Статті

К

Карантин продовжується, а це означає, що…

Кабмін постановою від 17.02.2021 р. № 104 подовжив строк карантину до 30.04.2021 р. Проте і це може бути не останній рубіж перед переходом до нормального стану речей без обмежень.
Подивимося, на які норми слід зважати суб’єктам господарювання у зв’язку із подовженням дії карантину.

01 березня, 2021

Статтю взято з газети "Професійний бухгалтер" № 10/2021

 

Карантинні особливості діяльності

Подія

Коментар

1. Відпустка без збереження заробітної плати на час карантину

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки 1відпустка за свій рахунок не може перевищувати 15 к. дн.

Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР.

Але! У період дії карантину термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається до загального терміну (ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки).

Карантин триває, тож і працівники мають право надалі перебувати у «карантинній» відпустці. Див., зокрема, статтю «Відкликання працівника з відпустки: якщо так, то як?» // «ПБ», № 9/2021, с. 13

2. Штрафи за порушення податкового законодавства

Відповідно до п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства у період з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця, в якому завершується карантин, встановлений Кабміном, не застосовуються штрафні санкції та не нараховується пеня (а нарахована несплачена пеня підлягає списанню).

Звісно, у цій бочці меду є ложка дьогтю. Є досить широкий перелік винятків із загального правила. Наприклад, оштрафують за порушення порядку нарахування та декларування ПДВ.

Радимо ознайомитися із такими матеріалами:

3. Податкові перевірки

У цій царині мав би діяти мораторій (окрім небагатьох винятків), як і у ситуації зі штрафними санкціями. Відповідну норму містить п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Але у справу втрутився Кабмін. Про це див. матеріал «Коли не можна, але дуже хочеться: мораторій на проведення перевірок скоротили, оминувши ПКУ» // «ПБ», № 9/2021, с. 4

4. Перебіг строку давності відповідно до ст. 102 ПКУ

На період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Тож попри зупинення перевірок та інші обмеження перевірити старі періоди податківці зможуть.

Однак хоча платники податків також можуть користуватися подовженим строком виправлення помилок у податковій звітності, все ж передбачаємо можливі перепони для подання уточненок поза межами звичайного строку давності (1095 днів). Якщо податківці не переналаштують своє програмне забезпечення, то система просто не прийматиме такі декларації. Поживемо — побачимо

5. Взаємодія з податківцями

Також продовжує діяти п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Так, до останнього календарного дня місяця, в якому завершиться карантин, зупиняється перебіг строків, передбачених:

  1. ст. 56 ПКУ, у межах процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. Тобто для платників податків зупиняються строки подання скарг, а для податківців — строки надання на них відповідей. Але! Зупинення перебігу строків не стосується скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від’ємного значення з ПДВ;
  2. ст. 52 і 53 ПКУ, щодо надання контролюючими органами ІПК у письмовій формі. Мусимо зазначити, що фіскали поки що не зловживають цим послабленням. Платники податків отримують відповіді на запити;
  3. ст. 73 і 78 ПКУ, щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ).

Після завершення карантину перебіг строків продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення

6. ЄСВ-штрафи

Тимчасово штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України (п. 911.1 розд. VIII Закону про ЄСВ):

  • несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;
  • неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів);
  • несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом про ЄСВ, до податкових органів. Водночас абз. 2 та 3 п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ щодо такого порушення, вчиненого у період з 01.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України, не застосовуються.

Крім цього, протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України, платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 911.2 розд. VIII Закону про ЄСВ).

Див. також матеріал «За які порушення не доведеться відповідати перед фіскалами: розкладаємо все по полицях» // «ПБ», № 23/2020, с. 28

7. Строки давності щодо трудових спорів

Під час дії карантину, встановленого Кабміном з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину (гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП).

НАГАДАЄМО. Згідно зі ст. 233 КЗпП працівник може звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору в 3-місячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Роботодавець має право звернутися до суду з питань стягнення з працівника завданої матеріальної шкоди в строк, що становить один рік із дня виявлення завданої працівником шкоди. Цей термін застосовують і в разі подання на працівника позову до суду вищим органом.

Відповідно, дія усіх цих строків продовжується

8. Строки, встановлені ГКУ та ЦКУ

ГКУ: під час дії карантину, встановленого Кабміном, строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 ГКУ, продовжуються на строк дії такого карантину. Ідеться у цих статтях, зокрема, про порядок застосування штрафних санкцій, претензії, пов’язані із недоліками товарів, тощо (розд. IX «Прикінцеві положення» ГКУ).

ЦКУ: під час дії карантину, встановленого Кабміном, строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину (пп. 12–14 розд. «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ).

Найцікавіше тут — продовження строку позовної давності (як загального, так і спеціального). Ця категорія цікава не тільки з юридичного, а й з бухгалтерського погляду. Нагадаємо, що однією з причин списання заборгованості в обліку є сплив строку позовної давності. Грубо кажучи, якщо цей строк не сплинув до 12 березня 2020 року, то тепер його «заморожено». Подовжиться відлік часу після завершення карантину. Тобто за таких умов зараз заборгованість за цією ознакою навряд спишеш. Тож будьте уважні до деталей!

ВИНЯТОК. У договорах з нерезидентами слід звертати увагу на умови договору, а саме на те, право якої країни застосовується. Можлива ситуація, коли відлік строку позовної давності доведеться вести за міжнародними правилами. У такому разі, ймовірно, строк позовної давності за ЗЕД-договором продовжує «тíкати», а отже, може й закінчитися.

Також радимо ознайомитися із матеріалом «Коронавірус та договірні відносини: бліц» // «ПБ», № 24/2020, с. 26

9. Ліценції та дозвільні документи

Відповідно до ч. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1071 2для закладів громадського харчування продовжено дію ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, термін дії яких закінчився під час карантину. Такі ліценції вважаються чинними на період встановленого карантину та протягом трьох місяців після його завершення. Див. також ст. 18 Закону № 481 3.

Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 р. № 1071-ІХ.
Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Така сама доля спіткала й інші документи дозвільного характеру, на які поширюється дія Закону № 2806 4, — дозволи, висновки, рішення, свідоцтва тощо, строк дії яких закінчився у період карантину. Їх дію продовжено на весь період карантину та на три місяці після його закінчення. Відповідний оновлений п. 21 міститься у ст. 11 Закону № 2806

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р. № 2806-ІV.

ПОРАДА. Карантинні норми ухвалювалися у період з березня 2020 року і пізніше. Водночас формулювання змінювалися, щось видалялося та додавалося. Ми зібрали максимально актуальну добірку. Для того щоб користуватися нею можна було якомога довше, у кожному обмеженні/послабленні є посилання на першоджерело (нормативний акт). Для звірки інформації вам достатньо буде відкрити документ на сайті Верховної ради та перевірити дію норми станом на сьогодні.

Анна Хомюк, головна редакторка, ACCA DipIFR

Календар

На цьому тижні
подій немає

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку