Статті

Е

Експлуатацію необоротного активу призупинено на період його реконструкції: чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ?

Підприємство (платник ПДВ) планує переобладнати складську будівлю на виробниче приміщення. Для реконструкції потрібен певний час, протягом якого будівля безпосередньо не буде використовуватися в господарській діяльності. В усній консультації податківці зауважили, що в цій ситуації ми маємо нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п.п. «в» п. 198.5 ПКУ.
Чи правомірні їхні вимоги?

15 листопада, 2021

Статтю взято з газети "Професійний бухгалтер"  № 52

 

Що говорить ПКУ? Почнемо «розкручувати» ситуацію з того, що уважно перечитаємо п.п. «в» п. 198.5 ПКУ. Його положення вимагають від платника податку нарахувати «компенсувальні» ПЗ у разі, якщо товари / послуги, необоротні активи, придбані / виготовлені з ПДВ  1, призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу ПК.

Отже, податківці угледіли, що коли будівля тимчасово вибуває зі строю для реконструкції, відбувається її переведення до складу невиробничих активів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Щоб зрозуміти, чи правомірні вимоги фіскалів щодо нарахування «компенсувальних» ПЗ, слід з’ясувати, чи дійсно у ситуації, що викладена в запитанні, відбувається переведення виробничого необоротного активу (складської будівлі) до складу невиробничих активів.

Тож почнемо власне із визначення. Термін «невиробничі основні засоби» наведено у п.п. 138.3.2 ПКУ. Маємо зазначити, що сучасне його визначення суттєво відрізняється від попереднього (див. таблицю).

«Еволюція» терміна «невиробничі основні засоби»

Старе визначення терміна «невиробничі основні засоби»
(до 01.01.2017 р.)

Поточне визначення терміна «невиробничі основні засоби»
(з 01.01.2017 р.)

Основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку

Основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку

Відчуваєте різницю? Спираючись на старе визначення терміна «невиробничі основні засоби», яке містив п.п. 138.2.3 ПКУ до 01.01.2017 р., податківці могли вистроювати свої аргументи так:

Невикористання (у тому числі й тимчасове) основного засобу в господарській діяльності платника податку з будь-яких причин (зокрема, у зв’язку зі здійсненням його реконструкції, модернізації тощо)

 =

Переведення основного засобу до складу невиробничих основних засобів

 ➞

Виникнення підстав для нарахування «компенсувальних» ПЗ згідно з п.п. «в» п. 198.5 ПКУ

Забігаючи наперед, зазначимо, що така позиція податківців, хоч і виглядала більш-менш логічною, але не знайшла підтримки в суді.

Поточне ж визначення невиробничих основних засобів кардинально зміщує акцент: тепер основний засіб має не просто не використовуватися в господарській діяльності платника, а взагалі бути не призначеним для господарського використання.

ВАЖЛИВО! Отже, ключове питання: чи можна сказати, що основний засіб, який тимчасово перебуває в процесі реконструкції, на цей час автоматично втрачає своє господарське призначення? Вважаємо, що ні!

На наш погляд, якщо необоротний актив був придбаний для використання в господарській діяльності, а потім він тимчасово не використовується (зокрема, у зв’язку з реконструкцією), то він не стає невиробничим, якщо в майбутньому його планують використовувати в господарській діяльності. А як вбачається з питання, подальша доля будівлі безпосередньо буде пов’язана з виробництвом, тобто з господарською діяльністю. Таким чином, ми переконані, що підстави для нарахування «компенсувальних» ПЗ у цій ситуації відсутні.

Позиція суду Навіть за часів старого визначення невиробничих основних засобів Вищий адміністративний суд України у постанові від 19.08.2015 р. у справі № 808/6310/13-а не підтримав податківців у бажанні прирівняти тимчасове невикористання основних засобів (у зв’язку з їх переобладнанням) до переведення їх до складу невиробничих. Суд зазначив: «Використання основних фондів у господарській діяльності не означає, що таке використання обмежено виключно функціональним призначенням відповідних об’єктів. Адже господарська діяльність передбачає будь-яке використання активу з метою отримання прибутку; сама по собі зміна технічних характеристик активу, зміна напряму його використання, у разі, якщо такі зміни не призвели до неможливості одержання платником доходу від такого використання, не є підставою для кваліфікації активу як невиробничого».

Тож платнику податків вже тоді вдалося відкараскатися від нарахування ПЗ за п.п. «в» п. 198.5 ПКУ. Сьогодні шанси виглядають ще кращими. Так, у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021 р. № 560/780/21 викладені такі висновки.

ЦИТАТА. «Колегія суддів зауважує, що з 01.01.2017 року законодавець змінив визначення терміну «невиробничі основні засоби» <…> Законодавець зробив акцент саме на призначення об’єкту. Таким чином, тимчасове невикористання в господарський діяльності основного засобу не дає підстав вважати, що він автоматично переводиться у невиробничі.
Отже, сам по собі тимчасовий простій (невикористання) основних засобів за умови, що не змінюється їх господарське призначення, не передбачає зміни напрямку їх використання».
(правова позиція апеляційного суду, справа № 560/780/21)

Зауважимо, що Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження з огляду на незначну складність цієї справи.

Варіанти дій Тож, як бачите, якщо податківці під час перевірки будуть наполегливі та нарахують «компенсувальні» ПЗ, то є велика імовірність успішно оскаржити їхнє рішення в суді. Разом з цим судові тяжби вартують коштів. Подивимось, які ще є варіанти розвитку подій.

Що маємо сьогодні? Платник податків отримав негативну усну консультацію податківців. Відповідно до п. 52.3 ПКУ надавати ІПК в усній формі можуть всі податкові органи, у т. ч. державні податкові інспекції. Однак, отримавши усну ІПК, ви просто дізнаєтесь думку спеціаліста-фахівця, статус якої матиме виключно інформаційно-довідковий характер (ба більше, довести, що таку консультацію ви отримували, практично неможливо). Така ІПК мало чим відрізнятиметься від послуг, які надає контакт-центр ДФС. Якщо ж ви прагнете отримати більш твердий ґрунт під ногами, вам необхідно отримати ІПК у паперовій або електронній формі! І яку б відповідь ви не отримали, її можна буде застосувати собі на користь.

Якщо отримана ІПК буде задовільною, то тут все зрозуміло — «компенсувальні» ПЗ нараховувати буде не потрібно. А ІПК стане не тільки офіційним викладенням позиції контролерів, а й «оберегом» від штрафів (п.п. 112.8.2 ПКУ).

Якщо ж ІПК буде незадовільною, тобто податківці вимагатимуть нарахування «компенсувальних» ПЗ, то в такому разі є два шляхи.

► Шлях 1. Оскаржити ІПК до суду. В цьому разі сума судового збору не боляче вдарить по кишені, а шанси на перемогу маємо значні. Якщо суд скасує ІПК, то це буде підставою для надання податківцями нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

► Шлях 2. Не сперечатися з контролерами та на підставі висновків ІПК:

  • під час виведення будівлі з експлуатації нарахувати «компенсувальні» ПЗ;
  • під час наступного введення будівлі в експлуатацію (після її реконструкції) відкоригувати раніше нараховані ПЗ (тобто вивести їх у нуль) на підставі абз. 6 п. 198.5 ПКУ.

НАГАДАЄМО. Відповідно до абз. 6 п. 198.5 ПКУ     в разі якщо необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму раніше нарахованих «компенсувальних» ПЗ на підставі РК до ПН, зареєстрованого в ЄРПН.

Але, звісно, така поступливість вимагатиме додаткових грошових вкладень, адже реєстрація ПН зменшить розмір реєстраційного ліміту, а «зайві» ПЗ у декларації з ПДВ призведуть до збільшення суми податку до сплати. Лише через певний час зареєстрований в ЄРПН та відображений в декларації зменшувальний РК дозволить вирівняти грошовий баланс. І тільки якщо платник декларує від’ємне значення ПДВ у розмірі, що перекриває «компенсувальні» ПЗ, а суми реєстраційного ліміту достатньо для здійснення реєстрації ПН, маніпуляції пройдуть безболісно.

Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR

Календар бухгал­тера
Завтра

Звіт про товарооборот торгової мережі (форма № 1-торг (місячна)) за листопад 2021 року

Звіт про обсяг оптового товарообороту (форма № 1-опт (місячна)) за листопад 2021 року

07.12.21

Звіт з праці (форма № 1-ПВ (місячна)) за листопад 2021 року

Звіт про заборгованість з оплати праці (форма № 3-борг (місячна)) за листопад 2021 року

09.12.21

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС) за листопад 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку