Статті

У

Установлюємо критерії «малоцінності», ураховуючи роз’яснення Мінфіну

(коментар до інформаційного повідомлення МФУ «Щодо критеріїв для визначення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів» від 15.02.2021 на офіційному вебсайті https://www.mof.gov.ua/uk/zagalni-roz_jasnennja-derj-sector)

19 березня, 2021
Тема:

Статтю взято з газети "Новий бюджетний облік" № 3/2021

Ольга Сусла, експертка газети

Модернізація бухобліку До 01.01.2021 все було просто та зрозуміло: до малоцінних необоротних матеріальних активів (далі — МНМА) відносили ті активи, вартість яких не перевищувала 6 000 грн включно без ПДВ. Та виняток абз. 2 п.п. 3.2.3 п. 3 розд. II НС 121 «Основні засоби» поклав кінець такому визначенню та примусив суб’єктів державного сектору самостійно обирати критерії для розмежування.

Такий крок обумовлений прагненням навести лад у вітчизняній нормативці, а саме нацстандартах бухобліку, щоб оптимізувати їх та адаптувати до міжнародних, як того вимагає Стратегія № 437-р, про заплановані заходи якої ми писали в газеті «Новий бюджетний облік», № 7/2018, с. 3. На це звертає увагу Мінфін у коментованому інформаційному повідомленні. Та у випадку з визначенням вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА, МСБОДС 17 «Основні засоби» не встановлює одиниці оцінки для визнання активу основним засобом, тобто взагалі не містить згадки про малоцінку. А ось те ж комерційне НП(С)БО 7 «Основні засоби» дозволяє підприємствам установлювати такі вартісні ознаки. Тож орієнтир на міжнародні чи комерційні стандарти в цьому випадку дещо не зрозумілий. Незважаючи на це, головним усе-таки є те, що нарешті маємо якусь визначеність та конкретику, із чим далі будемо розбиратися.

Критерії На численні запитання, які куди тільки не адресували бюджетники, Мінфін нарешті дав відповідь, хоч і неофіційну, щодо визначення вартісних ознак предметів, що входять до складу МНМА. Ідеться про критерії, згідно з якими і встановлюють ці вартісні ознаки та які мають забезпечити єдиний підхід в обліку головних розпорядників бюджетних коштів. У коментованому повідомленні їх доволі багато, але й згадані не є вичерпним переліком. Ось на які критерії пропонує орієнтуватися МФУ згідно з інформаційним повідомленням:

  • забезпечення достовірного подання інформації про активи в частині визнання, очікуваного строку корисного використання, переоцінки, способу перенесення вартості активу на вартість робіт / послуг тощо;
  • особливості діяльності суб’єкта державного сектору (адміністративні функції, господарська діяльність, надання платних робіт / послуг тощо);
  • аналіз наявності, особливостей використання та потенціалу корисності активів у розрізі груп;
  • проведення переоцінки основних засобів з метою дотримання вимог п. 3 розд. ІІІ НС 121 «Основні засоби»;
  • призначення активів, які придбаваються (утримання з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання послуг або для здійснення адміністративних чи соціально-культурних функцій);
  • строки корисного використання активів з урахуванням технічних характеристик, обсягу продукції чи інших доходів, що очікується отримати з використанням таких активів, їх потужності, можливого фізичного та морального зносу, інтенсивності, інших умов експлуатації та інших чинників, які впливають на основні засоби протягом їх функціонування;
  • ринкова інформація про активи, які суб’єкт державного сектору придбаває та планує використовувати як основні засоби;
  • здатність активу поступово переносити свою вартість на результат діяльності суб’єкта державного сектору в процесі експлуатації для надання платних робіт / послуг тощо.

«Податкове» обмеження По суті, змінився підхід до визначення «малоцінності» предмета: починаючи із цього року слід ураховувати не вартісний показник, а критерії, що перелічені вище. Та все ж таки вартісне обмеження Мінфін хоч і неофіційно, але встановив.

ВАЖЛИВО! Для розмежування в бухгалтерському обліку основних засобів та МНМА Мінфін запропонував вартісну межу — так званий податковий критерій 20 000 грн, який можуть застосовувати суб’єкти державного сектору.

Звичайно, інформаційне повідомлення не має нормативного характеру, тому рекомендоване вартісне обмеження не вважається обов’язковим до виконання. Та все-таки зауважимо, що вказане обмеження варто брати до уваги, щоби дотримуватися основних принципів бухобліку та забезпечувати достовірність відображення інформації.

На практиці Суб’єкту державного сектору, перш ніж перейти до критеріїв для визначення вартісних ознак МНМА, варто зайнятися аналізом, тобто «прицінитися» та надати загальну характеристику діяльності. Ідеться, зокрема, про масштаби. Наприклад, якщо одна бюджетна установа має великі обороти — придбаває велику кількість вартісних активів, як-от: меблів, техніки, устаткування, транспорту тощо — та робить це з певною періодичністю, то вартісний критерій можна встановлювати на більш високому рівні. Значні обсяги не лише потребують значних вкладень, але й завдають більшого клопоту з обліком, тому малоцінними активами для такої бюджетної установи будуть вважатися ті, що порівняно з вартісними основними засобами вважатимуться менш цінними. У такому разі критерії для МНМА, дійсно, можна встановити на рівні податкового.

Поряд із тим, візьмемо бюджетну установу, для якої придбання навіть комп’ютера вартістю 15 000 грн є неабиякими витратами. Тим паче, якщо такі закупівлі здійснюють доволі рідко. У такому разі можна застосувати вартісне обмеження, наприклад, у розмірі 10 000 грн, коли для установи вважатимуться цінними та дорогими предмети, які подолають цю межу.

Не менш важливим є не тільки масштабність, але й характер діяльності суб’єкта державного сектору. Якщо це надання платних послуг або виробництво продукції, подбайте про те, як надалі буде переноситися вартість активів, що використовуються, на результат діяльності. Окрім того, можна провести аналіз щодо потенційної необхідності переоцінити активи в майбутньому, що також обумовлює визначення вартісної ознаки для МНМА.

Розібравшись зі згаданими та за необхідності встановивши власні критерії, відображають інформацію в розпорядчому документі про облікову політику, який буде підставою для проведення платежів через казначейство, про що більш детально читайте далі на сторінках цього номера.

І насамкінець нагадаємо, чим же суттєво МНМА відрізняються від основних засобів згідно з НС 121 «Основні засоби» та МР з обліку ОЗ:

  • метод нарахування амортизації «50/50»;
  • не підлягають переоцінці;
  • груповий облік.

Такі облікові переваги МНМА значно спрощують життя бухгалтера. Та чи забезпечать вони достовірність відображення даних — залежить від ухвалених суб’єктом державного сектору управлінських рішень.

Календар бухгал­тера
Завтра

ЄСВ «за себе» за І квартал 2021 року (ФОП)

20.04.21

Авансовий внесок з ЄП за квітень 2021 року (єдинники групи 2)

ЄСВ із зарплати (доходу) за березень 2021 року

Податкова декларація з рентної плати за березень 2021 року

Податкова декларація з ПДВ за березень 2021 року

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку