Відповідні комунікації були розміщені на різних професійних сайтах — як українських, так і міжнародних (АПУ, ICAEW, сайти «Четвірки»). Спробуємо скласти перелік найбільш суттєвих ефектів, ураховуючи, зокрема, і згадані рекомендації.
Принцип безперервності діяльності (going concern) — основоположний принцип складання МСФЗ-звітності. Воєнні дії можуть поставити під сумнів саме існування компаній, чий бізнес здійснюється переважно на території бойових дій. Тож під час складання звітності за І квартал 2022 року обґрунтована впевненість у тому, що компанія існуватиме принаймні до 31.03.2023, набуває особливого значення. Якщо ж такої впевненості немає, то застосовують зовсім інші принципи складання звітності (складають ліквідаційний баланс).
Сталою думкою на сьогодні є те, що початок бойових дій — некоригувальна подія з погляду МСБО 10 «Події після звітного періоду». Отже, складаючи звітність за рік, статті звіту про фінансовий стан і фінансові результати не коригують, але вплив зазначених вище подій на них розкривають у примітках. Таким чином, весь фінансовий ефект початку війни буде відображено у звітності за І квартал 2022 року.
МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» вимагає переоцінювати монетарні статті в іноземній валюті, застосовуючи спот-курс. За мирних часів популярним було застосування як спот-курсу офіційного курсу НБУ. Це було дуже зручно, адже він єдиний для всіх суб’єктів ринку, не залежить від того, у якій установі здійснюють операцію, він не змінюється протягом дня й немає різниці між курсами купівлі та продажу. Насправді ж спот-курс — це комерційний курс, за яким компанія може валюту продати (у випадку активів) або купити (у випадку зобов’язань). Донедавна суттєвих різниць не було, тож багато укладачів звітності застосовували офіційний курс як найбільш зручний. Але за суттєвих різниць деяким компаніям, можливо, доведеться переглядати підходи.
Майже кожна стаття активів має бути розглянута на предмет знецінення. Із цього погляду всі статті активів можна розподілити на три категорії:
- ті, що підпадають під сферу дії МСБО 36 «Зменшення корисності активів» (основні засоби, нематеріальні активи, активи з права користування тощо);
- ті, що містять правила розрахунку зменшення корисності в інших стандартах (фінансові активи, що обліковуються за амортизованою собівартістю, дебіторська заборгованість з оренди тощо);
- ті, що не підлягають тесту на зменшення корисності, але містять інші механізми знецінення (запаси, активи, що обліковуються за справедливою вартістю через прибутки та збитки, тощо).
Хай як це називається, — зменшення корисності, уцінка, зниження справедливої вартості, — оцінку активів у балансі необхідно переглянути, застосувавши принцип обережності.
У деяких випадках недостатньо буде переглянути оцінку активів. Їх потрібно буде ще й рекласифікувати. Так, основні засоби можуть «переїхати» до статті «активи на продаж». За фінансовими активами може змінитися їхня бізнес-модель. В Україні не заведено відображати у статті «грошові кошти» щось, окрім готівки та безготівки, але якщо хтось відображав так дуже короткострокові боргові цінні папери, то, можливо, їх треба буде перекласифікувати у фінансові активи.
Аналогічним чином низка фінансових активів та зобов’язань, які раніше класифікувались як довгострокові, можуть стати короткостроковими залежно від договірних умов, змін законодавства та результатів домовленостей під час війни.
Низка контрактів, що містять безумовні зобов’язання, можуть стати обтяжливими, й ефектом цього стане створення забезпечень відповідно до МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи».
Аналогічним чином може виникнути потреба збільшити балансову вартість наданих фінансових гарантій за МСФЗ 9 «Фінансові інструменти».
Чи пам’ятаєте, у часи пандемії Рада з МСБО випустила відповідне керівництво щодо можливості спрощено обліковувати в орендарів зменшення або відтермінування орендних платежів у зв’язку з covid-19? Це керівництво дозволяло в разі отримання таких пільг за певних умов не дисконтувати вартість зобов’язань з оренди та, відповідно, не коригувати орендні активи. Спрощений облік передбачає коригування суми зобов’язань з оренди з віднесенням безпосередньо на фінансовий результат періоду, у якому відбувається прощення платежу.
Прощення чи відтермінування орендних платежів, що надаються під час воєнних дій, дуже схожі за характером та економічним змістом. Утім, окремих роз’яснень Ради з МСБО на цю тему навряд чи слід очікувати. Отже, компанії мають визначитися з обліковою політикою для таких подій: або здійснювати перерахунок орендних зобов’язань за звичайною схемою — з коригуванням орендних активів, або скористатися МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» й визначити облікову політику за такими пільгами за аналогією з ковідними спрощеннями (звісно, з урахуванням тих самих умов, які Рада визначала для covid-19). Не зовсім конвенціональний варіант, але загалом можливий.
Кредиторська та дебіторська заборгованості за договорами з покупцями залежать від юридичних умов, а отже, можуть змінитися тільки в разі поступок із боку контрагентів або змін у законодавстві, а щодо дебіторської заборгованості додатково можливий перегляд на знецінення.
Водночас договірні активи та договірні зобов’язання є статтями, які великою мірою залежать від суджень, а отже, вони можуть зазнати суттєвих переоцінок.
Велика кількість компаній уже оголосила про вихід із російського та білоруського ринків. Логічно було б це побачити в їхній звітності за І квартал. Варіанти можуть бути різні: продаж акцій, припинена діяльність за МСФЗ 5 «Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», створення резервів під ліквідацію підрозділів за МСБО 37. Ну й цікаво буде прочитати розкриття — з деталізацією планів щодо виходу.
Усе минає, і війна теж. Молимося за те, щоби звітність за півріччя 2022 року ми складали в мирний час. І щоби звітність компаній, які оголосили про вихід із країн-агресорів, упевнено продовжувала відображати ці наміри керівництва, без жодних поступок та реваншизму.
