Секретар ради повертається на попередню роботу у тій же раді: нюанси виплати компенсації та надання відпусток
Секретаря ради звільнено з посади 3 грудня 2020 року у зв’язку із припиненням повноважень. З 4 грудня працівник повернувся на свою попередню посаду у цій же раді (оформлено прийняття на роботу) — на посаду касира. При звільненні було компенсовано 5 к. дн. щорічної основної відпустки та 5 к. дн. щорічної додаткової відпустки за стаж служби в ОМС за черговий рік служби, який досягнуто 11.09.2020 р. За 15 к. дн. щорічної основної відпустки компенсація виплачена не була, оскільки секретар попросила залишити її, щоб скористатися цими днями на новорічні свята-2021. Чи правильно ми вчинили?
Версія для друку
Cтаттю взято з газети " Місцева рада "№12
Віктор Шевченко, експерт газети «Місцева рада»
Правила компенсації при звільненні Згідно зі ст. 2 Закону про відпустки1 право на відпустки забезпечується, зокрема, забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону. При цьому ч. 1 ст. 24 у разі звільнення працівника передбачено виплату йому грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічних основної та додаткової відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Додаткова відпустка за стаж служби в ОМС належить до щорічних додаткових відпусток (див. спільний лист Мінпраці і Головного управління держслужби від 27.01.1999 р. № 13-294/10/364). Отже, секретарю при звільненні у зв’язку із припиненням повноважень потрібно було виплатити компенсацію за всі зароблені дні відпусток:
- щорічної основної відпустки — за 20 к. дн. (5 к. дн. + 15 к. дн.);
- щорічної додаткової відпустки за стаж служби в ОМС — за 5 к. дн.
Разом потрібно було компенсувати у день звільнення 3 грудня 2020 року 25 к. дн. відпусток.
У цій ситуації правильно виплатили компенсацію за черговий рік служби в ОМС, який досягнуто 11.09.2020 р. повної тривалості. Річ у тім, що така відпустка залежить не від відпрацьованого часу, а від наявного стажу роботи. Оскільки 11 вересня 2020 року досягнуто черговий рік стажу, то при звільненні компенсуємо усі 5 к. дн. відпустки — жодного пропорційного розрахунку не проводимо.
А от щорічну основну відпустку при звільненні компенсували працівнику не повністю.
Чим загрожує неповна компенсація? Статтею 116 КЗпП2 передбачено при звільненні працівника виплатити йому всі суми, що належать йому від установи в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Невиплата з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП (у день звільнення чи наступного дня після пред’явлення вимоги працівником), є порушенням трудового законодавства у формі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. За таке порушення передбачена така відповідальність:
1) фінансова відповідальність на установу — штраф у розмірі 2 МЗП (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
2) адміністративна відповідальність на посадових осіб установи — адмінштраф відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 КпАП3.
Також у ст. 117 КЗпП визначено, що в разі невиплати належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий середній заробіток розраховується відповідно до Порядку № 1004 виходячи з виплат за 2 календарні місяці.
А чи є аргументом для ненакладення штрафу відсутність грошей у день виплати? На жаль, це не звільняє роботодавця від штрафів згідно зі ст. 265 КЗпП і навіть не є пом’якшувальною обставиною. Виняток може бути для адмінвідповідальності згідно зі ст. 41 КпАП — тут можна говорити про відсутність особистої вини керівника (головного бухгалтера) у бюджетних установах, якщо з їх боку було зроблено все, що від них залежить (здійснені розрахунки компенсації, зроблено запит на додаткове фінансування тощо). Якщо ж нічого не було зроблено — виправдань немає. Але усі пом’якшувальні обставини при накладенні адміністративної відповідальності потрібно готувати для суду, адже саме суд накладає адмінштраф відповідно до ст. 41 КпАП.
Як виправити ситуацію? Відповідальності можна уникнути, якщо:
1) нарахувати та виплатити компенсацію ДО моменту перевірки інспектором праці Держпраці;
2) в ході перевірки виконати припис інспектора праці — нарахувати та виплатити компенсацію (ч. 6 ст. 265 КЗпП).
Також, на думку Держпраці, в обох випадках потрібно ще нарахувати та виплатити середній заробіток відповідно до ст. 117 КЗпП5.
Отже, радимо якнайшвидше донарахувати та виплатити компенсацію працівнику за 15 к. дн. щорічної основної відпустки.
При донарахуванні компенсації будуть нюанси у нарахуванні ЄСВ6 та заповненні форми № Д4. У випадку, що розглядається, компенсацію нараховано після дати розірвання першого трудового договору (посада секретаря), хоча й у період дії нового трудового договору (посада касира). Втім, ми все таки маємо справу з різними трудовими договорами. Компенсацію за невикористану відпустку нараховують у зв’язку з розірванням попереднього трудового договору. І ця виплата не має жодного стосунку до нині чинного трудового договору. Тому діють загальні правила для таких ситуацій: нарахована після дати звільнення компенсація за невикористану відпустку не включається до бази нарахування ЄСВ, оскільки є виплатою за невідпрацьований час, і спецправила, встановлені абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ7, в цьому випадку не діють8.
А от податок на доходи фізичних осіб та військовий збір потрібно сплатити навіть у випадку нарахування компенсації після дати звільнення з посади секретаря. Таку виплату показуйте у формі № 1ДФ з ознакою «127».
Як працівнику відпочити на новорічні свята-2021? Для нового трудового договору на посаді касира все починається з чистого листа — розпочинається відлік нового робочого року для надання відпусток. Так, щорічну основну відпустку надають за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки). При цьому під днем укладення трудового договору мається на увазі дата, з якої працівник фактично приступив до роботи згідно з укладеним трудовим договором. Отже, для касира робочий рік розпочато 4 грудня 2020 року. І далі для надання відпустки включаються загальні правила як для працівника-новачка (ст. 10 Закону про відпустки):
- право на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості (для основної відпустки касира — 24 к. дн.) у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи в установі;
- якщо працівник просить надати щорічну відпустку до закінчення 6-місячного строку безперервної роботи, то її тривалість визначають пропорційно відпрацьованому часу.
Якщо таких фактично зароблених днів на момент виходу у відпустку буде замало, щоб працівник міг гарно відсвяткувати прийдешні свята, то він може попросити надати неоплачувану відпустку відповідно до ст. 25 (якщо є підстави для надання) або ст. 26 Закону про відпустки (в тому числі у зв’язку із карантином9).
