020

Тема: Другие объекты учета, общие вопросы бухучета

Статтю взято з газети "Новий бюджетний облік" № 8/2020

Марина Дорошенко, експерт газети

Придбання пально-мастильних матеріалів

Нормативка Основними документами, які визначають порядок приймання, зберігання, транспортування, відпуску та обліку нафтопродуктів1, є Інструкція № 281 та Правила № 1442. Відпуск нафтопродуктів споживачеві, яким є бюджетна установа, здійснюють у готівковій формі або на підставі укладених договорів (п.п. 7.1 Інструкції № 281 та п. 9 Правил № 1442) — у безготівковій (див. табл. 1). Правилами № 1442 передбачено обов’язково видавати разом із продуктом (пальним) на повну суму проведеної операції розрахунковий документ, яким є спеціалізований чек РРО. А ось обліковують пально-мастильні матеріали (далі — ПММ) у бюджетній установі, як і всі запаси, керуючись Порядком № 1219, НС 123 «Запаси» та МР з обліку запасів.

Нафтопродукт — продукт, отриманий під час перероблення нафти, газового конденсату або їхньої суміші, за винятком продуктів нафтохімії (Інструкція № 281).

Способи придбання Пальне, як і більшість запасів бюджетної установи, підлягає аналітичному обліку через різноманітність найменувань, способів придбання та зберігання. Тому повна картина руху ПММ має бути відображена саме в аналітиці, а нормативно підтверджена — у наказі про облікову політику.

Зі способами придбання ПММ пропонуємо ознайомитися в табл. 1, а з практичними прикладами відображення таких операцій в обліку — у табл. 2.

Таблиця 1. Способи придбання ПММ

Спосіб придбання	Особливості придбання	Бухоблік	Підтвердні документи
Готівковий	У випадках придбання пального за готівкові кошти договір між бюджетною установою та АЗС не укладають, оскільки така операція має непередбачуваний характер. Право власності на пальне переходить до покупця в момент оплати та заправлення. Цей спосіб придбання пального застосовують найчастіше під час відряджень або у випадках термінової необхідності	Придбання водієм пального за власні кошти або за кошти, отримані під звіт готівкою чи на картковий рахунок, відображають як збільшення дебіторської заборгованості за субрахунком 2116 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з підзвітними особами». Прийняття авансового звіту про витрачені підзвітні суми та повернення підзвітною особою залишку авансу в касу відображають як зменшення такої заборгованості (див. табл. 2, приклад 1)	Чек РРО, який водій отримує на АЗС, та складений авансовий звіт будуть підтвердженням витрат на придбання пального. А списують ПММ залежно від фактичного обсягу споживання, про що заповнюють подорожній лист або інший аналогічний документ
Безготівковий:	Бюджетні установи зазвичай використовують такий спосіб оплати, оскільки він зручніший за готівковий. Відпуск нафтопродуктів здійснюють на підставі укладених договорів, у яких зазначають кількість нафтопродуктів, ціни, строки та умови розрахунків, умови постачання та приймання нафтопродуктів, особливі умови (лист Департаменту нафтогазового комплексу Міненергетики від 26.11.2015 р. № 31.1ст-ВИХ/2635-15)	Безготівкові розрахунки здійснюють як на умовах наступної, так і на умовах попередньої оплати — залежно від умов договору. Відповідно, в обліку відображають виникнення дебіторської або кредиторської заборгованості	Під час заправлення водій отримує на АЗС чек спеціалізованого РРО із зазначеними найменуванням, кількістю та вартістю фактично відпущених ПММ, а також чек автозаправного термінала (витрати за карткою)
за відомостями	Ґрунтується на укладанні договору та складанні відомості про обсяг пального, відпущеного на АЗС (п.п. 10.3.2.1 Інструкції № 281), на підставі яких наприкінці місяця складають рахунки про оплату. Право власності на пальне переходить до покупця в момент заправлення в бак. Звіряють розрахунки за відпущені нафтопродукти щомісяця не пізніше п’ятого числа наступного за звітним місяця. Цей спосіб майже не використовують на практиці, оскільки він доволі клопіткий	На відміну від решти безготівкових способів придбання ПММ, оплату за відомостями здійснюють зазвичай на умовах післяплати. Якщо ж договором передбачено авансування платежів, у кінці звітного місяця проводять взаємозалік заборгованостей (Дт 6211 — Кт 2113 або Дт 6211 — Кт 2313) (див. приклад 2 в табл. 2)	Оприбутковують пальне на підставі чеків РРО (якщо кілька разів на місяць) або відомостей на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП (додаток 16 до Інструкції № 281) (раз на місяць). Оплату здійснюють згідно з отриманими зведеними відомостями-рахунками, а списання — на підставі подорожніх листів або аналогічних документів
за талонами	Талон підтверджує разове право його власника отримати на АЗС фіксовану кількість нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (розд. 2 Інструкції № 281). Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1 Інструкції № 281). Факт придбання талонів (перерахування коштів) засвідчує передання права власності на пальне покупцеві. Одночасно з цим покупець передає на зберігання продавцю придбані запаси. У разі втрати талона відповідальність несе матеріально відповідальна особа (більш детально про це читайте в газеті «Новий бюджетний облік», № 6/2020, с. 43)	Талони не є активами установи, тому не підлягають оприбуткуванню, але їхній рух відображають в аналітичному обліку в окремих розроблених документах у розрізі видів пального (у відомостях, звітах тощо). Облік пального ведуть на субрахунку 1514 із відображенням на аналітичному субрахунку (наприклад, 1514/1 «Пально-мастильні матеріали за талонами» або «Пальне на відповідальному зберіганні» (див. приклад 3 в табл. 2))	Оплату здійснюють на підставі виписаного АЗС рахунку. Оприбутковують ПММ на підставі отриманого водієм чека РРО, який підтверджує факт використання талона, а списують згідно з подорожніми листами та звітами про використання талонів
