Новини

Коли влада збирається підвищити податки і чи існує альтернатива?

03.07.2024
Тема:

Наприкінці березня 2022 року, коли країна перебувала в шоковому стані після початку великої війни, Верховна Рада ухвалила, мабуть, наймасштабніший у своїй історії пакет податкових послаблень. Так депутати намагалися підтримати роботу бізнесу та допомогти йому забезпечити українців пальним, продуктами харчування на полицях магазинів та автомобілями на фронті.

Через два роки вектор податкової політики держави розвернувся на 180 градусів. Підтримка бізнесу, який продовжує страждати від наслідків війни і проблем з енергопостачанням, давно не в пріоритеті влади. Наразі ключовим завданням її фінансового блоку є фінансування потреб Сил оборони всіма можливими способами, у тому числі – шляхом підвищення податків.

Це непопулярне рішення Кабмін довго відкладав. В уряду та парламенту залишилися лічені тижні для того, аби ухвалити та реалізувати всі необхідні зміни. Інакше армія ризикує залишитися без фінансування посеред активної фази війни з Росією.

Масштаби потреб

"Потрібно все, у більших кількостях і "на вчора". Цією фразою описують запити Сил оборони під час війни урядовці фінансово-економічного блоку.

Оборонний бюджет країни зростає третій рік поспіль, але все одно не покриває і десятої частини тих потреб, які Кабміну озвучують військові. Наприклад, під час підготовки кошторису на 2024 рік уряд отримав від Генштабу запит на фінансування в розмірі 17 трлн грн, з яких задовольнили 1,69 трлн грн.

Можливості держави забезпечувати військові потреби обмежені.

По-перше, економіка країни скоротилася майже на третину внаслідок російської агресії. Багато великих компаній втратили виробничі потужності або можливості експортувати продукцію. Як наслідок, скоротилися їхні прибутки, а відповідно – і податкові відрахування до бюджету.

По-друге, виживання України напряму залежить від міжнародної фінансової допомоги, яка надходить у безпрецедентних обсягах. Проте жоден долар чи євро з цих коштів уряд не може витратити на фінансування воєнних дій.

Наразі Україна перебуває на межі можливостей у фінансуванні Сил оборони. На війну витрачаються всі внутрішні ресурси: податки, дивіденди держкомпаній, кошти від внутрішніх запозичень, але навіть цього замало. Уряд має гостру потребу в збільшенні бюджету оборони на 12 млрд дол або близько пів трильйона гривень. Відповідні зміни до бюджету парламент має проголосувати найближчими пленарними тижнями.

Хоча Верховна Рада не вперше збільшуватиме оборонний бюджет, проте цього разу вона вичерпала всі можливі джерела покриття додаткових видатків, закладених у межах чинної податкової системи.

Де взяти гроші

За даними співрозмовників ЕП в Міністерстві фінансів, потребу в 500 млрд грн уряд планує покрити за допомогою двох джерел: внутрішніми запозиченнями та підвищеними податками. Кожен з цих варіантів має свої перешкоди в реалізації.

Зокрема, Україна вже досягла межі можливостей у залученні коштів на внутрішньому ринку. Найбільші інвестори в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) – банки, але вони не можуть суттєво наростити вкладення в цей інструмент. Річ у тім, що вони обмежені внутрішніми лімітами на інвестування своїх активів та зобов’язані диверсифікувати їх, аби залишатися фінансово стійкими.

Крім того, чим більше коштів банки вкладуть в ОВДП, тим менше вони зможуть профінансувати кредитів, зокрема на розбудову енергетичних об’єктів бізнесом та громадянами.

Аби наростити продажі ОВДП, уряду потрібно заручитися допомогою Національного банку. Останній уже сприяв інвестиціям у державний борг, коли дозволив банкам зберігати в ОВДП частину своїх резервів. На готовність ухвалювати подібні адміністративні рішення в Нацбанку натякають і зараз.

Друге джерело фінансування додаткових оборонних видатків – підвищення податків. До цього кроку уряд вдаватиметься не вперше. Зокрема, наприкінці 2023 року там вирішили запровадити підвищений податок на прибуток для банків у розмірі 50%, а з 2024 року ставка цього податку для банків становить 25% (для інших юридичних осіб – 18%).

Цього разу підвищення податків відчують на собі всі українці, адже уряд розглядає можливість підвищення ставок податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору. Співрозмовники ЕП в Мінфіні, податковому та бюджетному комітетах Верховної Ради зазначають, що попередньо йдеться про підвищення ставки ПДВ з 20% до 22-23%, а військового збору – з 1,5% до 5%, який поширять ще й на ФОПи.

Вважається, що збільшення ставки ПДВ на 1 в. п. відповідає зростанню надходжень бюджету на 0,5% ВВП. Таким чином, за рік підвищена ставка може принести до 120 млрд грн додаткових надходжень. Від перегляду військового збору можна отримати 70 млрд грн, вважають співрозмовники ЕП в парламенті.

Остаточний варіант податкових змін ще дискутується. Імовірно, він включатиме й інші заходи. Під час Банківського форуму ЕП голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев говорив про необхідність зрівняти ставки податку на прибуток для банків та небанківських фінансових установ (фінансові чи страхові компанії).

