Підприємство виконує роботи підвищеної небезпеки: обережно з цивільно-правовими договорами!
Не секрет, що використовувати працю фізичних осіб можна на підставі як трудових договорів, так і ЦПХ. Останній варіант часто приваблює роботодавців своєю відносною «необтяжливістю». Водночас інспектори Держпраці зазвичай прискіпливо аналізують обставини укладання та умови таких договорів, намагаючись викрити приховування трудових відносин. Зараз «під приціл» потрапило підприємство, яке уклало договір ЦПХ на виконання небезпечних робіт. Суд став на бік інспекторів…
Версія для друку
Завантажити весь номер газети можна ТУТ
Обставини справи
Підприємство, яке здійснює діяльність згідно з кодом 02.20 «Лісозаготівля» КВЕД-2010, уклало договори ЦПХ з фізособами на виконання робіт із лісозаготівлі та трелювання лісу.
Маємо зауважити, що зміст договорів був доволі «обережним». Зокрема, підпорядкування виконавців правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства-замовника не простежувалося, а винагорода встановлювалася за виконаний обсяг робіт згідно з оформленими сторонами договору актами виконаних робіт. Тож підприємство намагалось уникнути найпоширеніших помилок, щоб не наражатися на претензії інспекторів Держпраці щодо «перекваліфікації» відносин з цивільно-правових на трудові.
Але контролери підійшли з іншого боку. Їхні аргументи зводилися до такого:
- у разі якщо робота, виконувана на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору;
- послуги із заготівлі та трелювання лісу належать до робіт з підвищеною небезпекою, а такі роботи мають виконуватися постійними працівниками, які пройшли необхідну професійну підготовку.
З цією бідою підприємство і звернулося до суду.
Позиція суду
Лояльний підхід Суди першої та апеляційної інстанцій підтримали суб’єкта господарювання, зробивши такі висновки.
1. Основною ознакою, яка відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудове законодавство регулює процес організації трудової діяльності, а саме:
- за договором ЦПХ процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату;
- підрядник, який працює згідно з договором ЦПХ, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик;
- предметом договору ЦПХ є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов’язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці;
- метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.
2. Законодавство України не містить жодного обов’язкового припису щодо того, в яких саме випадках сторони певного зобов’язання мають обов’язок укладати саме трудові договори, а в яких договори ЦПХ на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов’язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд мають право визначати вид майбутнього договору, який може укладатися між ними.
Сувора позиція Верховного Суду А от Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (далі — КАС ВС) у постанові від 02.06.2021 р. у справі № 260/613/19 подивився на справу під іншим кутом. Тут можна виділити два моменти.
Момент 1. Суд врахував, що на момент укладання договорів деякі фізособи-виконавці не мали дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки.
КАС ВС зауважив, що відповідно до Переліку № 1107 2лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу належать до робіт підвищеної небезпеки. Своєю чергою, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки має одержати саме роботодавець (ст. 21 Закону про охорону праці 3, п. 6 Порядку № 1107 4).
ЦИТАТА. «Оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством передбачено, що отримує дозвіл на виконання конкретних видів робіт фізична особа-підприємець (роботодавець), то роботи підвищеної небезпеки, визначені таким дозволом, можуть виконуватись виключно працівниками такого роботодавця, а не особами, що надають послуги за цивільно-правовими договорами, за умови відсутності у них дозволів на виконання таких робіт».
(правова позиція КАС ВС, справа № 260/613/19)
Суд зауважив, що саме під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Момент 2. КАС ВС вказав, що в разі коли робота, виконувана особою на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
Аналогічну позицію викладено також у постановах КАС ВС від 04.07.2018 р. у справі № 820/1432/17 та від 30.03.2021 р. у справі № 380/1563/20.
Світлана Куртенок, бухгалтерка-експертка, ACCA DipIFR
