Податкові обновки: Мінфін «подарував» бухгалтерам до весни нові форми податкової накладної та звітності з ПДВ

Законодавче підґрунтя

Вітер змін приніс наказ МФУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 02.12.2020 р. № 734 (далі — наказ № 734), згідно з яким викладено у новій редакції:

• форму ПН, затверджену наказом № 1307 1;
• форми декларації з ПДВ та УР, затверджені наказом № 21 2.

Крім того, наказом № 734 внесено зміни до форми розрахунку податкових зобов’язань 3, що нараховують неплатники ПДВ у разі отримання послуг від нерезидента. Але тут лише одна правка, яка полягає в тому, що слова «ініціали та прізвище» замінено словами «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ». Тобто особа, яка підписує розрахунок, відтепер має зазначати себе саме таким чином.

До речі, такі самі зміни внесено також і до форм ПН, декларації з ПДВ та УР. А от перш ніж перейти до аналізу інших більш суттєвих новацій, визначимося, коли саме зміни набудуть чинності.

Відповідно до п. 4 наказу № 734 він набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. І оскільки опублікований він був 02.02.2021 р. 4, то чинним стане вже з 01.03.2021 р. Подивимось, що ж це означає.

ПН/РК Тут слід звернути увагу на дві норми:

• відповідно до п. 3 Порядку № 1307 5 усі ПН підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною на день такої реєстрації;
• відповідно до п. 21 Порядку № 1307 порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН.

З цього робимо нехитрий висновок, що починаючи з 1 березня 2021 року усі ПН та РК, незалежно від дати їх складання, слід надсилати на реєстрацію до ЄРПН вже за новою формою.

Декларація з ПДВ Звернемося до п. 46.6 ПКУ, згідно з яким нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення. Таким чином, вперше подавати звітну декларацію з ПДВ за оновленою формою необхідно буде за березень 2021 року.

Тож за лютий 2021 року (строк подання — не пізніше 22.03.2021 р. 6) звітувати слід ще за старою формою. Такі вимоги закону! Але на практиці податківці інколи пропонують свої правила та намагаються «налагодити» більш раннє подання оновлених декларацій. Якщо і цього разу їм спаде на думку така ідея і вони забажають звітування за новою формою вже за лютий поточного року, ми обов’язково вас попередимо.

УР А тут все однозначно. Згідно з п. 50.1 ПКУ, а також п. 1 розд. IV Порядку № 21 7у разі якщо в майбутніх податкових періодах платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати УР до такої декларації за формою, встановленою на дату подання УР. Тож починаючи з 01.03. 2021 р. УР подаватимемо вже за новою формою, незважаючи на те, за якою формою була подана декларація з ПДВ, до якої такий УР подається.

Далі переходимо безпосередньо до розгляду оновлень.

Нова форма податкової накладної

У формі ПН змін відбулося небагато.

Код З-поміж реквізитів постачальника та отримувача поряд з полем «податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» з’явилось поле «код», в якому слід вказувати код ознаки джерела податкового номера згідно з реєстром, до якого належить податковий номер особи:

• «1» — Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);
• «2» — Державний реєстр фізичних осіб — платників податків (ДРФО);
• «3» — реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (для платників податків, які не включені до ЄДРПОУ);

«4» — серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

Аналогічні зміни внесено й до форми РК.

Кількість рядків Розділ «Б» табличної частини ПН у поточній її редакції (яка є чинною до 1 березня) містить 9999 рядків. Інколи платникам ПДВ замало цієї кількості рядків, щоб умістити усю номенклатуру окремої операції постачання. Оновлена форма ПН містить аж 99999 рядків.

Декларація з ПДВ та додатки до неї: «косметичні» та методологічні оновлення

«Шапка» Почнемо з того, що з гр. 02 «Звітний (податковий) період» декларації з ПДВ та всіх її додатків прибрали поле «(квартал)».

Це логічна та очікувана зміна, оскільки Закон № 466 8 поставив хрест на застосуванні квартального звітного періоду з ПДВ. З 23.05.2020 р. п. 202.1 ПКУ передбачає єдиний для всіх звітний період — місяць. Колишні квартальники востаннє відзвітували за квартальним звітним періодом за ІІ квартал 2020 року.

До речі, заяву про вибір квартального звітного періоду також скасовано наказом № 734.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У графі 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» додатків до декларації з ПДВ поле «(квартал)» залишили. І це зрозуміло, адже у колишніх квартальників може виникнути потреба виправити помилки минулих квартальних звітних періодів.

Розшифровка ПЗ Платники ПДВ давно звикли до того, що звичайні ПЗ звітного періоду слід задекларувати в ряд. 1.1 (якщо операції оподатковуються за основною ставкою) або в ряд. 1.2 (якщо операції оподатковуються за ставкою 7 %) та розшифрувати операції в розрізі контрагентів та умовних кодів у додатку Д5.

Тепер доведеться це забувати та вчити нове правило. Але спочатку нагадаємо, що обов’язок з формування ПЗ у відповідному звітному періоді не залежить від факту реєстрації ПН в ЄРПН. Тобто відправив платник податку ПН на реєстрацію до ЄРПН чи не відправив, пройшли вони реєстрацію чи заблоковані — ПЗ слід відобразити в декларації з ПДВ у тому звітному періоді, в якому вони виникли!

А тепер ближче до справи. В оновленій формі декларації з ПДВ, як і раніше, у ряд. 1.1 та/або 1.2 слід декларувати оподатковувані операції (у колонці «А» — їх обсяг, а у колонці «Б» — суми ПДВ), однак щодо їх розшифрування тепер слід діяти так:

• якщо відповідні суми ПДВ зазначено в ПН, які на дату подання декларації з ПДВ зареєстровані в ЄРПН, то розшифровувати такі суми у додатках до декларації не потрібно;
• якщо до ПЗ потрапили суми ПДВ, вказані в ПН, які на дату подання декларації з ПДВ не зареєстровані в ЄРПН, то розшифрувати такі ПЗ (у розрізі кожної незареєстрованої ПН!) слід у розділі «За операціями на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %:» таблиці 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період» додатка Д1 до декларації з ПДВ.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Може виникнути ситуація, коли ПН зареєстровано із запізненням (тобто після спливу строку, визначеного п. 201.10 ПКУ), але на дату подання декларації з ПДВ реєстрація все ж таки відбулась. У такому разі показувати таку ПН у таблиці 1.1 додатка Д1 не потрібно!

Такий самий порядок передбачено і стосовно «компенсувальних» та «розподільчих» ПЗ, які виникають відповідно до пп. 198.5 та 199.1 ПКУ. Їх платники податку мають декларувати у ряд. 4.1 та/або 4.2 (залежно від ставки) декларації з ПДВ. І якщо відповідні зведені ПН з кодом ознаки «1» або «2» на дату подання декларації з ПДВ зареєстровані в ЄРПН, розшифровувати такі ПЗ не потрібно, а якщо реєстрація всіх або деяких ПН не відбулась — відповідні суми ПЗ (у розрізі кожної незареєстрованої зведеної ПН!) мають потрапити до розділу «За операціями відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» таблиці 1.1 додатка Д1.

ВИСНОВОК. Очевидно, що зазначені оновлення мали б бути направлені на спрощення декларувального процесу. Адже тепер ті відомості про суми ПЗ, які податківці можуть черпати з ЄРПН, платникам більше не потрібно розшифровувати в додатках, достатньо відобразити їх у відповідних рядках самої декларації з ПДВ. І лише ті суми ПДВ, які формують ПЗ звітного періоду, але не потрапили до ЄРПН у складі зареєстрованих ПН, слід показати в таблиці 1.1 додатка Д1.

Але є побоювання, що таке полегшення може призвести до плутанини. Наприклад, платник зареєструє помилкову ПН, а суму податку, що містить ця ПН, не відобразить у ряд. 1.1 або 1.2 декларації з ПДВ (саме так і слід діяти, і це неодноразово підтверджували податківці у власних роз’ясненнях). І тут виникає питання щодо того, як саме фіскали будуть «виловлювати» помилкову ПН, якщо платник не розшифрує всі задекларовані ПЗ. Сподіваємося, що такі моменти не призведуть до збільшення податкових запитів. Однак поживемо — побачимо.

Коригування ПЗ Спочатку подивимось на оновлення, які відбулись у формі власне декларації з ПДВ:

• тепер передбачено окремі рядки для відображення коригувань «компенсувальних» та «розподільчих» ПЗ, а саме ряд. 4.1.1 (для коригувань ПЗ, нарахованих за основною ставкою) та ряд. 4.2.1 (для коригувань ПЗ, нарахованих за ставкою 7 %). Зауважте: тут також «житимуть» і суми коригувань ПЗ за результатами здійснення річного перерахунку відповідно до ст. 199 ПКУ;

НАГАДАЄМО. Раніше коригування таких ПЗ «згорталося» із загальними сумами нарахованих «компенсувальних» та «розподільчих» ПЗ та відображалося, відповідно, в ряд. 4.1 та/або 4.2 декларації з ПДВ.

• виокремили також рядок для відображення коригувань обсягів операцій, звільнених від оподаткування ПДВ. Тож суми таких коригувань тепер слід зазначати у ряд. 5.1.1 декларації з ПДВ.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Рядок 5.1.1 має «згорнутися» в ряд. 5.1 декларації з ПДВ. Тобто, як і раніше, у ряд. 5.1 слід показувати загальну суму звільнених операцій з урахуванням їх коригувань. На це вказує мовна конструкція «з рядка 5.1». А от щодо ряд. 4.1.1 та 4.2.1, то вбачається 9, що вони є «незалежними» від ряд. 4.1 та 4.2. Але не виключено, що податківці роз’яснять це інакше.

Усі інші коригувальні рядки не зазнали змін: коригування звичайних ПЗ (і за основною ставкою, і за ставкою 7 %) відображають у ряд. 7; коригування ПЗ за послугами, отриманими від нерезидентів на митній території України, — у ряд. 6 декларації з ПДВ.

Далі подивимось, як слід відображати коригування ПЗ у додатках до декларації. Отже, коригування ПЗ слід розшифровувати у відповідних рядках таблиці 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість» додатка Д1.

Із самої назви таблиці 1.2 вбачається, що не всі здійснені коригування ПЗ мають бути в ній відображені, а лише ті, які одночасно відповідають таким критеріям:

• коригування збільшують суму ПЗ;
• РК складено у звітному періоді;
• на дату подання декларації з ПДВ відповідні РК не зареєстровані в ЄРПН.

Чому ж тільки такі РК цікавлять фіскалів? Напевно, тому, що всю іншу інформацію вони бачать в ЄРПН. Дивіться: відповідно до загального правила зменшити ПЗ платник має лише після реєстрації відповідного РК в ЄРПН (п.п 192.1.1 ПКУ). Тож усі зменшувальні РК, які мають право потрапити до декларації з ПДВ, спершу мають бути зареєстровані в ЄРПН. Отже, достатньо, щоб платник просто включив потрібні суми до відповідних рядків декларації з ПДВ. А от зі збільшувальними РК справи такі самі, як і з ПН: незалежно від факту їх реєстрації збільшити ПЗ платник має у періоді здійснення перерахунку (п.п. 192.1.2 ПКУ). Тож в ЄРПН можуть потрапити не всі РК, яким місце в декларації. Саме інформацію про такі «заблукалі» РК фіскали і хочуть отримати від платника.

ЦЕ ЦІКАВО. Таблиці 1.1 та 1.2 оновленого додатка Д1 є, по суті, трішки модифікованими аналогами таблиці 1.1 додатка Д5 та таблиці 1.1 додатка Д1 до декларації з ПДВ у формі, чинній до 01.03.2021 р. Тож, судячи з усього, відомості з цих таблиць потрібні податківцям також для здійснення реєстрації ПН/РК у межах суми так званого другого ліміту (п. 2001.9 ПКУ) 10.

І ще зазначимо такий нюанс, який буде цікавий платникам ПДВ, які нараховують «розподільчі» ПЗ за ст. 199 ПКУ. Під час наступного проведення річного перерахунку всі РК, складені за п. 199.5 ПКУ (неважливо, збільшувальні вони чи зменшувальні), слід відобразити у таблиці 2 додатка Д6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)» (сьогодні ми знаємо цей додаток як додаток Д7). Звідси загальна сума здійснених коригувань потрапить до ряд. 4.1.1 та/або 4.2.1. А в розділі «Коригування податкових зобов’язань згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій:» таблиці 1.2 додатка 1 слід продублювати відомості лише про збільшувальні незареєстровані РК.

ПК А от що стосується відомостей про формування та коригування сум ПК, то методика їх відображення не зазнала змін. Єдине, на що слід звернути увагу:

• операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %, тепер слід буде показувати у таблиці 2.1 додатка Д1 (а не в додатку Д5, як ми звикли);
• відомості про коригування ПК зазначатимуть у таблиці 2.2 додатка Д1.

Чому ж і тут, як у ситуації з ПЗ, фіскали не можуть задовольнитися відомостями з ЄРПН? Тому що, на відміну від ПЗ, формування та збільшення сум ПК — це право, а не обов’язок платника податку. До того ж це право можна використати не лише період в період. Воно зберігається протягом 1095 днів з дати складання ПН/РК (п. 198.6 ПКУ). Тож податківці мають знати, якими саме сумами ПК скористався платник податку у певному звітному періоді.

Право зміни рахунку в заяві про бюджетне відшкодування

Розділ ІІІ Порядку № 21 доповнено новим пунктом 23, який надає можливість платнику податку змінити рахунок, на який він бажає отримати бюджетне відшкодування. Для цього у складі декларації з ПДВ слід подати заяву про повернення сум бюджетного відшкодування (додаток Д4), в якій заповнити відомості щодо зміни реквізитів банківського рахунку платника податку.

Навіть якщо особу виключено з реєстру платників ПДВ, вона також зможе змінити реквізити банківського рахунку, на який мають надійти суми раніше заявленого бюджетного відшкодування. У цьому разі слід буде подати контролюючому органу заяву в довільній формі. Водночас така заява повинна містити низку необхідних реквізитів, визначених у п. 23 Порядку № 21.

Інші оновлення

Нумерація додатків Оскільки теперішні додатки Д1 та Д5 об’єднали в один — додаток Д1, то, відповідно, нумерація деяких інших додатків до декларації з ПДВ змістилася (див. таблицю)

Зміни в нумерації додатків до декларації з ПДВ

УР Як ми зазначили на початку матеріалу, форма УР також зазнала змін, але вони є дзеркальними тим змінам, що відбулись у формі власне декларації з ПДВ. Тож окрему увагу їм не приділятимемо.

Повідомлення Викладено у новій редакції Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. Але зміни тут радше «косметичні».

Сподіваємося, що податківці зможуть забезпечити «ніжний» та своєчасний перехід на оновлені ПДВ-форми. Ми ж інформуватимемо вас у разі появи їхніх додаткових роз’яснень з «перехідних» питань.

Світлана Куртенок, бухгалтерка-експертка, ACCA DipIFR