Чи необхідно ФОП–«єдинникам» І– ІІІ груп (не платникам ПДВ) зберігати первинні документи та яка відповідальність за незабезпечення їх зберігання?
Чи повинні ФОП – платники ЄП першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за їх незберігання?
Згідно ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено мінімальні терміни зберігання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів – 1095 днів з дня подання податкової звітності, 2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами.
При цьому слід зауважити, що оскільки перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ зупиняється, то строки зберігання документів на період дії карантину також продовжуються.
За незберігання первинних документів на підставі яких здійснювався облік доходів, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Водночас штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, не застосовуються до ФОП – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг.
При цьому, слід зазначити, що ФОП – платники єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ та які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зобов’язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами. Тому, такі платники єдиного податку повинні зберігати первинні документи, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг, а у разі їх незберігання, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ.