Новини

Штрафи за зберегіння пального без ліцензії для власних потреб відтерміновано, але проблему не вирішено
03.07.2019

У рамках постійної рубрики «Малі кроки  – важливі зміни», запровадженої на сайті, ДРС продовжує знайомити читачів з конкретними прикладами роботи Державної регуляторної служби України та доводити на скільки важливо дотримуватись процедур регуляторної політики. ДРС прагне, щоб усі сторони, а саме: розробники регуляторних актів, суб’єкти господарювання, бізнес об’єднання та громадськість зрозуміли, що реалізація регуляторної політики – це необхідна частина процесу вироблення своєчасних, прозорих, економічно обґрунтованих рішень. Адже кожне регулювання повинно відповідати своїм цілям і завданням та не бути тягарем для підприємців.

Як у ДРС повідомляли раніше, бізнес в Україні, особливо малий, не готовий до введення ліцензування на зберігання палива, яке має набути чинності з 1 липня. Про це Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна заявила у прямому ефірі телеканалу Еспресо 20 червня 2019 року. У одному з попередніх матеріалів ми обіцяли розповісти про роботу ДРС з підзаконними регуляторними актами, розробленими на виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». 

Нагадаємо, Законом пропонується запуск у 2019–2020 роках системних комплексних заходів контролю за обігом пального в країні, а саме: введення з 1 липня 2019 року ліцензування діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі паливом; модернізація з 1 липня 2019 року системи електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) з переходом на облік палива по акцизним складам; поетапне введення системи контролю за обігом та залишками палива на акцизних складах з використанням рівнемірів і витратомірів-лічильників; контроль над цільовим використанням палива, призначеного для авіаційного транспорту.

Під ліцензування підпадають суб’єкти господарювання, які є власниками або користувачами місць, де вони здійснюють діяльність з виробництва, зберігання пального (власного або отриманого на зберігання від інших осіб), оптової та роздрібної торгівлі пальним. Також ліцензування потрібно суб’єктам господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним без наявності у них відповідних місць торгівлі. Міри покарання, передбачені Законом: робота без ліцензії передбачає штрафи в розмірі від 250 тис. грн до 1 млн грн в залежності від виду діяльності; за порушення вимог щодо встановлення та реєстрації витратомірів та рівнемірів встановлені штрафи у розмірі 20 тис. грн за кожний необладнаний резервуар та/або не зареєстрований рівнемір — лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу та/або не зареєстрований витратомір-лічильник, та 50 тис. грн за кожне аналогічне повторне порушення протягом року; за порушення вимог щодо відправлення електронних документів до ДФС встановлено штраф у розмірі 1 тис. грн за кожний не переданий електронний документ до ДФС. Такий штраф застосовується з 1 січня 2020 року. На думку фахівців ДРС, введення таких мір покарання, при недоопрацьованих деталях законодавства, може призвести до проблем з постачанням пального в Україні. 

Ухвалення 6 червня, Верховною Радою України законопроекту № 10359, яким передбачено відтермінування фінансових санкцій ДФС за зберігання пального без ліцензії для власних потреб, до 31 грудня 2019 року, не вирішує цілу низку питань. Тому ми розповідаємо про роботу ДРС із підзаконними актами, де найчастіше йдеться про важливі деталі, які стосуються обігу пального в Україні.

Проекти постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердженнянормативів втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску та транспортування» та «Про затвердження Порядку розроблення та застосування нормативів втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску та транспортування» були розроблені на виконання вимог Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом № 2628-VIII , які передбачають щоденне інформування податкових органів про обсяги реалізації пального і його залишків в резервуарах зберігання, а також, беручи до уваги те, що до 1 липня 2019 року  необхідно врахувати норми втрат нафтопродуктів при операціях з ними при розробленні відповідного програмного забезпечення обліку нафтопродуктів.

ДРС погодила доопрацьовані редакції проектів постанов після врахування Міністерством енергетики та вугільної промисловості України зауважень та пропозицій.

За результатом розгляду проектів постанов, та супровідних до них документів, а також з урахуванням результатів наради із зазначеного питання, із залученням представників бізнесу та розробника, було виокремлено такі пункти із зауваженнями:

  1. У розділі «Сфера застосування» не включений трубопровідний транспорт, але є окремі додатки, що встановлюють норми втрат при транспортуванні магістральним трубопровідним транспортом.
  2. У таблиці 2 – Нормативи втрат нафтопродуктів при зберіганні в резервуарах вказано, що показник у «відсотках», а потрібно у «відсотках за добу». У поясненнях до застосування цього нормативу некоректно вказано «денні втрати», потрібно використовувати термін «добові втрати».
  3. При транспортуванні залізничними цистернами проектом нормативів для бензинів передбачені втрати у 0,500% (табл. 4, рядок 1) від кількості відвантаженої продукції, а постановою Держпостачу СРСР № 40 від 26 березня 1986 року передбачались ці втрати на рівні 0,021%. Тобто втрати при транспортуванні залізницею в нових Нормативах більше у 24 рази. Значне підвищення природних втрат при транспортуванні фактично створює підґрунтя для розкрадання нафтопродуктів на залізниці. Для розуміння: з кожної цистерни бензину можна злити 400 літрів пального – і власник не матиме права претензії до ПАТ «Укрзалізниці».
  4. Має місце питання щодо застосування цих нормативів у системі Державного матеріального резерву.
  5. Після введення лише нормативів природних втрат для нафтопродуктів залишиться неврегульованим питання нормативів втрат для нафтової сировини, які також містилися відмінених нормативах.

Відповідно до встановлених вище пунктів із зауваженнями вирішили:

  • щодо пунктів 1-2 вважати, що зміст регуляторного акта не зміниться і коректорські правки, які потрібно внести, не потребуватимуть повторного погодження документу.
  • щодо пункту З доручити профільному інституту вивчити питання і надати висновки щодо можливості застосування цього нормативу. Як варіант, потрібно обумовити застосування цього нормативу лише як складової похибки вимірювання, не більше похибки вимірювання, та при умові відсутності ознак неприродності втрат. Саме інститут має надати висновки щодо суттєвості зміни проекту регуляторного акта, і надати рекомендації щодо перепогодження регуляторного акта.

Водночас ДРС наполягала на нормах втрат нафтопродуктів, які перевозяться ПАТ «Укрзалізниця» на рівні 0,021 відсотка, як об’єктивної величини.

  • щодо пунктів 4-5 – питання необхідності розробки додаткових нормативів залишити для опрацювання зацікавленим суб’єктам господарювання, і до доопрацьованого проекту регуляторного акта не включати.

Також на погодження до ДРС надійшов проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового»

ДРС погодила редакцію цього проекту наказу після врахування Міністерством фінансів України зауважень та пропозицій від учасників ринку.

Під час роботи над цим кейсом ДРС отримала зауваження від ДП «НАЕК «Енергоатом», які стосувалися необхідності врегулювання питань надання права заповнення акцизних накладних/розрахунку коригувань (АН/РК) філіями та відокремленими структурними підрозділами суб’єктів господарювання, адже для великих платників податків, що мають розгалужену структуру, позбавлення права складання АН/РК структурних підрозділів, якими безпосередньо здійснюється фактичне переміщення палива, його облік та контроль, призведе до ще більшого ускладнення).

Крім того, були зауваження від ПАТ «Укртатнафта», які стосувались необхідності врегулювання питань щодо:

  • регламентування порядку заповнення зведеної акцизної накладної, з урахуванням особливостей постачання палива, як це передбачено положеннями пункту 1 Розділу II проекту Порядку та вимогами пункту 231.3 статті 231 Податкового кодексу України;
  • регламентування порядку транспортування палива, обсяги яких увійдуть до зведеної акцизної накладної;
  • застосування різних облікових одиниць при здійсненні обліку нафтопродуктів та під час подання відповідних аналітичних даних до систем ДФС.
  • врегулювання порядку транспортування палива, обсяги яких увійдуть до зведеної акцизної накладної.
  • конкретизації, що саме необхідно зазначати в акцизній накладній – номер кожної вагоно-цистерни або номер составу;
  • визначення можливості зазначення в акцизних накладних даних тимчасових, попередніх та періодичних митних декларацій.

