Статьи

Т

Труднощі моменту

Облік операцій з нематеріальними активам доволі часто викликає запитання навіть у досвідчених бухгалтерів.
Сьогодні поговоримо про один цікавий нюанс — про момент початку амортизації таких активів.

22 февраля, 2019

 

 

 

 
 
Андрій Твердомед, незалежний консультант
Статтю взято з журналу "Практика МСФЗ"
 

МСБО 38 «Нематеріальні активи» зазначає, що амортизація повинна починатися, коли нематеріальний актив стає придатним для використання, тобто коли він доставлений на місце та приведений у стан, що дозволяє експлуатацію.

Колись і в п. 29 ПСБО 8 «Нематеріальні активи» початок амортизації застерігався тією ж умовою. Проте згодом1текст про придатність до використання, який до цього майже дослівно збігався з текстом МСБО 38, був замінений іншою умовою для початку амортизації — «уведено в господарський оборот». Така новація виявилася не лише дивною, адже ПСБО повинні прагнути до зближення із МСФЗ, а не навпаки, а ще й спірною. Адже що таке «господарський оборот», національний стандарт пояснити не спромігся.

Зміни внесено наказом МФУ від 08.07.2008 р. № 901.

Декілька років гострота питання притуплялася віддаленістю бухгалтерського обліку від податкового. Але минув час, податковий облік знову прив’язався до бухгалтерського, і це змусило шукати відповідь. До того ж наростаючий обсяг застосування МСФЗ проблему загострює. Адже в параграфі 97 МСБО 38 умовою початку амортизації, як і раніше, вказано «придатність для використання».

Тому варто вникнути в питання, як же відрізняється момент початку амортизації при застосуванні ПСБО від цього моменту при застосуванні МСФЗ. І як ця обставина позначатиметься на податковому обліку.

Одні фахівці пропонували шукати суть терміна «господарський оборот» у цивільному праві, адже є ж там поняття «комерційний оборот». Інші схильні розглядати незрозумілий термін виключно у бухгалтерському ракурсі, стверджуючи, що активи, що вводяться в оборот, тим самим стають оборотними.

Усі ці домисли навряд чи заслуговують на увагу. Все набагато простіше. Ще в листі МФУ від 12.08.2005 р. № 31-04200-10-5/17045 введенням в господарський оборот позначено початок використання нематеріальних активів за призначенням. Цю позицію Мінфін послідовно продовжив в інших документах. У Методрекомендаціях № 13272при операції «Введення в господарський оборот об’єкта нематеріальних активів» пропонується кореспонденція Дт 12 Кт 154.

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затверджені наказом МФУ від 16.11.2009 р. № 1327.

А якщо ще нагадати Інструкцію № 291, яка, серед іншого, передбачає відображення за кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» «прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів», то сумніви остаточно відпадають. Отже, введення в господарський оборот виявилося звичайним введенням в експлуатацію.

На особливу увагу заслуговує наказ МФУ від 22.11.2004 р. № 732 «Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»3, що також використовує термін «господарський оборот». Цей норматив (наказ зареєстрований в Мін’юсті) повинні застосовувати всі суб’єкти бухгалтерського обліку, які ведуть його як за ПСБО, так і за МСФЗ. У тому числі, як це зазначено в поясненнях щодо заповнення, і при складанні первинного документа, призначеного для оформлення операцій із введення в господарський оборот та використання окремих придбаних (створених) об’єктів права інтелектуальної власності.

Зауважимо, що цей наказ поширюється не на всі види нематеріальних активів, а стосується тільки об'єктів права інтелектуальної власності.

Отже, затверджений цим наказом «Акт введення в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» (типова форма № НА-1 ) поширює застосування терміна «господарський оборот» і на осіб, які ведуть бухгалтерський облік за МСФЗ. Це, звісно, не означає, що наказу № 732 дозволено впливати на фінансову звітність при її складанні за МСФЗ.

Позиція, яка полягає в тому, що введення в «господарський оборот» є введенням в експлуатацію, цілком кореспондує зі змістом ПСБО 8. Так, у п. 25 ПСБО 8 зазначається, що:

«Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс)».

Тому невизначеність терміна «введення в господарський оборот» великих проблем не створює, це всього лише псевдонім введення в експлуатацію, що означає момент початку амортизації.

А як же бути суб’єктам, які застосовують МСФЗ? Адже безпосередньо в ньому термін «господарський оборот» не застосовується. Це провокує думку, що момент початку амортизації в МСФЗ відрізняється від ПСБО, оскільки придатність активу може настати до початку його експлуатації. Але цей висновок поверхневий. Адже, окрім цього, МСБО 38 (у тому ж параграфі 97) встановлює, що величина нематеріального активу, яка амортизується, повинна розподілятися на систематичній основі впродовж його строку корисного використання. А ніяк не раніше початку цього строку. Як же можна пов’язати ці дві норми МСФЗ? І знову все просто.

Не потрібно шукати протиріччя, вибираючи одну з норм. Сам факт розташування двох норм, що регулюють початок амортизації, в одному параграфі одного стандарту говорить про те, що виконувати їх потрібно обидві. В сукупності. Умови для початку амортизації нематеріального активу визначає не тільки друге речення параграфа 97 МСБО 38, а весь стандарт загалом. У реченні про необхідність придатності об’єкта йдеться не про момент початку амортизації, а про стан об’єкта, за якого амортизація можлива. І тоді уявне протиріччя між двома реченнями параграфа 97 МСБО 38 усунеться. Так само як і протиріччя між МСБО 38 і ПСБО 8: там і там введення в експлуатацію для початку амортизації потрібне. І саме воно є умовою початку амортизації.

ВИСНОВОК.
Таким чином, незалежно від стандартів, що застосовуються, придатність активу для використання не може бути достатньою умовою для початку нарахування амортизації. Потрібне і саме використання. Та і як може бути інакше? При застосуванні деяких методів амортизації стан об’єкта взагалі не є критерієм для амортизації. Наприклад, виробничий метод амортизації залежить від фактичної експлуатації об’єкта, і тільки придатність для амортизації недостатня. Ну а якщо згадати, що нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають, то недопустимість придатності як умови для початку амортизації стає більш ніж очевидною.

Календарь

На этой неделе
событий нет

Вверх
Закрыть
Заказать обратный звонок
Будет выполнено оформление подписки на выбранное издание
Телефон
Оформить
Вернуться
Закрыть
Извините, на выбранный вами период подписка не осуществляется. Для того чтобы задать свой вопрос звоните на наши контактные телефоны или воспользуйтесь формой обратной связи