Статті

П

Податкове адміністрування: свіжі штрихи

Славнозвісний законопроєкт № 5600 нарешті втілився в Закон № 1914.
Цього разу зачепило майже всі розділи ПКУ.
І більшість змін стартували вже з 1 січня 2022 року.
З матеріалу ви дізнаєтесь, що ж новенького відбулось у царині податкового адміністрування.

Статтю взято з газети "Професійний бухгалтер"  № 1

 

Тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника платника податків — боржника

До уваги керівників юридичних осіб та постійних представництв нерезидентів! У певних випадках за наявності у таких платників податків непогашеного податкового боргу їхній керівник може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за межі України. Але тільки за умов, які випливають з положень п. 87.13 ПКУ:

► Умова 1. Сума податкового боргу перевищує 1 млн грн.

► Умова 2. Податковий борг не сплачений протягом 240 к. дн. із дня вручення платнику податків податкової вимоги.

► Умова 3. Держава не має зобов’язань щодо повернення платнику податків — боржнику помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму, яка дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

► Умова 4. Набрало законної сили судове рішення, яким встановлено тимчасове обмеження керівника платника податків у праві виїзду за межі України.

Право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження виїзду керівників платників податків боржників за межі України надано податківцям положеннями п.п. 20.1.352 ПКУ. Водночас п. 87.13 ПКУ визначає, що таке обмеження встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Пунктами 1 та 2 ч. 3 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1914 відповідні зміни щодо цього питання внесено також:

Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» від 01.01.1994 р. № 3857-XII.
Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

Зауважте, що такі адміністративні справи розглядатимуться судом у вкрай стислий термін: 48 годин із дня подання податківцями відповідної позовної заяви. При цьому рішення суду підлягає негайному виконанню. І навіть подання апеляційної скарги не має перешкоджати виконанню такого рішення. На подання апеляційної скарги сторони мають 10 днів із дня проголошення рішення. А суд апеляційної інстанції розглядає справу в 10-денний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника відбувається (п. 87.14 ПКУ):

  • у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної в рішенні суду, у зв’язку з якою було застосоване таке обмеження;
  • або в разі отримання податківцями інформації з ЄДР про зміну керівника платника податків — боржника;
  • або в разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Податківці мають повідомляти прикордонників про запровадження та закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків — боржника за межі України.

Крім того, зазначену інформацію податківці вноситимуть до Реєстру керівників платників податків — боржників, який має бути оприлюднений на офіційному вебпорталі ДПС України. Порядок ведення Реєстру має затвердити Мінфін (п.п. 14.1.2131 ПКУ).

Стягнення податкового боргу без рішення суду

За загальним правилом контролюючий орган може стягувати кошти боржника на підставі рішення суду (пп. 95.3 та 95.4 ПКУ), причому стягненню підлягають як кошти на рахунках платника податків, так і готівка.

Водночас абз. 2 п. 95.5 ПКУ визначає випадки, коли стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків є можливим за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду. І тут відбулися зміни. Відтепер для цього мають виконуватися такі умови:

► Умова 1. Податковий борг виник через несплату платником податків сум грошового зобов’язання та/або пені, які платник самостійно визначив у податковій декларації або уточнюючому розрахунку.

► Умова 2. Затримка сплати перевищує 90 к. дн.

► Умова 3. Відсутні (або наявні в меншій сумі) непогашені зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань та/або бюджетного відшкодування з ПДВ. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, положення абз. 2 п. 95.5 ПКУ застосовуються в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.

Зауважимо: якщо умови 1 та 2 не зазнали змін, то умову 3 суттєво підкоригували. Крім того, до 01.01.2022 р. була ще одна необхідна умова: сума податкового боргу мала перевищувати 5 млн грн. Відтепер цю умову скасували, тож сума більше не має значення.

Податкові запити

Не новина, що право звернутися до платника податків з письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження податківці отримують лише за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п. 73.3 ПКУ.

Мабуть, найпоширенішу підставу, якою користуються податківці на всі випадки життя, визначено в абз. 7 п. 73.3 ПКУ. І саме вона зазнала змін. Далі наведемо зазначену норму в чинній сьогодні редакції та виділимо моменти, які змінилися.

ЦИТАТА. «за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті».
(абз. 7 п. 73.3
ПКУ)

Бачимо одну болючу зміну: якщо раніше податківці мали посилатися на факти, які свідчать про порушення, то тепер — на факти, які можуть свідчити про порушення. Тож наразі формулювання стало більш лагідним для податківців, а платникам податків відбитися від таких запитів буде складно.

Пряником для платників податків стало те, що в п. 73.3 ПКУ закріпили норму, відповідно до якої, якщо податківці запитують інформацію і документи, які платник раніше вже подавав, йому достатньо буде повідомити дату та номер відповідного листа щодо такого подання.

Документальні невиїзні перевірки

Відповідно до п. 79.2 ПКУ, для того щоб отримати право на проведення документальної невиїзної перевірки, контролери повинні вручити платнику податків (його представнику) в порядку, визначеному ст. 42 3 ПКУ, копію наказу про її проведення та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків / його представнику (п. 42.2 ПКУ).