за паливними картками:	Паливні картки призначені для підтвердження можливості представника бюджетної установи отримати ПММ, придбані за безготівковим розрахунком. Загалом існує два види паливних карток: одноразові (скретч-картки) та багаторазові (смарт-картки). Право власності на пальне переходить до покупця в момент перерахування коштів, за винятком придбання ПММ за «грошовими» смарт-картками, оскільки відомо суму перерахованих коштів, а обсяг товару та його вартість фіксуються в момент заправлення. На відповідальному зберіганні в АЗС міститься пальне, придбане за скретч-картками та «літровими» смарт-картками, а ось за «грошовими» смарт-картками ПММ перейдуть у власність покупця в момент відпуску	Порядок бухобліку за паливними картками схожий і здійснюється зазвичай на умовах попередньої оплати, але є деякі нюанси, зокрема щодо часу оприбуткування активів та доцільності оприбуткування картки, про що читайте нижче	Правилами № 1442 передбачено створення та видачу розрахункового документа АЗС покупцеві. Напевне, йдеться про фіскальний чек РРО, але в разі застосування термінала знадобиться ще й другий чек — чек термінала. А списують пальне обов’язково на підставі документа, що підтверджує фактичне використання ПММ, — подорожнього листа або аналогічного самостійно розробленого документа. Решту документів складають залежно від умов договору
за скретч-картками	Скретч-картки — аналог талонів, але в електронній формі. Головний недолік — одноразовість використання, адже в картці зазначено певну кількість літрів певного пального, яке покупець придбаває за фіксованою ціною. Право власності на пальне переходить до бюджетної установи в момент здійснення оплати	Порядок обліку ПММ, придбаних за скретч-картками, аналогічний порядку відображення в обліку придбання пального за талонами. Пальне обліковують на окремому аналітичному субрахунку, наприклад 1514/2 «Пально-мастильні матеріали за скретч-картками». Скретч-картки оприбуткуванню не підлягають через їхню одноразовість використання. Для контролю обігу карток ведуть їхній аналітичний облік у самостійно розроблених документах (відомостях, звітах тощо) (див. табл. 2, приклад 4)	Підтвердженням фактичного отримання пального за скретч-карткою є чек РРО АЗС. Усі чеки за місяць водій зобов’язаний передати до бухгалтерії установи. Оприбутковують запаси на підставі видаткової накладної, а на відповідальне зберігання передають ПММ актом приймання-передачі. Списують пальне на підставі подорожніх листів або інших аналогічних документів
за смарт-картками:	Смарт-картка може бути власністю установи, а може перебувати в її тимчасовому користуванні згідно з укладеним договором. Є найзручнішим та найнадійнішим способом придбати ПММ з огляду на зручність, багаторазовість та надійність під час використання. За смарт-картками встановлюють ліміти споживання пального (добові або місячні)	Коли установа купує картку або отримує її безоплатно, вона тим самим придбаває (отримує) актив, який стає запасом та обліковується за встановленою вартістю на субрахунку 1812 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (Порядок № 1219). Далі картку списують під час передання в користування з подальшим веденням оперативного обліку. Поряд із тим, окремо ведуть облік пального, але вже на іншому субрахунку — 1514 «Пально-мастильні матеріали». На позабалансі перебувають надані в тимчасове користування картки за заставною вартістю — на субрахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (див. табл. 2, приклад 4)	Оприбутковують запаси на підставі видаткової накладної. Списують пальне на підставі подорожніх листів або інших аналогічних документів
— «літрові» смарт-картки	На цій картці фіксується певна кількість літрів пального певного найменування та марки, яку оплачує покупець. Ціна не змінюється протягом дії договору, а пальне забирають з АЗС поступово. Право власності на пальне переходить від продавця до покупця в момент оплати	Оприбутковують ПММ за фактом перерахування коштів. Для цього використовують аналітичний субрахунок 1514/3 «Пально-мастильні матеріали за „літровими” смарт-картками», як варіант (див. табл. 2, приклад 5)	Оскільки пальне перебуває на відповідальному зберіганні, після проведення оплати активи передають власнику (бюджетній установі) видатковою накладною і відразу ж передають їх на зберігання актом приймання-передачі
— «грошові» смарт-картки	На «грошову» смарт-картку зараховують певну суму коштів, у межах якої покупець отримує пальне. Ціна відпуску ПММ може змінюватися протягом періоду користування карткою. Право власності на пальне переходить під час заправлення, тому воно не перебуває на відповідальному зберіганні в постачальника, оскільки немає можливості визначити кількість предмета зберігання та його вартість	Під час зарахування коштів на «грошову» смарт-картку виникає дебіторська заборгованість (Дт 2113 — Кт 2313), яку списують одночасно з оприбуткуванням активу. Оприбутковують запаси за фактом відпуску, тобто списання зі смарт-картки відповідної суми коштів за певний товар (див. табл. 2, приклад 6)	Чек РРО є підставою для фактичного відображення обсягу й вартості пального, а також для його оприбуткування. Списують ПММ відповідно до наданих подорожніх листів або інших аналогічних документів

Приклади Кожен спосіб придбання ПММ має свої особливості відображення в бухгалтерському обліку, тому розглянемо на прикладах різні варіанти (див. табл. 2).

Таблиця 2. Бухоблік придбання ПММ

Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
Зміст операції	дебет	кредит	Сума, грн	Меморіальний ордер
Готівковий спосіб придбання ПММ
Приклад 1. На картковий рахунок працівника бюджетної установи (неплатника ПДВ) перераховано підзвітні кошти в сумі 620,00 грн для придбання бензину марки А-95. Водій придбав 28 літрів бензину вартістю 23,10 грн на загальну суму 646,80 грн, про що було складено авансовий звіт, а решту витрат було компенсовано водієві з розрахункового рахунку бюджетної установи. Використано 27 літрів бензину на суму 623,70 грн.
Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
Зміст операції	дебет	кредит	Сума, грн	Меморіальний ордер
1. Перераховано кошти на картковий рахунок підзвітній особі	2116	2313	620,00	№ 2 та № 8
2. Оприбутковано пальне	1514	2116	646,80	№ 8
3. Здійснено остаточний розрахунок із підзвітною особою1 Якщо здійснені витрати менші від суми отриманих коштів, проводка буде такою: Дт 2313 — Кт 2116.	2116	2313	26,80	№ 2 та № 8
4. Списано використаний бензин	8013, 8113	1514	623,70	№ 13
Безготівковий спосіб придбання ПММ за відомостями
Приклад 2. Бюджетна установа (неплатник ПДВ) уклала договір з АЗС на придбання дизпального за відомостями. Протягом місяця водій установи заправив автомобіль на 90 л кілька разів на загальну суму 2 007,00 грн (ціна протягом місяця не змінювалася та становила 22,30 грн/л), підтвердженням того є надані ним чеки РРО та відомість АЗС. У кінці місяця водій заповнив подорожні листи, згідно з якими використав дизпального 85 л.
Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
Зміст операції	дебет	кредит	Сума, грн	Меморіальний ордер
1. Оприбутковано дизпальне	1514	6211	2 007,00	№ 6
2. Списано використане дизпальне (85 л × 22,30 грн/л = 1 895,50 грн)	8013, 8113	1514	1 895,50	№ 13
3. Перераховано кошти АЗС	6211	2313	2 007,00	№ 2 та № 6
Безготівковий спосіб придбання ПММ за талонами
Приклад 3. Бюджетна установа (неплатник ПДВ) уклала договір з АЗС про придбання бензину марки А-92 за попередньою оплатою в кількості 500 л на загальну суму 12 000,00 грн за ціною 24,00 грн/л. Протягом місяця водіям було видано талонів на 400 л, за якими вони отримали пальне на АЗС. У кінці місяця водії надали подорожні листи про використання 385 л бензину.
Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
Зміст операції	дебет	кредит	Сума, грн	Меморіальний ордер
1. Перераховано попередню плату за бензин	2113	2313	12 000,00	№ 2 та № 4
2. Оприбутковано бензин, який перебуває на відповідальному зберіганні на АЗС	1514/12 Аналітичні субрахунки: 1514/1 «Бензин на відповідальному зберіганні», 1514/2 «Бензин у баках».	21133 Субрахунок 2113 закривають і взаємозалік заборгованостей надалі не проводять, оскільки попередню оплату в такому разі здійснюють у повному обсязі, але не більш ніж на три місяці, як того вимагає постанова № 1070.	12 000,00	№ 4
3. Заправлено бензин у баки (400 л × 24,00 грн/л = 9 600,00 грн)	1514/22 Аналітичні субрахунки: 1514/1 «Бензин на відповідальному зберіганні», 1514/2 «Бензин у баках».	1514/1	9 600,00	—
4. Списано використаний бензин (385 л × 24,00 грн/л = 9 240,00 грн)	8013, 8113	1514/2	9 240,00	№ 13
Безготівковий спосіб придбання ПММ за скретч-картками
Приклад 4. Бюджетна установа (неплатник ПДВ) на підставі укладеного договору з АЗС придбала зріджений газ на суму 1 100,00 грн за скретч-картками. Було отримано 5 скретч-карток номіналом 20 л кожна. Ціна пального — 11,00 грн/л. Протягом місяця водієві було видано 4 картки (на 80 л) на суму 880,00 грн. Вартість фактично використаного газу згідно з подорожніми листами становить 75 л.
Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
Зміст операції	дебет	кредит	Сума, грн	Меморіальний ордер
1. Перераховано попередню плату за зріджений газ постачальнику	2113	2313	1 100,00	№ 2 та № 4
2. Оприбутковано зріджений газ, який перебуває на відповідальному зберіганні на АЗС	1514/14 Аналітичні субрахунки: 1514/1 «Газ за скретч-картками», 1514/2 «Газ у баках».	21135 Субрахунок 2113 закривають і взаємозалік заборгованостей надалі не проводять, оскільки попередню оплату в такому разі здійснюють у повному обсязі, але не більш ніж на три місяці, як того вимагає постанова № 1070.	1 100,00	№ 4
3. Заправлено зрідженим газом автомобіль за скретч-картками	1514/24 Аналітичні субрахунки: 1514/1 «Газ за скретч-картками», 1514/2 «Газ у баках».	1514/1	880,00	—
4. Списано використаний зріджений газ (75 л × 11,00 грн/л = 825,00 грн)	8013, 8113	1514/2	825,00	№ 13
Безготівковий спосіб придбання ПММ за «літровими» смарт-картками
Приклад 5. Згідно з договором з АЗС бюджетна установа (неплатник ПДВ) за «літровою» смарт-карткою придбала 200 л бензину А-95 за ціною 24,20 грн на загальну суму 4 840,00 грн. Протягом місяця водій бюджетної установи отримав бензин відповідної марки на АЗС у кількості 150 л на загальну суму 3 630,00 грн, який використав у повному обсязі. Смарт-картку передано бюджетній установі в тимчасове користування за заставною вартістю 50,00 грн.
Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
Зміст операції	дебет	кредит	Сума, грн	Меморіальний ордер
1. Перераховано попередню плату за бензин та заставну вартість смарт-картки постачальнику (4 840,00 грн + 50,00 грн = 4 890,00 грн)	2113	2313	4 890,00	№ 2 та № 4
2. Оприбутковано отриману під заставу смарт-картку	021	—	50,00	№ 16
3. Відображено витрати зі сплати заставної вартості смарт-картки6 Коли закінчиться термін використання смарт-картки, її необхідно буде повернути АЗС та списати з позабалансу, а також повернути заставні кошти (про повернення коштів більш детально читайте в газеті «Новий бюджетний облік», № 7/2020, с. 39): Дт — Кт 021 — повернено смарт-картку; Дт 2113 — Кт 8013, 8113 — відновлено витрати; Дт 2313 — Кт 2113 — повернено кошти (у разі повернення коштів загального фонду протягом поточного року). Коли повертаються заставні кошти загального фонду минулого року, необхідно ще перерахувати ці кошти до бюджету: Дт 5512 — Кт 6312; Дт 6312 — Кт 2313.	8013, 8113	2113	50,00	№ 6
4. Оприбутковано бензин, який перебуває на відповідальному зберіганні на АЗС	1514/17 Аналітичні субрахунки: 1514/1 «Бензин на відповідальному зберіганні», 1514/2 «Бензин у баках».	21138 Субрахунок 2113 закривають і взаємозалік заборгованостей надалі не проводять, оскільки попередню оплату в такому разі здійснюють у повному обсязі, але не більш ніж на три місяці, як того вимагає постанова № 1070.	4 840,00	№ 4
5. Заправлено бензином автомобіль за паливною карткою	1514/27 Аналітичні субрахунки: 1514/1 «Бензин на відповідальному зберіганні», 1514/2 «Бензин у баках».	1514/1	3 630,00	—
6. Списано використаний бензин	8013, 8113	1514/2	3 630,00	№ 13
Безготівковий спосіб придбання ПММ за «грошовими» смарт-картками
Приклад 6. На підставі договору, який було укладено між бюджетною установою (неплатником ПДВ) та АЗС, перераховано кошти постачальнику в сумі 22 000,00 грн за дизельне пальне. За умовами договору розрахунки здійснюють за «грошовою» смарт-карткою, яку установа придбала за 60,00 грн. Залишок пального, придбаного за ціною 22,00 грн/л, на початок звітного місяця — 40 л на загальну суму 880,00 грн. Протягом місяця отримано 700 л пального, але вартість його, згідно з отриманими чеками РРО, змінювалася тричі і, відповідно, становила: 22,00 грн/л (придбано 300 л), 22,50 грн/л (придбано 300 л) та 23,00 грн/л (придбано 100 л). Протягом місяця використано 650 л пального.
Зміст операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн	Меморіальний ордер
Зміст операції	дебет	кредит	Сума, грн	Меморіальний ордер
1. Перераховано попередню плату за дизпальне та смарт-картку постачальнику (22 000,00 грн + 60,00 грн = 22 060,00 грн)	2113	2313	22 060,00	№ 2 та № 4
2. Оприбутковано смарт-картку	1812	2113	60,00	№ 4
3. Видано смарт-картку водієві в користування	8013, 8113	1812	60,00	№ 10
4. Оприбутковано бензин протягом місяця згідно з чеками РРО за фактом заправлення (300 л × 22,00 грн/л + 300 л × 22,50 грн/л + 100 л × 23,00 грн/л = 15 650,00 грн)	1514	2113	15 650,00	№ 4
5. Списано використане дизпальне у кінці місяця за середньозваженою собівартістю9 Оскільки вартість придбання протягом місяця змінювалася, списати дизпальне слід за одним із методів оцінки вибуття запасів — середньозваженою собівартістю на кінець місяця: 1) Сод = (40 л × 22,00 грн/л + 300 л × 22,00 грн/л + 300 л × 22,50 грн/л + 100 л × 23,00 грн/л) : (40 л + 300 л + 300 л + 100 л) = 22,34 грн/л; 2) С = 22,34 грн/л × 650 л = 14 521,00 грн, де Сод — середньозважена собівартість за одиницю використаних запасів; С — середньозважена собівартість використаних запасів за місяць.	8013, 8113	1514	14 521,00	№ 13

Придбання та оприбуткування мастильних матеріалів (мастил та олив) для автомобіля та неавтомобільних ПММ здійснюють за тими самими правилами, які діють і для інших запасів бюджетної установи, тобто згідно з НС 123 «Запаси» та МР з обліку запасів.

Списання ПММ

Автомобільне пальне Коли справа доходить до списання ПММ у бюджетній установі, слід пам’ятати такі основні правила вибуття:

1. Пальне вибуває лише за фактом його використання, а не передання в експлуатацію (на відміну від смарт-карток, що їх списують із балансового рахунку під час видачі в експлуатацію).

2. Обираючи субрахунок (за дебетом) для відображення в обліку списання ПММ, необхідно керуватися тим, з якою саме метою їх було витрачено або в який спосіб вони вибули (див. табл. 3).

Таблиця 3. Способи вибуття ПММ

Субрахунок	Мета використання (спосіб вибуття)
8013 «Матеріальні витрати»	ПММ спожито в ході експлуатації транспортних засобів у процесі основної діяльності та на виконання програм; списано як зіпсовані або внаслідок нестачі; списано за операціями з внутрішньовідомчого передання суб’єктом державного сектору, що передав запаси
8113 «Матеріальні витрати»	ПММ спожито в ході експлуатації транспортних засобів у процесі надання послуг, виготовлення продукції та виконання робіт
8511 «Витрати за необмінними операціями»	ПММ безоплатно передано
8211 «Собівартість проданих активів»	ПММ реалізовано
2711 Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками»	ПММ передано за внутрішньовідомчим переміщенням
6611 «Зобов’язання за внутрішніми розрахунками розпорядників бюджетних коштів»	ПММ, отримані за внутрішньовідомчим переданням, спожив суб’єкт державного сектору, що їх одержав

3. Списуючи пальне, керуються Нормами № 43, які є обов’язковими до виконання бюджетними установами (лист Мінінфраструктури від 21.02.2017 р. № 1441/18/10-17). Більше інформації з цього приводу можна знайти в газеті «Новий бюджетний облік», № 6/2019, с. 39.

4. Вибуття однакових за призначенням та умовами використання ПММ, що їх використовували протягом певного звітного періоду, оцінюють за такими методами:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Неавтомобільне пальне Щодо норм використання пального на автотранспорті питання врегульоване. А як щодо техніки, яку не встановлюють на борту транспортних засобів, а використовують як самостійний агрегат (газонокосарки, бензопили тощо)? Чи діятимуть Норми № 43 в такому разі, адже зазначені засоби не вважаються автотранспортними? Із цього приводу Мінінфраструктури дало чітку відповідь у листі від 04.10.2018 р. № 11111/39/10-18: на неавтомобільне обладнання зазначені норми не поширюються і крапка. Тож списуємо пальне за фактом витрачання, але з урахуванням самостійно встановлених тимчасових норм, про які йдеться в п. 2.2 Норм № 43 (хоча в документі і прописано правила для спецобладнання, яке встановлюють на автомобілі, вважаємо за можливе ними керуватися), та з урахуванням даних технічної документації відповідного агрегату.

Існує три варіанти розроблення граничних показників:

норми витрат пального за техдокументацією;
за результатами контрольних замірів;
за самостійним розрахунком, який проводять, спираючись на технічні характеристики.

Вказані розрахунки слід комісійно обчислити, склавши відповідний акт, та прописати розраховані норми в розпорядчому документі керівника.

Витрачання мастильних матеріалів Витрачання не лише пального має турбувати власників автівок та неавтомобільного обладнання, а також і мастильних матеріалів (олив та мастил). Із цього приводу в Нормах № 43 зазначено, що такі витрати будуть пропорційними до витрат пального. Наприклад, якщо для експлуатації бензопили в техпаспорті зазначено, що на 1 000 мл бензину використовують 40 мл мастила для двотактних двигунів, то розрахунок надалі слід проводити пропорційно (25:1). Якщо ж такої інформації немає, необхідно скористатися розрахунками, які аналогічні тим, що й для пального (див. вище).

Щодо адаптування споживання пального, яке обліковують у літрах, до даних, зазначених у техпаспорті в кілограмах, нормативні документи, на жаль, роз’яснень не надають. Тож радимо в такому разі скористатися документом, у якому вже надано необхідні коефіцієнти для переведення об’ємних показників у вагові одиниці під час заповнення статистичних форм звітності (Кі), — Методикою № 452, яка хоча і втратила чинність, але рекомендована для використання роз’ясненням Держкомстату від 11.12.2015 р. № 17.4-12/27.