Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: позиція Мінфіну

Версія для друку

20 вересня, 2021

Тема: Взаємодїя з держорганами, розрахунки з бюджетом

Нещодавно Мінфін видав на-гора чергову порцію роз’яснень у вигляді трьох УПК, присвячених різним аспектам міжнародного оподаткування. Кожна з цих УПК заслуговує на окрему увагу, і ми обов’язково розглянемо їх на сторінках видання. Почнемо з «найтерміновішої»!

Про що йдеться В УПК № 479 Мінфін викладає власну позицію щодо найгарячіших питань складання та подання Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній (далі — Повідомлення).

ДО ВІДОМА. Перелік інформації, яку має містити Повідомлення, визначено у п.п. 39.4.2.2 ПКУ. Форму та порядок складання Повідомлення затверджено наказом МФУ від 31.12.2020 р. № 839.

Оскільки строк подання Повідомлення — до 1 жовтня року, наступного за звітним (п.п. 39.4.2 ПКУ), то зволікати нема коли: наближається час звітувати за підсумками 2020 року.

І одразу звернемо увагу на такий момент: відповідно до поточної редакції п.п. 39.4.2 ПКУ, а також п. 3 розд. І Порядку № 839 Повідомлення зобов’язані подавати платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції. Повідомлення подається разом зі Звітом про контрольовані операції 1.

Тож виходить, що обов’язок подання Повідомлення поширюється не лише на тих платників, які входять до складу міжнародних груп компаній 2(далі — МГК), а на усіх, хто здійснював контрольовані операції. Навіть якщо такі операції здійснювались з непов’язаними особами — нерезидентами:

• організаційно-правова форма яких включена до Переліку № 480 3;
• зареєстрованими в державах (на територіях), включених до Переліку № 1045 4.

Яке ж функціональне навантаження несе зазначене Повідомлення? Щодо цього питання Мінфін нагадує, що до національного законодавства імплементовано трирівневу модель звітності з трансфертного ціноутворення, що рекомендована ОЕСР 5у Дії 13 Плану BEPS, яка складається з:

• документації з трансфертного ціноутворення (локальний файл);
• глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файл), яка подається, якщо сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному року, дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу (п.п. 39.4.7 ПКУ);

ДО ВІДОМА. Контролюючий орган має право запитати майстер-файл не раніше 12 та не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого МГК (а у разі відсутності відомостей про встановлений МГК фінансовий рік — не раніше 12 та не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року). Тобто запити про надання майстер-файлу за 2020 рік контролюючі органи надсилатимуть відповідним платникам податків вже починаючи з 1 січня 2022 року.

• звіту в розрізі країн МГК 6, який подається, якщо сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному року, перевищує еквівалент 750 млн євро (пп. 39.4.10 та 39.4.12 ПКУ).

ДО ВІДОМА. Звіт у розрізі країн МГК складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією МГК, що може не збігатися з календарним роком, та подається протягом 12 місяців після закінчення такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією МГК фінансовий рік — протягом 12 місяців після закінчення календарного року).

З огляду на наведене контролюючому органу важливо розуміти:

• статус платника податків щодо належності до МГК;
• розмір сукупного консолідованого доходу МГК, до складу якої входить платник податків, за відповідний фінансовий рік.

Цю інформацію якраз і отримають податківці з поданих платниками податків Повідомлень. Вона є важливою для визначення необхідності підготовки та подання за вимогами ПКУ глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) і звіту в розрізі країн МГК.

Статус платника податків Для визначення статусу платника податків щодо належності до МГК у Повідомленні передбачено графу 6 «Код повідомлення щодо належності до міжнародної групи компаній», в якій платник має зазначити один з двох кодів:

• «UNC101» — для платників податків, які входять до складу МГК;
• «UNC102» — для платників податків, які не входять до складу МГК. Водночас якщо зазначають код «UNC102», то графи 7.1–11 та розділи I, II основної частини Повідомлення не заповнюють, а у графі 12 за потреби можуть бути надані додаткові пояснення щодо непоширення на платника визначення поняття «учасник міжнародної групи компаній» (п. 6 Порядку № 839).

Як бачите, платникам податків, які не входять до складу МГК, складання Повідомлення не завдасть багато клопоту. Решті ж доведеться йти далі.

Належність до МГК та розмір доходу Для цілей заповнення Повідомлення зокрема та взагалі для виконання вимог ПКУ щодо складання звітності з трансфертного ціноутворення відповідно до трирівневої моделі одним з ключових показників є розмір сукупного консолідованого доходу МГК за відповідний фінансовий рік. Однак часом визначити його непросто. Також інколи виникають труднощі під час визначення власне належності до МГК. У відповіді на питання № 1 в УПК № 479 розглянуто правила, якими тут слід користуватися. Акцентуємо увагу на основних тезах Мінфіну.

► Теза 1. Дані щодо сукупного консолідованого доходу МГК у Повідомленні, глобальній документації з трансфертного ціноутворення та у звіті в розрізі країн МГК мають бути однаковими, а розмір сукупного консолідованого доходу має визначатися за єдиними принципами.

► Теза 2. Керівний принцип визначення МГК полягає у тому, аби дотримуватися вимог МСФЗ або інших міжнародно визнаних стандартів фінансової звітності щодо необхідності підготовки консолідованої звітності, методів консолідації фінансової звітності.

► Теза 3. Платник податків заповнює Повідомлення відповідно до показників та інформації, зазначених у консолідованій фінансовій звітності материнської компанії МГК 7, у таких випадках:

• якщо акції (корпоративні права) материнської компанії МГК перебувають в обігу на фондовій біржі;
• якщо акції (корпоративні права) материнської компанії МГК не перебувають в обігу на фондовій біржі, але материнська компанія МГК відповідно до законодавства юрисдикції, в якій вона зареєстрована, зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність;
• якщо акції (корпоративні права) материнської компанії МГК не перебувають в обігу на фондовій біржі і материнська компанія МГК відповідно до законодавства юрисдикції, в якій вона зареєстрована, не зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність, але відповідно до політики МГК готує консолідовану фінансову звітність (яка була б обов’язковою, якщо б акції (корпоративні права) такої материнської компанії МГК перебували б в обігу на фондовій біржі), складену відповідно до МСФЗ або інших міжнародно визнаних стандартів фінансової звітності.

ВАЖЛИВО! У цих випадках у графі 6 Повідомлення платник проставляє код «UNC101». А отже, у Повідомленні слід зазначити іншу інформацію, передбачену п.п. 39.4.2.2 ПКУ.

► Теза 4. Найскладніший випадок: акції (корпоративні права) материнської компанії МГК не перебувають в обігу на фондовій біржі та материнська компанія МГК відповідно до законодавства юрисдикції, в якій вона зареєстрована, не зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність і не готує таку звітність відповідно до політики МГК. У такому разі для заповнення Повідомлення платник податків має самостійно:

1) визначити організаційну структуру МГК;
2) ідентифікувати материнську компанію МГК і встановити, чи була б обов’язковою підготовка консолідованої фінансової звітності МГК у разі, якщо акції (корпоративні права) такої материнської компанії МГК перебували б в обігу на фондовій біржі. Зверніть увагу: цей момент є визначальним для ідентифікації МГК в розумінні п.п. 14.1.1133 ПКУ.

Для ідентифікації материнської компанії МГК Мінфін відсилає до п.п. 14.1.1031 ПКУ, який встановлює дві вимоги, що мають виконуватися одночасно:

• компанія безпосередньо чи опосередковано володіє корпоративними правами інших компаній (або фактично контролює такі компанії) у складі міжнародної групи, і частка такого володіння є достатньою для включення фінансової звітності інших компаній у складі МГК до консолідованої фінансової звітності такої юридичної особи;
• фінансова звітність такої компанії не підлягає включенню до консолідованої звітності жодної іншої юридичної особи у складі міжнародної групи згідно із МСФЗ.

ВАЖЛИВО! Комбінована фінансова звітність не може бути використана для цілей визначення МГК та для розрахунку сукупного консолідованого доходу МГК, до якої входить платник податків, оскільки МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність» не вимагає складання такої звітності, а саме критерії володіння або контролю між юридичними особами або утворенням без статусу юридичної особи, визначені МСФЗ 10 (або іншими міжнародно визнаними стандартами), Мінфін наказує застосовувати для визначення МГК.

Якщо за результатами проведеного аналізу платник визначає, що він не входить до складу МГК (материнська компанія МГК не була б зобов’язана підготувати консолідовану фінансову звітність МГК), він проставляє код «UNC102» у графі 6 Повідомлення, і на цьому край.

Якщо ж з’ясувалося, що платник податків входить до складу МГК (материнська компанія МГК була б зобов’язана підготувати консолідовану фінансову звітність МГК), то:

• у графі 6 Повідомлення проставляють код «UNC101»;
• платник податків самостійно розраховує сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному року, згідно з МСФЗ;
• у графі 12 Повідомлення, за потреби, платник податків може надати додаткові пояснення.

► Теза 5. Платники податків можуть використовувати роз’яснення із Настанов ОЕСР 8як рекомендації для цілей визначення, чи входить платник податків до МГК, та інших питань, пов’язаних зі складанням звіту в розрізі країн МГК.

Інші питання В УПК № 479 Мінфін роз’яснив ще декілька питань:

1. У Повідомленні платник податків має зазначити інформацію щодо МГК, до якої він входить станом на 31 грудня звітного року. Водночас якщо протягом звітного року в структурі МГК відбувались зміни 9, то інформацію про такі зміни платник податків зазначає у графі 12 Повідомлення (відповідь на питання № 2).

2. Нерезиденти, які здійснюють свою діяльність в Україні через постійні представництва та операції яких із таким представництвом за підсумками звітного року визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ, зобов’язані подавати Повідомлення. Водночас у розділі «Загальні відомості» Повідомлення зазначають реєстраційні дані такого нерезидента як платника податків в Україні, а в розділі I «Відомості щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків» — інформацію про материнську компанію МГК, до якої входить такий нерезидент (відповідь на питання № 3).

3. На запит контролюючого органу, який платник податків отримав відповідно до п. 73.3 ПКУПКУ, або під час проведення документальної перевірки як підтвердження інформації, зазначеної у Повідомленні, платник податків може надати контролюючому органу будь-які документи (копії) або будь-які носії інформації, що містять інформацію або відомості, які підтверджують дані, зазначені у Повідомленні.

ВАЖЛИВО! Зазначена інформація не потребує легалізації або нотаріального засвідчення перекладу державною мовою.

Якщо платник податків не є материнською компанією МГК та/або не є розпорядником інформації, він має завчасно звернутися за такою інформацією до материнської компанії МГК (розпорядника інформації).

Зберігати документи, які використовувалися для складання Повідомлення, платник податків повинен протягом 2555 днів із дня подання його до контролюючого органу (п. 44.3 ПКУ) (відповідь на питання № 4).

І наостанок Як бачимо, Мінфін висловив свою позицію з нагальних питань щодо складання Повідомлення, але всіх проблем це не вирішило. Багато що залишилось на розсуд платників податків, деяким з яких доведеться неабияк попітніти, щоб зазначити у Повідомленні достовірну інформацію.

Зауважимо, що на офіційному вебсайті Мінфіну в розділі «Головна» → «Законодавство» → «Проекти регуляторних актів для обговорення» → «Проекти регуляторних актів для обговорення у 2021 р.» можна знайти проєкт наказу «Про затвердження Змін до форми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та Порядку його складання». Положення проєкту наказу пропонують, зокрема:

• передбачити додатковий код «CBC709» для зазначення у графі 10 Повідомлення платниками, які не є материнською компанією або учасником, уповноваженим на подання звіту в розрізі країн МГК в Україні. Чинна ж редакція наказу № 839 не містить окремого коду для подання Повідомлення такими платниками. Отже, якщо зміни не відбудуться до 1 жовтня, то таким платникам можна порадити навести відповідні пояснення у графі 12 Повідомлення;
• у графі 11 Повідомлення інформацію щодо сукупного консолідованого доходу МГК за фінансовий рік, що передує звітному, наводити в розрізі відповідних інтервалів сум шляхом зазначення одного із кодів. Чинна редакція наказу № 839 передбачає зазначення конкретної суми. А це, своєю чергою, збільшує ризик надання недостовірної інформації і, як наслідок, наражає на штрафні санкції.

Положеннями ПКУ передбачено штрафи у доволі суттєвих розмірах у разі:

• неподання Повідомлення 10(п. 120.3 ПКУ);
• несвоєчасного подання Повідомлення 11 (п. 120.6 ПКУ);
• надання недостовірної інформації в Повідомленні 12 (п. 120.5 ПКУ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! В УПК № 479 зазначено, що виключно факт ненадання платником податків документального підтвердження достовірності даних, зазначених у Повідомленні, не може бути самостійною підставою для застосування штрафу, передбаченого п. 120.5 ПКУ. Для застосування цього штрафу контролюючий орган має довести, що дані, зазначені у Повідомленні, містять недостовірну інформацію, та документально підтвердити, що платник податків надав таку недостовірну інформацію в Повідомленні.

Водночас зараз продовжують діяти норми п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, згідно з якими штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються. А оскільки карантин досі триває, то кампанія з подання Повідомлень за 2020 рік минеться без штрафів.

Надія Горєва, заступник директора департаменту — начальник відділу імплементації міжнародних договорів та процедур взаємного узгодження Департаменту міжнародного оподаткування Міністерства фінансів України
Світлана Куртенок, провідна експертка, ACCA DipIFR