У разі надсилання податківцями значених документів поштою на практиці часто траплялося так, що перевірка розпочиналася раніше, ніж наказ та повідомлення встигали «долетіти» до платника. І це спричиняло судові суперечки щодо правомірності проведення такої перевірки.

Щоб навести лад, законодавці додали новий абзац до п. 79.2 ПКУ. Відтепер у разі надсилання платнику податків повідомлення та копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення така перевірка розпочинається не раніше 30-го календарного дня з дати надсилання таких документів.

ВИНЯТОК. Зазначене не поширюється на перевірки, визначені ст. 200 ПКУ. Про них поговоримо далі.

Перевірки бюджетного відшкодування

Пунктом 200.10 ПКУ передбачено, що платники ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування та подали відповідну заяву, отримують таке бюджетне відшкодування в разі його узгодження контролюючим органом за результатами:

  • камеральної перевірки декларації з ПДВ (УР) 4;
  • документальної перевірки платника у випадках, визначених п. 200.11 ПКУ.
Згідно з абз. 1 п. 200.10 та абз. 1 п. 76.3 ПКУ таку перевірку проводять протягом 30 к. дн., що настають за останнім днем граничного строку подання декларації або за днем її фактичного подання (якщо її подано із запізненням).

До 01.01.2022 р. положеннями п. 200.11 ПКУ було окреслено доволі вузьке коло випадків, в яких податківці набували право на проведення документальної перевірки, а саме якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування був зроблений за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

  • за періоди до 01.07.2015 р., що не підтверджені документальними перевірками;
  • з придбання товарів / послуг за період до 01.01.2017 р. у платників податку, які використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.

ВАЖЛИВО! Зараз положення п. 200.11 ПКУ суттєво змінилися. Тепер у ньому просто зазначено, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в порядку, передбаченому п.п. 78.1.8 ПКУ.

Своєю чергою, п.п. 78.1.8 ПКУ у випадках подання платником заяви про бюджетне відшкодування ПДВ підставою для проведення документальної позапланової перевірки визначає наявність підстав, визначених у розд. V ПКУ (тобто саме у п. 200.11 ПКУ).

ВИСНОВОК. Отже, якщо раніше податківці здебільшого були вимушені узгоджувати заявлену платником суму бюджетного відшкодування камерально, то тепер вони не мають жодних обмежень стосовно проведення документальних позапланових перевірок. Тож є побоювання, що тепер більшості платників податків для отримання бюджетного відшкодування потрібно буде витримати натиск документальної перевірки .

Строки ж залишилися ті самі:

  • рішення про проведення документальної перевірки має бути ухвалене не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки;
  • провести документальну позапланову перевірку податківці мають протягом 60 к. дн., що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація подана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Згідно з оновленими положеннями абз. 3 п. 44.5 ПКУ строки проведення таких перевірок не переносяться в разі втрати, пошкодження або знищення документів.

Інші нововведення

Стисло розглянемо й інші зміни.

  1. І податківцям, і платникам податків синхронно надали права відкрито фотографувати, фільмувати, записувати тощо перевірочний процес (пп. 17.1.17 та 20.1.48 ПКУ). А п.п. 83.1.7 ПКУ закріпив можливість для контролюючих органів використовувати цей «арсенал», як одну з підстав для висновків за результатами перевірки.
    Вважаємо, що платники податків зможуть, своєю чергою, використовувати відзняте та записане в разі оскарження результатів перевірки. Тож час замислитися про штатного оператора .
  2. З 01.07.2022 р. платники податків зможуть через електронний кабінет отримувати податкову інформацію про інших платників податків (але тільки за їхньою попередньою згодою). Така можливість буде передбачена п. 421.2 ПКУ. Форму відповідного документа має встановити Мінфін.
  3. Абзац 4 п. 43.5 ПКУ відтепер передбачає відповідальність контролюючого органу за несвоєчасність передачі органу Казначейства для виконання висновку про повернення платнику податків відповідних сум коштів із відповідного бюджету або з єдиного рахунку. Проте характер такої відповідальності та порядок її застосування не деталізовані. Зазначено лише загальну фразу — «згідно із законом».
  4. До податкової вимоги податківці мають додавати детальний розрахунок сум податкового боргу (абз. 1 п. 59.3 ПКУ).
  5. Доповнили п.п. 20.1.9 ПКУ. Тепер податківці мають право не лише вимагати проведення інвентаризації під час здійснення перевірок, а ще й використовувати інформацію та документи щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю. Зауважимо, що контролери робили так і раніше, але тепер це ще й прямо прописано в ПКУ.
  6. Доповнили положення п.п. 80.2.5 ПКУ. У разі наявності у податківців інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування пального вони матимуть підставу для проведення фактичної перевірки. Нагадаємо, що раніше цей підпункт стосувався лише спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

На цьому все. Тепер спостерігатимемо, як нововведення будуть втілені в життя, і, як завжди, повідомлятимемо про це наших читачів.

Календар
Завтра

ЄСВ з зарплати (доходу) за грудень 2021 року (гірничі підприємства)

31.01.22

Транспортний податок за ІV квартал 2021 року

Податок на нерухоме майно за ІV квартал 2021 року

Авансовий внесок з турзбору за січень 2022 р. (платники, які сплачують турзбір авансами щомісяця)

ПДВ за грудень 2021 року

Акцизний податок за грудень 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку