Час настав: методрекомендації оновлено
(коментар до наказу МФУ «Про затвердження Змін до деяких Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору» від 28.12.2020 № 816)
Статтю взято з газети "Новий бюдджетний облік" № 1/2021
Ольга Сусла, експертка газети
Довгоочікувані — саме так можна охарактеризувати зміни, які внесено наказом № 816 до МР з обліку ОЗ, МР з обліку запасів та МР щодо облікової політики1. Довго вагаючись, Мінфін все ж таки поставив крапку й вирішив деякі спірні питання бухоблікових «метóдів». А нам потрібно з ними ознайомитися та застосувати на практиці. Почнемо зі змін, які внесено до МР з обліку ОЗ наказом № 816.
Вартісний критерій малоцінки Гучна новина, що накрила бюджетників ще в липні минулого року, тримала в напрузі аж до новорічних свят. Йдеться про внесену одну-єдину зміну до НС 121 «Основні засоби» — виключення абз. 2 п.п. 3.2.3 п. 3 розд. II. Цим рішенням Мінфін дав можливість суб’єктам державного сектору з 01.01.2021 самостійно обирати критерій для визначення малоцінних необоротних матеріальних активів. Стримувало лише те, що абз. 5 п.п. 1.2 п. 1 розд. II МР з обліку ОЗ все ще рекомендував визнавати малоцінкою активи, вартість яких не перевищувала 6 000 грн включно без ПДВ. Очікування були різними: від установлення нового вартісного критерію на заміну виключеному до надання роз’яснень щодо можливого права користуватися податковим критерієм. Але долю малоцінних необоротних матеріальних активів було вирішено інакше.
Тож наказ № 816 виправив непорозуміння та скасував усі припущення, виключивши згадку про вартісний критерій взагалі з МР з обліку ОЗ, і тим самим узгодив методрекомендації з нацстандартом. При цьому зміни торкнулися лише вартості — жодних змін стосовно найменувань об’єктів обліку, які МР з обліку ОЗ рекомендують відносити до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
На сьогодні маємо обирати вартісні ознаки самостійно, але з урахуванням того факту, що методи, способи та процедури визнання активу основним засобом у межах головного розпорядника коштів мають бути єдині й відповідати вимогам національних стандартів. Такі зміни слід відобразити в розпорядчому документі про облікову політику. Про це йдеться в тому ж наказі № 816, яким, поміж інших елементів облікової політики, рекомендовано включати й вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак. Зауважимо — «з обґрунтуванням критеріїв». Тобто в наказі про облікову політику слід надати характеристику та пояснити, на підставі яких показників проводити розмежування. Наприклад, з 01.01.2021 до малоцінних необоротних матеріальних активів відносити ті активи, первісна вартість яких не перевищуватиме 10 000 грн включно без ПДВ.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Застосування нової вартісної межі обумовлює внесення змін до наказу про облікову політику, що вважатиметься зміною облікових оцінок та відображатиметься перспективно (наказ № 816).
Що значить «перспективно»? Для відображення змін в обліковій політиці НС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок» пропонує два способи:
- перспективний, який передбачає, що нову облікову політику застосовують до подій та господарських операцій з моменту їх виникнення, тобто нові облікові вимоги застосовують починаючи з того періоду, на який припадають зміни в обліковій політиці;
- ретроспективний, який передбачає, що застосування зміненої облікової політики стосується подій та операцій так, начебто таку облікову політику застосовували завжди, а не з моменту її зміни.
Перспективність не передбачає «озиратися назад», тому чіпати показники минулих періодів не варто, а краще подбати про складання кошторису з урахуванням нових вартісних обмежень.
ВАЖЛИВО! Перекласифікацію старих необоротних активів, які придбано до 01.01.2021, робити не треба.
Стосовно відображення вартісних критеріїв у наказі про облікову політику виникають сумніви, оскільки в такому разі не дотримується головна умова складання облікової політики — наявність варіантів, яких за фактом НС 121 «Основні засоби» не надає. Саме тому вартісний критерій, на нашу думку, можна прописати в окремому розпорядчому документі або в наказі про організацію бухобліку.
Придбана (збудована) нерухомість Згідно з наказом № 816 викладено в новій редакції п. 13 розд. III МР з обліку ОЗ стосовно визнання основними засобами об’єктів нерухомого майна. Конкретизовано умови визнання основними засобами придбаних (збудованих) суб’єктом державного сектору або на його замовлення житлових будинків, квартир або інших жилих приміщень, а також жилих приміщень, що їх будують у військових містечках для проживання військовослужбовців. До таких умов віднесено вже добре відомі нам умови визнання основних засобів активами, визначені п. 4 розд. I та п. 2 розд. II НС 121 «Основні засоби». Таким чином, до основних засобів згадані вище придбані (збудовані) об’єкти відносять, якщо:
- вони контрольовані суб’єктом державного сектору;
- існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з їх використанням;
- вартість цих об’єктів може бути визначена.
Цим уточненням Мінфін чітко окреслив напрям подальшого використання об’єктів нерухомості — для користування або для отримання користі від використання.
Вилучено з п. 13 розд. III МР з обліку ОЗ згадку про те, що в разі спорудження житла із залученням у порядку пайової участі коштів суб’єктів державного сектору, організацій і в разі придбання квартир у будинках, які перебувають у комунальній власності та обліковуються в органах місцевого самоврядування, витрати, пов’язані з цим придбанням, відносяться до складу витрат суб’єкта державного сектору.
Запáсна первинка Господарські операції з надходження, руху та вибуття запасів суб’єкт державного сектору оформлює первинними документами. Пунктом 3 розд. I МР з обліку запасів було рекомендовано користуватися для цього наказом № 130 та наказом № 193. А ось коментованим наказом перший з цих документів виключено. Чому? Можливо, Мінфін, забігаючи наперед, видалив наказ № 130 з МР з обліку запасів з перспективою взагалі припинити дію цього документа, про що вже є інформація на офіційному сайті.
Далі в цьому ж п. 3 розд. I МР з обліку запасів залишили рекомендацію про те, що суб’єкту державного сектору за відсутності затверджених типових форм можна самостійно розробляти й затверджувати необхідні форми документів. Але наказом № 816 внесено доповнення: затвердження має бути в розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку та містити обов’язкові реквізити, визначені Законом про бухоблік.
Новий Акт списання запасів Виключивши з МР з обліку запасів позицію щодо використання типових форм, затверджених наказом № 130, Мінфін дещо компенсував втрату — навів нову форму Акта списання запасів (приклад заповнення див. на с. 45) як додаток до методрекомендацій. Про цей документ згадано тепер у п. 29 розд. II МР з обліку запасів як про підтвердження операції зі списання запасів, переданих внутрішньовідомчо. Раніше форма такого документа, яка засвідчувала би списання запасів, отриманих за внутрішнім переміщенням, не була визначена, тому кожен діяв на власний розсуд, складаючи накладну-вимогу або акт списання.
Напевне, нову форму суб’єкти державного сектору мають використовувати як універсальну для відображення вибуття переважної більшості запасів.
Чим відрізняється ця форма від тієї ж типової форми № З-2, що затверджена наказом № 130? За сутністю — майже нічим, але за формою відмінностей вдосталь. Ось основні з них:
- звичне нам ПІБ, де передбачено підпис, осучаснено й наведено в такому форматі: «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ» (наприклад, Степан ФІЛОНЕНКО);
- вказано місце складання акта;
- зазначено місцезнаходження запасів, які підлягають списанню (наприклад, цех, склад № 2, кабінет № 6), та матеріально відповідальну особу, в якої вони обліковуються (посада, власне ім’я та прізвище);
- з табличного описання матеріальних цінностей вилучено стовпчик «Строк перебування в експлуатації», що для обліку запасів не має суттєвого значення;
- підписує акт, окрім голови та членів комісії зі списання, матеріально відповідальна особа, чого раніше не було передбачено в первинному документі;
- додано важливий блок: «Відмітки бухгалтерської служби про відображення у регістрах бухгалтерського обліку» на зразок Акта списання основних засобів (часткової ліквідації), форма якого затверджена наказом № 818.
Складський облік не за книгою Згідно з уточненням, наведеним у наказі № 816, у п. 8 розд. III МР з обліку запасів книгу складського обліку запасів замінено карткою складського обліку запасів. Форма такої картки затверджена наказом № 193 й називається Карткою складського обліку матеріалів (форма № М-12). Звичайно, ця форма потребує коригувань, тому підлаштувати її під власні потреби суб’єкт державного сектору може самостійно навіть без участі головного розпорядника коштів, внісши зміни до наказу про організацію бухобліку.
Геть накопичувальні відомості! Ще одне коригування, пов’язане зі скасуванням застосування суб’єктами державного сектору наказу № 130: записи в оборотні відомості продуктів харчування вносять на підставі первинних прибутково-видаткових документів, а не накопичувальних відомостей з надходження та витрачання продуктів харчування (типові форми № З-12 та З-13, затверджені наказом № 130) (абз. 2 п. 12 розд. III МР з обліку запасів). До речі, планується також коригування меморіальних ордерів № 11 та № 12. Ось так Мінфін значно полегшує документальне відображення та систематизує облік.
Нові складові облікової політики Елементи облікової політики визначені п. 1 розд. II МР щодо облікової політики. А коментованим наказом їх перелік розширено, а саме з’явилися такі елементи:
- перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;
- види звітних сегментів та їх пріоритетність;
- вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак;
- строки корисного використання груп довгострокових біологічних активів.
Додані елементи, як і ті, що раніше формували облікову політику суб’єкта державного сектору, передбачають варіантність у нормативному полі (у нацстандартах), яка має бути вирішена саме в розпорядчому документі, що затверджує облікову політику, окрім хіба що визначення вартісного критерію малоцінки. Більш детально читайте про це на с. 11.
Облікову політику суб’єкти державного сектору переглядають на початку року і, за необхідності, тобто лише у виняткових випадках (п. 2 розд. III МР щодо облікової політики), вносять коригування, попередньо погодивши зміни з головним розпорядником бюджетних коштів. Змінюється облікова політика у випадку, коли змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, та/або коли зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (операцій) у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності. Внесені до НС 121 «Основні засоби» зміни щодо вартісного критерію малоцінних необоротних матеріальних активів є приводом для перегляду облікової політики в цьому році, але ще раз зауважимо, що це не обов’язок й МР щодо облікової політики має рекомендаційний характер. Решту нових елементів додаємо за потреби, якщо, звичайно, раніше згадані позиції не були відображені в цьому документі.