Зважаючи на велику кількість зауважень та пропозицій від усіх сторін, ДРС ініціювала проведення наради між представниками Мінфіну, ДФС та ПАТ «Укртатнафта» з метою напрацювання найбільш ефективної редакції проекту Порядку, а також досягнення якнайшвидшого результату при доопрацюванні проекту наказу в цілому. 

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» ДРС розглянула та прийняла рішення про відмову в погодженні проекту регуляторного акта.

Так, ДРС ініціювала низку робочих зустрічей з представниками Мінфіну, як розробниками проекту акта, ДФС та зацікавлених суб’єктів господарювання щоб обговорити зауважень ДРС в частині невідповідності прийнятих Законом № 2628-VIII  новацій з питань ліцензування вимогам Закону України від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Так, суб’єктом законодавчих ініціатив не було взято до уваги, що Закон № 222 регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Відповідно, на момент отримання ДРС проекту постанови для погодження, існувала правова колізія щодо доцільності впровадження ліцензії на зберігання пального, адекватність застосування відповідної ліцензії не була доведена, а також ряд питань, пов’язаних з адміністрування цієї ліцензії, чинним законодавство не визначався, що стало предметом обговорень відповідних робочих зустрічей при ДРС.

Як результат, залишились зауваження, які Міністерством фінансів України не враховані, проте підтримані під час проведеної консультації з представниками Державної фіскальної служби України.

Відповідно до статті 14 Закону № 481 встановлено річну плату за ліцензії та передбачено видачу ліцензії на право: оптової торгівлі спиртом етиловим; оптової торгівлі спиртом етиловим ректифікованим виноградним; оптової торгівлі спиртом етиловим ректифікованим плодовим.

Проте, стаття 14 Закону № 481 не встановлює річну плату за ліцензії та не передбачає (окрім назви цієї статті) видачу ліцензії на право: оптової торгівлі спиртом коньячним; оптової торгівлі спиртом плодовим; оптової торгівлі зерновим дистилятом; оптової торгівлі дистилятом виноградним спиртовим; оптової торгівлі спиртом-сирцем плодовим; оптової торгівлі біоетанолом.

Крім цього, Закон № 481 не містить норми, що вищезазначені ліцензії можуть бути надані безкоштовно.

З огляду на зазначене, у пункті 4 проекту Змін, яким пропонується внести зміни до пункту 6 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609 «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», розробнику необхідно врахувати, що ДФС не може бути наділена повноваженнями органу ліцензування з ліцензування виду господарської діяльності (частини виду господарської діяльності) ліцензування якого не передбачає Закон № 222 та Закон № 481.

Таким чином, пункт 4 проекту Змін потребує приведення у відповідність до пункту 7 частини першої статті 7 Закону № 222.

Також у рамках цього кейсу ДРС опрацювала проект наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944».  У ньому йдеться про зміни до Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівномірів – лічильників рівня пального у резервуарі, форми довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри та довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального. 

Цей проект постанови доопрацьовано розробником у робочому порядку. Розробник врахував зауваження, отримані під час громадського обговорення проекту наказу від зацікавлених суб’єктів господарювання, які звернулися, у тому числі на адресу ДРС, а саме:

  • Розпорядники акцизних складів, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне) до 1 січня 2020 року в Довідці про розпорядника акцизного складу надають інформацію тільки щодо стаціонарних резервуарів з пальним, установлених па акцизному складі. Розпорядники акцизних складів, де розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів не мають до 1 січня 2020 року обов’язку щодо встановлення витратомірів відповідно до вимог Податкового кодексу України.
  • Приведено проект наказу у відповідність з проектом постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальний та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», та передбачено в Довідці про розпорядника акцизного складу графу для заповнення інформації про ознаку акцизного складу.

Календар бухгал­тера
30.09.19

Звіт про контрольовані операції за 2018 рік

Плату за землю за серпень 2019 року

Акцизний податок за серпень 2019 року

Рентну плату за користування радіочастотним ресурсом за серпень 2019 року

Рентну плату за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за серпень 2019 року

Вверх
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку