Дні відпустки «за свій рахунок», що надається на період карантину, не включаються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку. До «відпускного» стажу включаються тільки дні неоплачуваної відпустки за іншими підставами (15 к. дн. на рік).
За «карантинну» неоплачувану відпустку щорічна не надається
Cтаттю взято з газети "Зарплата та кадрова справа"№20/2021
«Старі люди кажуть:…»
«…два хитрих мудрого не переважать»
Міф із міфів! Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6, 16 та 18 років (повний перелік див. у п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки). Зауважте, що наведено вичерпний перелік винятків. І «карантинна» неоплачувана відпустка до нього не потрапляє.
Крім того, слід зважати на те, що «карантинна» неоплачувана відпустка є різновидом відпустки «за свій рахунок», яка, як і відпустка до 15 к. дн., надається на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, але з уточненням щодо обмеження її тривалості періодом карантину (ч. 3 ст. 26). І зверніть увагу, що у п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки сказано взагалі про ст. 26, а не про окремі її частини.
ВИСНОВОК. До стажу «так»: за дні «карантинної» відпустки без оплати надається щорічна основна відпустка. Але! При розрахунку середньоденної зарплати «ні»: такий період виключаємо з розрахункового періоду при обчисленні відпускних. Детально про це читайте у «ЗКС», № 5/2021, с. 9 та № 11/2020, с. 29.
А от щорічна додаткова відпустка залежить від фактичної роботи працівника. Тому за період, коли людина була у відпустці «за свій рахунок», такий вид відпусток не надається.