МОЗ відповідає на найпоширеніші запитання щодо роботи КНП
Реформа фінансування системи охорони здоров’я, яка почалася з первинної ланки, передусім передбачає зміну організаційно-правової форми медичних закладів з установи на підприємство — автономізацію. Процедура зміни такої форми не є складним процесом. Проте на практиці виникають питання щодо нових умов діяльності підприємства. Редакція газети «Медична бухгалтерія» зібрала типові запитання про роботу КНП і звернулася по відповіді до Міністерства охорони здоров’я України.
Версія для друку
Запитання щодо роботи КНП з програмою «Доступні ліки». Чи зможуть заклади в статусі КНП працювати з реімбурсацією так само, як бюджетні установи?
Пацієнт не має відчути незручностей, оскільки для нього процедура не змінюється. Безпосередньо змінюється процес організації оплати ліків за рецептами за рахунок бюджетних коштів. Річ у тім, що згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2017 року № 152 договори з аптечними закладами укладає виключно розпорядник бюджетних коштів за відповідною бюджетною програмою. Водночас комунальні некомерційні підприємства не є бюджетними установами, відповідно, не можуть набувати статусу розпорядника бюджетних коштів. Лікарі закладу охорони здоров’я, що діє у формі КНП, виписують рецепти, а уповноважений розпорядник оплачує відпущені ліки за такими рецептами.
На практиці це означає, що разом із реорганізацією закладу охорони здоров’я орган місцевого самоврядування повинен упорядкувати свою діяльність відповідно до бюджетного законодавства та визначити розпорядником бюджетних коштів за програмою відповідну державну адміністрацію, виконавчий орган місцевої ради або іншу бюджетну установу згідно з положеннями бюджетного законодавства.
Також необхідно переукласти договори з аптечними закладами, вказавши нового розпорядника бюджетних коштів за програмою. При цьому слід звернути особливу увагу на необхідність погашення поточної заборгованості перед аптечними закладами.
Чи ведуть якусь роботу МОЗ та ДФСУ щодо видання роз’яснень, як КНП працювати з ПДВ?
Дійсно, є практика реєстрації платником ПДВ суб’єктів господарювання, які постачають медичні послуги.
Проте слід зважати, що відповідно до п.п. 197.1.5 Податкового кодексу України операцією, звільненою від оподаткування ПДВ, є постачання послуг з охорони здоров’я медичними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім визначеного цим підпунктом переліку послуг.
Які поради має МОЗ щодо складення фінансового плану для закладу охорони здоров’я?
Фінансовий план має задовольняти потреби конкретного медичного закладу. Головний лікар, як ніхто інший, знає, на яке фінансування може розраховувати медзаклад та які в нього поточні й капітальні видатки, видатки на фонд оплати праці. Тому універсальних порад не існує. Вже є приклади абсолютно різних підходів до формування фінансового плану: деякі головні лікарі розподіляють кошти на користь підвищення зарплати лікарям та медичному персоналу, інші спрямовують гроші на покращення сервісу для пацієнтів. Який із підходів більш виграшний, ми дізнаємося з часом, адже зараз заклади лише почали самостійно розпоряджатись отриманими від НСЗУ коштами.
Які рекомендації можете надати щодо положень, які необхідно включити до нового колективного договору? Коли можна очікувати на появу Примірного колективного договору?
Колективний договір — це результат домовленостей між роботодавцем та трудовим колективом. А тому створення примірного колективного договору було би втручанням у переговорний процес. Водночас планується розробити методичні рекомендації щодо складання колективного договору в автономізованому закладі охорони здоров’я, які допоможуть сторонам зробити договір реальним, конкретним та виконуваним. Рекомендації мають допомогти провести правильно формальну процедуру та скласти документ, але не будуть визначати суть договору.
Які рекомендації щодо встановлення оплати праці на підприємстві ви можете дати?
Звісно, керівникам КНП МОЗ рекомендує збільшувати зарплату медичному персоналу та лікарю первинки, якого обрало багато пацієнтів. Тим самим мотивувати його до кращих результатів, а його колег до дій. Адже дохід ЦПМСД безпосередньо залежить від якісної роботи сімейного лікаря, терапевта і педіатра, які працюють у закладі. За хорошим лікарем і коштів надходить більше. Уже за місяць після початку реформи в таких лікарів зарплати зросли в два-три рази. Також наші дані вказують, що заклади, які подолали межу в 50 % декларацій (від максимально можливих), уже отримують майже вдвічі більше фінансування на місяць.
Кожний заклад обирає зручну і зрозумілу для себе зарплатну політику.
Чи буде офіційно скасовано Єдину тарифну сітку для реформованих медзакладів?
Єдина тарифна сітка діє лише для бюджетних установ. Коли медзаклад змінює організаційно-правову форму на комунальне некомерційне підприємство (тобто втрачає статус бюджетної установи), у нього з’являється можливість самостійно затверджувати штатний розпис та встановлювати систему оплати праці в межах статутних повноважень керівника, державних гарантій та положень колективного договору.
Винятком є лише керівники медичних закладів, зарплата яких визначається за відповідним тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 642.
Таким чином, хоча Єдина тарифна сітка не поширюється на діяльність закладів КНП, однак, враховуючи положення постанови № 642, необхідно встановити посадовий оклад керівника такого закладу на рівні відповідного тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. Наразі готують типовий контракт для керівника закладу охорони здоров’я у формі комунальних некомерційних та казенних підприємств, яким, зокрема, буде змінено порядок розрахунку заробітної плати керівника.
Чи планується затвердити типові штати, положення про преміювання та інші загальні кадрові документи для КНП?
Ні, не планується. Як уже зазначалося, формування кадрової політики, системи оплати праці, заохочень та мотивації є повноваженнями керівника в межах встановлених гарантій.
Платні послуги. Чи обмежені заклади в наданні таких послуг населенню?
Підприємство провадить свою діяльність відповідно до статуту. А тому організація платних послуг буде залежати від рішень власника закладу охорони здоров’я. Суть статусу неприбутковості (КНП є неприбутковим у розумінні Податкового кодексу України) полягає в тому, що прибуток можна спрямовувати лише на виконання статутних завдань.
Частиною 8 ст. 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначено, що заклади охорони здоров’я встановлюють плату за послуги з медичного обслуговування, які надаються поза договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з НСЗУ, у порядку відповідно до закону.
Проте слід зважати, що згідно з ч. 11 ст. 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» до 31 грудня 2024 року в закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, які є надавачами медичних послуг за програмою медичних гарантій, обсяг платних медичних послуг, які не входять до цієї програми, може становити не більше ніж 20 відсотків від обсягу всіх наданих послуг.
Питання закупівель є актуальним завжди. Скажіть, чи має КНП дотримуватися норм Закону про публічні закупівлі? Адже кошти від НСЗУ вже не є бюджетними.
Оплата, отримана від Національної служби здоров’я України, за правовим статусом не є бюджетним фінансуванням, і її використання не регулюється бюджетним законодавством.
Разом з тим, ст. 1, 2 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлюють необхідність застосовувати процедури публічних закупівель для юридичних осіб, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка перевищує 50 % (у КНП — завжди 100 %).
А тому застосування Закону України «Про публічні закупівлі» є обов’язковим для комунальних некомерційних підприємств незалежно від походження грошових коштів, за які здійснюють закупівлі.
