Новини

Бізнес просить доопрацювати законодавчі зміни, що стосуються питань оподаткування
04.06.2021

Цього тижня у ВРУ було зареєстровано законопроект №5600, яким пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та інших нормативних актів, що регулюють питання оподаткування. Водночас, за оцінкою експертів Європейської Бізнес Асоціації, документ не враховує поточного економічного та фінансового стану бізнесу та може створити непомірне навантаження на економіку України. 

Особливу стурбованість бізнесу викликає норма, якою пропонується внести зміни і встановити обмеження для великих платників податків на перенесення збитків минулих періодів. Водночас, якщо говорити, наприклад, про банки, то збитки минулих років зменшують регулятивний капітал банків, що впливає на показники економічних нормативів банків. Проте, НБУ як державний регулятор банківських установ, має право прийняти рішення про припинення здійснення банком операцій у разі невиконання нормативів та ведення збиткової діяльності, а також вимагати вжити заходи з додаткової капіталізації, зупинити (обмежити) дію ліцензії, підвищити вимоги щодо розміру відрахувань до резервного фонду, заборонити виплату дивідендів, обмежити/призупинити виплати за деякими договорами з особами, які мають істотну участь або опосередковану істотну участь у банку, або взагалі прийняти рішення щодо відкликання ліцензії.  Одним із основних аргументів для зменшення нормативів визнання збитків минулих періодів є те, що такі збитки можуть бути фіктивними, штучно сформованими аби мінімізувати фінансовий результат підприємства до оподаткування. Однак, за даними компаній-членів Асоціації, основні збитки були накопичені підприємствами у 2014-2015 роках з об’єктивної причини, а саме через девальвацію гривні. Підприємства, наприклад, яким поставляли обладнання понесли великих збитків, адже оплата за нього відбувалась вже за новим курсом. І незважаючи на отримані збитки, протягом 2015-2020 років компанії продовжували інвестування та роботу в країні.

Зараз в усьому світі гостро стоїть проблема залучення фінансування та інвестицій, тому стабільність податкової системи та правова визначеність виходять на перший план, оскільки це саме ті фактори, які сприяють підвищенню інвестиційної привабливості країни. Тож, на переконання Асоціації, введення правила обмеження використання накопичених збитків в короткостроковій та довгостроковій перспективах призведе до погіршення інвестиційної привабливості країни саме через непередбачуваність податкового законодавства не тільки на майбутнє, але й на минулі податкові періоди.

Також бізнес не підтримує запропонованих змін, якими вводяться обмеження щодо накопичення запасів продукції виробниками тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку шляхом встановлення спеціального коефіцієнту 1.5 до акцизного податку за реалізацію тютюнових виробів у розмірі, що перевищує 115% середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення за попередні 9 місяців. У випадку прийняття таких нововведень, виробники та імпортери тютюнової продукції через підвищені ставки податку будуть змушені штучно зменшувати обсяги реалізації продукції, не зважаючи на попит ринку. Це, в свою чергу, може призвести до обмеження свободи підприємницької діяльності і погіршення конкуренції на ринку.

Крім того, скасування процедури призупинення ліцензій щодо операцій з підакцизними товарами та розширення підстав для анулювання цих ліцензій, на переконання представників бізнесу, ускладнить ситуацію як для платників податків, так і для контролюючих органів. Наразі процедура призупинення ліцензій дозволяє з’ясувати фактичні обставини платника податків та швидко відновити її дію при усуненні платником підстав для її призупинення без необхідності анулювання ліцензії.

Більше того, зміни до підходу розрахунку акцизного податку з реалізації пива вимагають встановлення достатнього перехідного періоду для їх впровадження.

Ініціатива запровадження акцизного податку на продаж електричної енергії, виробленої з ВДЕ також викликає занепокоєння у міжнародної та української бізнес-спільноти, адже впровадження додаткових податків на електроенергію з ВДЕ призведе до невиконання закріплених домовленостей між КМУ і учасниками ринку ВДЕ. За попередніми розрахунками, запровадження акцизу призведе до додаткових витрат виробників з ВДЕ у розмірі 1,63 млрд грн щорічно.  Запровадження акцизу також фактично знижує розмір «зеленого» тарифу на додаткові 3,2%, в той час як Меморандумом закріплені граничні рівні зниження «зелених» тарифів.  Таким чином, акциз на електроенергію з ВДЕ може призвести до припинення вже розпочатих інвестиційних проєктів і стане на заваді досягнення стратегічної мети нашої держави, зокрема, досягнення 25% частки електричної енергії з ВДЕ в енергобалансі України. Більше того, подібні зміни перед прийняттям варто обговорювати із Секретаріатом Енергетичного співтовариства, чого наразі, на жаль, зроблено не було.

Також вже з 1 липня 2021 року проектом Закону передбачається індексація рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 5%. Однак, при розробці не було враховано, що Планом заходів щодо створення умов розвитку мобільного широкосмугового доступу, затвердженим розпорядженням КМУ, встановлено мораторій на індексацію ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок» на строк 48 місяців. А операторами телекомунікацій здійснюються значні інвестиції в розвиток інфраструктури, розширення покриття якісними телекомунікаційними послугами населення та територій, обсяг яких, за приблизними розрахунками експертів галузі, становитиме близько 15 млрд грн в найближчі декілька років. В той же час, бізнес змушений констатувати, що такі суттєві та додаткові у порівнянні із затвердженими інвестиційними планами, інвестиційні зобов’язання покладаються на мобільних операторів України на тлі значного податкового навантаження. У зв’язку із цим, на думку представників бізнесу, будь-які зміни ставок рентних платежів наразі є передчасними.

Водночас, законопроект зберігає одночасне суттєве підвищення ставок екологічних зборів, плати за землю та рентних платежів. Незважаючи на те, що за результатами 2020 року українська промисловість впала на 5,2%, компанії продовжували інвестувати у заходи з охорони навколишнього середовища. 41,3 млрд гривень вклали компанії у захист довкілля, при цьому, представники добувної промисловості та металургії навіть збільшили свій внесок на 27% і планують подальше розширення фінансування екологічного напрямку у зв’язку з новими міжнародними кліматичними та екологічними викликами. Однак, запропоновані посеред року фіскальні ініціативи можуть не лише призвести до перегляду інвестиційних планів великих бюджетоутворюючих підприємств, але й дати негативний сигнал потенційним іноземним інвесторам, які могли б стати драйверами процесів декарбонізації української економіки.

Більше того, трикратне підвищення ставок екоподатку за викиди СО2 виглядає не як турбота про екологію, а як засіб наповнення держбюджету, адже питання цільового використання цих надходжень до сих пір не вирішене.

Крім того, у бізнесу є коментарі в частині адміністрування податків та зборів, застосування РРО, тощо.

Підсумовуючи, враховуючи принцип стабільності податкового законодавства, запропоновані проектом Закону зміни не можуть вноситися пізніш як за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила, а, як ми бачимо із законопроєкту, більшість норм вже мають вступити, з 1 липня, тому пропонуємо вказати строк набрання чинності з 1 січня 2022 року.

Європейська Бізнес Асоціація звертається до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева із закликом врахувати пропозиції бізнесу, які вже були надіслані листом та не порушувати принципи стабільної податкової політики. Сподіваємось, голос бізнесу, який працює та справно сплачує податки в країні, таки почують!

 

Календар бухгал­тера
29.06.21

ЄСВ з зарплати (доходу) за травень 2021 року (гірничі підприємства)

30.06.21

ПДВ за травень 2021 року

Акцизний податок за травень 2021 року

ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за травень 2021 року

ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу травень 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку