Статті

К

КНП отримало запит на інформацію: алгоритм дій

Наше КНП отримало запит на інформацію. Підкажіть, які наші дії та чи всю інформацію про свою діяльність маємо надавати.

25 лютого, 2021
Тема:

Статтю взято з газети "Медична бухгалтерія" № 5/2021

Дар’я Заїка, юристка газети

Що таке запит? По-перше, з’ясуємо правові підстави запиту, тобто що ж таке запит. «Запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні» (ст. 19 Закону № 29391). У свою чергу, згідно зі ст. 1 Закону № 2939 «публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом».

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Отже, суть запиту на інформацію полягає в проханні надати вже наявну інформацію, якою володіє розпорядник. Створювати нову інформацію (аналізувати, зводити дані тощо) у відповідь на запит не потрібно.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Надання відповіді на запит та надання відповіді на звернення — це різні процедури, які регулюються різними нормативно-правовими актами. На відміну від процедури надання відповіді на запит, розгляд звернень громадян вимагає створення нової інформації (надати роз’яснення, поновити порушене право, визнати юридичний статус тощо) та здійснюється відповідно до Закону № 3932КНП в межах своєї статутної діяльності не розглядають звернення громадян.

Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.

Розпорядник інформації Чи зобов’язане КНП відповідати на такий запит? Так, оскільки КНП має статус розпорядника інформації. Відповідно до пп. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації визначаються(1) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, — стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; (2) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, — стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків.

ЦЕ ЦІКАВО. До розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), згідно з п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону № 2939.

Що ж таке суспільний інтерес? Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод та обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо (ч. 2 ст. 29 Закону № 26573). Підприємства, що становлять суспільний інтерес, — підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які належать до великих підприємств (абз. 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 9964). Отже, до КНП, що становлять суспільний інтерес, належать КНП, балансова вартість активів яких становить понад 20 мільйонів євро, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 мільйонів євро, середня кількість працівників — понад 250 осіб (п. 2 ч. 2 Закону № 996).

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.
Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-ХІІ.

Алгоритм дій Як правильно надати відповідь на запит на інформацію? Пропонуємо переглянути послідовність дій під час відповіді на запит на рис. 1, після чого розглянемо кожний пункт зазначеного алгоритму окремо.

Послідовність дій під час відповіді на запит на інформацію

Крок 1. Перевірити наявність обов’язкових даних у запиті. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можна подавати в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч. 5 ст. 19 Закону № 2939). Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію має містити(1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є(2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо(3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Отже, запит на інформацію подають у довільній формі. Причини подання заявник може не вказувати. Обов’язкові дані в запиті — це ПІБ фізичної особи або найменування юрособи та адреса (поштова, фактична, юридична, e-mail), на яку надалі розпорядник інформації має надіслати відповідь на запит. Якщо запит подано письмово, то обов’язково мають бути підпис заявника та дата надання запиту.

ВАЖЛИВО! Розпорядник інформації не повинен вимагати від заявника паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Законодавством такого обов’язку не передбачено, тому ідентифікувати особу не потрібно. Отже, навіть якщо особа вказала не своє ім’я, розпорядник інформації повинен надати відповідь на її запит.

Крок 2. Перевірити, чи є запитання коректним. Зважаючи на пп. 2, 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939, КНП повинні надавати інформацію: (1) щодо використання коштів з державного та місцевих бюджетів; (2) пов’язану з виконанням делегованих повноважень суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг. Це може бути інформація щодо виконання фінансових планів, організаційної структури, фінансової звітності, копія статуту тощо.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Оприлюднення публічної інформації на вебпорталах відкритих даних (data.gov.ua, spending.gov.ua) не припиняє обов’язку розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію. Мета Закону № 2939 — забезпечити прозорість та відкритість суб’єктів владних повноважень і створити механізми реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1 ст. 2 Закону № 2939). Тому, навіть якщо інформація вже оприлюднена та є у вільному доступі в мережі, у відповіді на запит найкраще продублювати таку інформацію, щоб уникнути оскарження такої відповіді незадоволеним запитувачем.

Крім того, беручи до уваги п. 4 ч. 2 ст. 13 Закону № 2939розпорядник інформації повинен надавати відповіді на запит на інформацію, що містить суспільний інтерес. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади та виконує його функції в межах, визначених ГКУ5 та іншими законодавчими актами (ч. 2 ст. 78 ГКУ). Відповідно до ч. 3 ст. 78 ГКУ майно комунального підприємства перебуває в комунальній власності та закріплюється за таким підприємством на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Правом оперативного управління визнається речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, установлених ГКУ та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (ч. 1 ст. 137 ГКУ). У цьому контексті інформація про діяльність КНП є суспільно необхідною інформацією, особливо для відповідної територіальної громади — власника КНП.

Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV.

Крок 3. Факультативний. Звернутися до заявника, щоб уточнити запит, за необхідності. Якщо запит сформульовано нечітконемає ясностілогічності викладення, то розпорядник має право уточнити в заявника, що останній мав на увазі. Законодавством заборони уточнювати в заявника дані щодо запиту не встановлено. Але радимо не затягувати з уточненням питання заявника, оскільки строк надання відповіді на запит починає спливати з моменту подання запиту. Можливості перенести строки надання відповіді на запит із поважних причин законодавством не передбачено . Якщо запит викладено зрозуміло, цей крок можна пропустити.

Крок 4. Факультативний. Поінформувати заявника про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів, якщо запит стосується великого обсягу інформації. За загальним правилом розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону № 2939). Але! Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону № 2939).

НЮАНС. Є запити, відповіді на які потрібно надати терміново — протягом 48 годин з дня отримання запиту. У цих запитах заявник має обґрунтувати терміновість надання відповіді на його запит згідно з ч. 3 ст. 20 Закону № 2939. Якщо запит на інформацію стосується відомостей, необхідних для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин із дня отримання запиту (ч. 2 ст. 20 Закону № 2939). Для термінових запитів правило продовження строку відповіді на них не діє, інакше несвоєчасні відповіді на запит можуть бути оскаржені, навіть якщо інформація буде надана в повному обсязі.

Крок 5. Надати відповідь по суті або обґрунтовану відмову надати відповідь. Розглянувши запит на інформацію, розпорядник має надати (а) письмову відповідь на запит по суті або (б) відмову в задоволенні запиту. Відповідь на запит має бути повною, достовірною, логічно викладеною та, головне, по суті питання. Відповідь надають письмово та надсилають на адресу, вказану в запиті. Відповідь розпорядника інформації про те, що запитувач може одержати інформацію із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939).

Що робити, якщо розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією? У такому разі, якщо такому розпоряднику за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, то розпорядник зобов’язаний спрямувати цей запит належному розпоряднику, одночасно повідомивши про це запитувача. Тоді відлічувати строк розгляду запиту на інформацію починають із дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 2 ст. 22 Закону № 2939).

Відмова в задоволенні запиту може бути у випадках, передбачених ч. 1 ст. 22 Закону № 2939:

1) розпорядник не володіє та не зобов’язаний відповідно до його компетенцій володіти запитуваною інформацією;

2) запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом (наприклад, персональні дані пацієнтів; інформація, що становить лікарську таємницю або іншу передбачену законодавством таємницю);

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 Закону № 2939 фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком документів обсягом більш як 10 сторінок;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону № 2939 (не вказано ПІБ (назви особи) або адреси; якщо письмовий запит — немає підпису або дати запиту).

Відмовляючи в задоволенні запиту, посилайтеся на відповідну норму Закону № 2939 та чітко обґрунтуйте свою позицію, щоб уникнути оскарження такої відмови. Відмова має обов’язкові реквізити згідно з ч. 4 ст. 22 Закону № 2939(1) ПІБ та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації — директором КНП або уповноваженою ним особою; (2) дату відмови; (3) мотивовану підставу відмови; (4) порядок оскарження відмови; (5) підпис. Для відповіді на запит у Законі № 2939 не зазначено обов’язкових реквізитів. Радимо у відповіді на запит використовувати реквізити, обов’язкові для відмови в запиті: ПІБ та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту, дату відповіді на запит, власне відповідь на запит, порядок оскарження відповіді на запит, підпис.

ПОРАДА. У разі настання обставин непереборної сили розпорядник може взяти відстрочення в задоволенні запиту на інформацію. Рішення про відстрочення доводять до відома запитувача письмово з роз’ясненим порядком оскарження ухваленого рішення (ч. 6 ст. 22 Закону № 2939).

Відповідальність Радимо дотримуватись алгоритму дій під час роботи із запитом на інформацію, оскільки запитувач має право оскаржити до вищого органу (для КНП — до органів місцевого самоврядування) або суду: (1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; (2) відстрочення задоволення запиту на інформацію; (3) ненадання відповіді на запит на інформацію; (4) надання недостовірної або неповної інформації; (5) несвоєчасне надання інформації; (6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 Закону № 2939(7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Згідно з ч. 2 ст. 212 3 КпАП6 порушення Закону № 2939, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова надати інформацію, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації — може призвести до накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 НМДГ (від 425 грн до 850 грн). Крім того, особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ч. 3 ст. 24 Закону № 2939).

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х.

Календар бухгал­тера
Завтра

Звіт про використання КОРО та РК (форма № ЗВР-1) за березень 2021 року

Довідка про використані РК за березень 2021 року

Фінансова та бюджетна звітність розпорядників та одержувачів коштів державного і місцевого бюджету

19.04.21

ЄСВ «за себе» за І квартал 2021 року (ФОП)

20.04.21

Авансовий внесок з ЄП за квітень 2021 року (єдинники групи 2)

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку