«ПРОФЕСІЙНИЙ БУХГАЛТЕР»:
Добровільна допомога армії: розбираємо нюанси оформлення та обліку

Благодійна діяльність

Передусім визначимо, що добровільне передання коштів або майна є різновидом благодійної діяльності. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійність 1благодійною діяльністю є добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених законом благодійних цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара (отримувача допомоги).

Зокрема, однією зі сфер благодійної діяльності є сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану (п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону про благодійність). А отже, добровільна допомога армії у вигляді придбаних ТМЦ 2цілком вкладається у це визначення. Також зазначимо, що «армійські» нормативно-правові акти, зокрема, передбачають додаткове фінансування армії та заходів з мобілізації або мобілізаційної підготовки за кошти благодійних пожертв фізосіб або юросіб у порядку, визначеному КМУ 3. Зокрема, це передбачено ч. 2 ст. 15 Закону про ЗСУ 4, ст. 2 Закону про оборону 5та ч. 5 ст. 7 Закону про мобілізацію 6.

Для того щоб час від часу надавати благодійну допомогу, підприємству не обов’язково реєструватися благодійною організацією, адже чинне законодавство дозволяє будь-якій фізособі або юрособі бути благодійником. Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійність благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, у тому числі благодійна організація, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності. Своєю чергою, суб’єктами благодійної діяльності є (ч. 1 ст. 4 Закону про благодійність):

• благодійні організації, які утворені та діють відповідно до положень цього закону;
• інші благодійники;
• бенефіціари (набувачі благодійної допомоги).

ДО ВІДОМА. Благодійні організації відрізняє те, що благодійність є єдиною та основною метою їх діяльності. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійність благодійною організацією є юрособа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим законом, як основну мету її діяльності. Ба більше, згідно зі ст. 11 Закону про благодійність благодійні організації не можуть бути створені з метою отримання прибутку та його розподілу серед засновників. Тож це суто некомерційні, неприбуткові організації.

Підсумуємо: будь-яке приватне підприємство, окрім своєї комерційної діяльності, може час від часу займатися благодійністю без реєстрації благодійною організацією.

Документальне оформлення

Незважаючи на складні умови воєнного часу, всі операції мають бути належним чином задокументовані, оскільки від цього залежить, чи зможе підприємство скористатися «воєнними» податковими пільгами, про які поговоримо нижче — у податковому блоці цього матеріалу. Одразу зазначимо, що чітких інструкцій щодо цього питання не існує. Натомість є низка вимог, на які слід зважати. На наш погляд, операція має документуватися у кілька умовних етапів.

Благодійна допомога, на відміну від звичайного дарування, завжди має цільовий характер, а саме її здійснюють для досягнення отримувачем допомоги (бенефіціаром) певних, наперед обумовлених цілей (ст. 6 Закону про благодійність). У розумінні цивільного законодавства йдеться про укладення між благодійником та бенефіціаром договору пожертви, вимоги до якого встановлені ст. 729 ЦКУ. Зауважимо, що Закон про благодійність не уточнює, в який формі має укладатися договір пожертви, але з огляду на положення ст. 208 ЦКУ правочини між юридичними особами мають укладатися в письмовій формі.

Звісно, в умовах війни часто можуть виникати об’єктивні труднощі з укладенням договорів з військовими підрозділами відповідно до всіх вимог законодавства. Тож радимо скористатися ч. 1 ст. 207 ЦКУ, згідно з якою правочин вважається укладеним в письмовій формі, якщо його зміст буде зафіксований в одному чи декількох документах (у тому числі електронних), зокрема в листах, якими обмінювалися сторони або які надсилалися сторонами до інформаційно-телекомунікаційної системи, яку вони використовують.

Тобто пропонуємо почати з попереднього листування з підрозділом, якому плануєте надавати допомогу. Тут є щонайменше два варіанти:

1. отримати запит або лист-прохання від військового підрозділу щодо надання допомоги у вигляді конкретних речей (грошей, військового одягу, засобів індивідуального захисту, господарських товарів тощо) та цільового призначення такої допомоги;
2. ініціювати надання благодійної допомоги від підприємства, тобто направити лист-пропозицію, в якому висловити бажання підприємства добровільно надати допомогу, зазначити її вид (гроші, ТМЦ тощо), цілі, на які буде спрямовано таку допомогу. Бажано також отримати офіційну відповідь-погодження від військової частини, підрозділу ТРО 7тощо.

ВІСТІ З ПОЛІВ. Благодійники, які здійснюють ввезення з закордону певних військових речей (приладів, обладнання, засобів індивідуального захисту тощо) та іншої гуманітарної допомоги, мають заручатися у армійських підрозділів гарантійними листами, форму для яких наведено в Додатку 1 до постанови  № 174 8. Такий лист містить реквізити благодійника та кінцевого отримувача допомоги (військової частини), відомості про товар, що ввозиться, цільове призначення товарів (наприклад: «задоволення потреб національної оборони держави»), гарантію кінцевого отримувача щодо використання товарів за призначенням, а не в комерційних цілях. Звісно, такий документ є необхідним для спрощення митних процедур, але вважаємо, що на його основі підприємство може розробити власний варіант документа і, щоб надати йому юридичної сили, затвердити відповідну форму в наказі про надання благодійної допомоги.

Після попереднього листування керівник підприємства має погодити надання такої допомоги у відповідному наказі, де доцільно визначити такі моменти:

• підстави для надання благодійної допомоги, наприклад реквізити договору або відповідних листів, якими обмінювалися сторони;
• інформацію (реквізити) про отримувача допомоги;
• цільове призначення допомоги;
• вид допомоги (гроші, ТМЦ тощо) та її розмір в грошовому еквіваленті;
• осіб, відповідальних за передання допомоги;
• спосіб, в який благодійник контролюватиме цільове використання такої допомоги (за потреби);

ДО ВІДОМА. Згідно зі ст. 6 Закону про благодійність, окрім того, що пожертва має цільове призначення, благодійник має право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви. Вважаємо, що в разі надання допомоги військовим буде достатньо погодженої з обох сторін гарантії цільового, а не комерційного використання допомоги.

• спосіб підтвердження фактичного передання допомоги її отримувачу (за потреби);
• інші дані про таку операцію.

На наступному етапі слід задокументувати безпосередньо операцію з передання допомоги військовому підрозділу. В ідеальному варіанті тут має бути складений та підписаний обома сторонами акт приймання-передання або будь-який інший документ, який міститиме всі обов’язкові реквізити первинного документа, визначені ст. 9 Закону про бухоблік, зокрема назву документа, реквізити сторін, зміст та обсяг операції, дату складання, підписи сторін. У такому документі варто також вказати, що передання допомоги є безкоштовним. Логічно, якщо з боку підприємства його підпише особа, на яку згідно з наказом керівника покладено обов’язок передання такої допомоги її безпосередньому отримувачу. А від військового підрозділу — або командир підрозділу, або особа, яка відповідає за матеріальне забезпечення.

Проте часто передання ТМЦ військовим відбувається «з коліс» та десь за межами розташування підрозділу, тобто підписання будь-яких офіційних документів у подібній ситуації доволі ускладнено. Тут можемо лише запропонувати інший робочий варіант: оформити передання ТМЦ внутрішнім первинним документом та актом списання ТМЦ. Але є важлива умова: правилами документообігу має бути передбачено відображення госпоперацій на підставі внутрішніх документів 9. Наші поради щодо використання внутрішніх первинних документів див. у матеріалі «Внутрішній первинний документ: практичні поради щодо використання» // «ПБ», № 28/2021, с. 6.

Якщо підприємство використовуватиме такий варіант, доречно в наказі про надання благодійної допомоги окремо визначити:

• спосіб документування факту передання ТМЦ на підрозділ з використанням внутрішньої первинки;
• осіб, уповноважених на підписання внутрішньої первинки, та осіб, відповідальних за безпосереднє передання допомоги військовим;
• спосіб підтвердження факту передання ТМЦ кінцевому отримувачу (наприклад, шляхом документування операції за допомогою фото- або відеофіксації).

Зауважимо, що спрогнозувати, чи буде достатньо податківцям такого документального підтвердження факту передання допомоги, вкрай важко. Тому радимо, якщо є змога, наполягати на складанні акта приймання-передання або будь-якого іншого документа, в якому буде зафіксований власне факт передання ТМЦ на військовий підрозділ. Ідемо далі й поговоримо про податкові наслідки благодійності на користь армії.

Оподаткування та бухгалтерський облік

Податок на прибуток У бухобліку безоплатні передання ТМЦ знайдуть відображення у витратах того періоду, в якому були здійснені, і, відповідно, впливатимуть на фінрезультат до оподаткування. А це означає, що, якби не воєнний стан, за безоплатні передання ТМЦ мали б хвилюватися лише ті платники податку, які мають застосовувати або добровільно застосовують податкові різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ. Нагадаємо, що насамперед це «великодоходники», чий річний дохід за попередній рік перевищує 40 млн грн (п.п. 134.1.1 ПКУ). Для таких платників п.п. 140.5.9 ПКУ передбачено «збільшувальну» податкову різницю на суму коштів або вартості товарів, безоплатно переданих (перерахованих) неприбутківцям, до яких, зокрема, належать збройні сили як організація, утримувана за кошти держбюджету, в розмірі 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Проте тимчасово, на період дії режиму воєнного стану, відповідно до п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 ПКУ, на суми коштів та безоплатних передач товарів для потреб армії не проводяться, причому без обмеження розміру таких передач. До речі, контролери в інформаційному листі від 01.03.2022 р. та в категорії 102.02 ЗІР також підтверджували думку, що суми коштів і товарів, перерахованих або переданих армії, включаються до складу витрат без обмежень. Але є певні умови:

1) це стосується виключно вартості таких товарів:

• спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів);
• технічних засобів спостереження;
• лікарських засобів та медичних виробів;
• засобів особистої гігієни;
• продуктів харчування;
• предметів речового забезпечення;
• інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг за переліком, що визначається КМУ. Зауважимо, що свого часу перелік товарів, робіт, послуг, які в період проведення АТО10 були безоплатно передані / надані та включаються до складу витрат у повному обсязі без коригування фінрезультату на «неприбуткові» різниці відповідно до п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, було затверджено постановою № 758 11. Вважаємо, що на нього і слід орієнтуватися, адже окремо іншого переліку поки що затверджено не було.

2) передання коштів або товарів має здійснюватися:

• ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, МВС, Службі зовнішньої розвідки України, Держприкордонслужбі, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, ДСНС, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за кошти державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави;
• закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності та/або їх структурним підрозділам;
• сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки НБУ, відкриті для збору коштів.

Такі обмеження вкотре доводять, що підприємство має потурбуватися про належне документальне підтвердження стосовно кінцевого отримувача благодійної допомоги та її конкретного цільового оборонного призначення.

ПДВ Операції з добровільної передачі, або відчуження, або вилучення товарів на користь ЗСУ, підрозділів ТРО, силових та охоронних держструктур, ДСНС, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за кошти державного бюджету, а також органам місцевого самоврядування для потреб забезпечення оборони держави, не вважаються операціями з реалізації для цілей оподаткування (п. 69.5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), тобто не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ уточнює, що не є постачанням лише операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі (надання) товарів та послуг, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ. Нагадаємо, що відповідно до постанови № 178 12це, зокрема, стосується операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення військового транспорту.

Таким чином, товари, передані як благодійна допомога армії, не є об’єктом оподаткування ПДВ. А це означає, що, на відміну від звичайних безоплатних передач, «дотягувати» ПЗ з ПДВ до мінбази не доведеться.

Тепер розберемося з нарахуванням «компенсувальних» ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, без яких у разі звичайних безоплатних постачань не обійтися. Тут також хороші для платників новини.

По-перше, на окремі товари військового та медичного призначення поширюються норми п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ стосовно звільнення від ПДВ операцій з їх ввезення та постачання. Зокрема, це стосується:

• спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових;
• лікарських засобів та медичних виробів;
• безпілотних літальних апаратів;
• біноклів, приладів нічного бачення, тепловізорів, захисних окулярів та аналогічних оптичних виробів, телескопічних прицілів та інших оптичних пристроїв для військової зброї тощо.

Отже, підприємство придбаватиме такі товари без ПДВ і, відповідно, зобов’язань щодо нарахування «компенсувальних» ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не виникатиме.

По-друге, відповідно до п. 321 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ товари, придбані з ПДВ та безоплатно передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони держави, не вважаються використаними платником в неоподатковуваних операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Таким чином, для таких операцій норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються. Щодо цих питань радимо ознайомитися з матеріалами: «ПДВ у воєнний час» // «ПБ», № 11/2022, с. 3 та «“Воєнний” ПДВ: зміни тривають» // «ПБ», № 16/2022, с. 17.

Тож, підсумуємо: надання благодійної допомоги армії не матиме податкових наслідків для платника за умови, що під час перевірок платник зможе документально підтвердити, що товари дійсно передавалися військовим на оборонні потреби та таке передання було безоплатним.

Бухгалтерський облік Тут жодних труднощів не виникає. Придбані для армії товари обліковуємо за їх первісною вартістю 13на відповідних рахунках: Дт 20, 28. При переданні товарів їх собівартість потрапить до складу інших витрат операційної діяльності у тому періоді, коли відбулося їх фактичне передання військовим, та буде відображена проведенням Дт 949 — Кт 20, 28.

Приклад. Підприємство придбало у постачальників такі товари:

• військову форму (літні костюми) на суму 51 000,00 грн (без ПДВ)
• продукти харчування на суму 30 000,00 грн (у тому числі ПДВ — 5 000,00 грн);
• засоби гігієни (шампуні, мило, бритви тощо) на суму 18 000,00 грн (у тому числі ПДВ — 3 000,00 грн).

Придбані товари у повному обсязі передано військовому підрозділу безоплатно.

Бухгалтерський облік передання благодійної допомоги армії

Євгенія Волох, бухгалтерка-експертка