Проте навіть цих змін може виявитися недостатньо для покриття додаткової потреби Сил оборони на 2024 рік. Якщо податкові зміни набудуть чинності з початку вересня, то до кінця року вони зможуть принести лише 60-70 млрд грн.

"Покрити решту з пів трильйона гривень шляхом запозичень на внутрішньому ринку майже неможливо. Без грошової емісії цього року в нас математика ніяк не сходиться", – каже співрозмовник ЕП, наближений до бюджетного процесу.

Про те, що "друк грошей" у 2024 році – дуже ймовірний варіант розвитку подій, говорили й інші співрозмовники ЕП в парламенті. Така можливість передбачена й домовленостями з Міжнародним валютним фондом, правда, лише як крайній захід та в обмежених обсягах (40 млрд грн на квартал).

Дочекалися останнього моменту

Інформація про те, що Україні цього року бракує 400-500 млрд грн на війну, – не нова. Зокрема, ще в лютому ЕП писала про необхідність перегляду оборонних видатків, а також про те, що чи не єдиним джерелом покриття цієї потреби є підвищення ставок основних податків.

Причина такої потреби – за океаном. Протягом пів року з жовтня 2023 року Україна не отримувала військової допомоги від свого ключового союзника – США. Через це уряду довелося витрачати гроші з бюджету на закупівлю озброєння, яке він очікував отримати безкоштовно.

Оскільки такі закупівлі не були передбачені бюджетним планом, уряд витрачав кошти, закладені на сектор оборони на кінець року. Цей процес називається наближенням видатків.

На початку 2024 року уряд наближав видатки грудня, а згодом – листопада та жовтня. За даними джерел ЕП в Мінфіні та парламенті, на початку липня Україна використовує на потреби оборони кошти, які планувала витратити у вересні. Отже, якщо не внести зміни в бюджет найближчим часом, то на початку осені в уряду можуть закінчитися кошти на утримання війська.

Попри нагальність пошуку ресурсу на фінансування оборони, в уряді майже не коментують майбутніх змін до бюджету та податкового законодавства. Причина мовчання досить прагматична: такі розмови могли завадити Україні успішно завершити четвертий перегляд програми МВФ та отримати 2,2 млрд дол.

Крім того, за словами співрозмовників ЕП у Верховній Раді, уряд не наважується проводити податкові зміни через парламент без підтримки Офісу президента Володимира Зеленського.

Хай там як, а часу у влади залишається вкрай мало. Відповідні законопроєкти із змінами до бюджету та підвищенням податків уряд планує спочатку погодити з МВФ, місія якого відбудеться в середині липня.

Якщо варіант змін погодить Офіс президента, парламент матиме лише два сесійні тижні на ухвалення проєктів у першому та другому читаннях: наприкінці липня та наприкінці серпня. Між ними Верховна Рада збиратися не планує.

Які альтернативи

13 червня лідери країн G7 під час саміту в Італії ухвалили політичне рішення надати Україні 50 млрд дол кредиту під забезпечення доходів, які генерують заморожені російські активи. Перший транш цієї суми Україні пообіцяли передати у 2024 році.

На відміну від міжнародної фінансової допомоги, яку Україні надають партнери, ці кошти можна буде витрачати на війну. Принаймні, частину з них. Здавалося б, це рішення партнерів може врятувати українців від підвищення податків, проте на практиці все складніше.

По-перше, країни G7 ще далекі від розробки та затвердження механізму передавання коштів Україні. Дискусії щодо цього тривають, а українська сторона до них не долучена.

По-друге, кошти від заморожених російських активів українські можновладці розглядають не як додатковий ресурс, який можна використати на фінансування військових та цивільних потреб, а радше як фінансування, яким можна замінити допомогу від США, якщо після виборів американського президента потік зброї та коштів звідти скоротиться.

"Різні розрахунки показують, що приблизна потреба України в зовнішній допомозі (військовій та економічній) становить 100-150 мільярдів доларів на рік. Навіть якщо взяти 100 мільярдів, то 50 мільярдів закриють лише половину потреби і лише на один рік. Для довгої війни цього недостатньо", – пояснював професор Університету Каліфорнії Берклі Юрій Городніченко.

Таким чином, наразі єдина альтернатива підвищенню податків – емісія гривні, якої, здається, у 2024 році не вдасться уникнути. Питання лише в масштабах та наслідках для платоспроможності кожного українця.

*  *  *

Зміни до податкового законодавства нависали над Україною, як комета, яка взяла курс на неминуче зіткнення із Землею. Як і у фільмі "Не дивіться вгору", українська влада всіляко вдає, що проблеми не існує, а прем'єр-міністр навіть заявляє, що "уряд не починає і не обговорює питання підвищення податків".

Урядовці ніби вірять, що якщо проблему ігнорувати, то вона зникне. Однак дива не сталося, тож тепер на українців чекає підвищення податків в авральному режимі і без моральної підготовки до цього кроку. Як такий процес сприймуть суспільство та бізнес – питання риторичне.

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку