Помилка в ознаці зведеної ПН
Ситуація Платник ПДВ нарахував ПЗ на підставі вимог п. 199.1 ПКУ, склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну. Однак у заголовній частині податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» замість коду ознаки «2» зазначив код ознаки «1».
Для прочатку прояснимо ситуацію. З 01.12.2018 р. усі зведені ПН мають свою ознаку відповідно до типу:
- «1» — у разі нарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ;
- «2» — у разі нарахування ПЗ за п. 199.1 ПКУ;
- «3» — у разі нарахування «мінбазних» ПЗ;
- «4» — у разі складання ПН на ритмічні та безперервні постачання.
Що нам пропонують податківці? Зауважимо, що свою позицію вони особливо не аргументують, а після цитування норм ПКУ та на підставі того, що механізм нарахування ПЗ за пп. 198.5 та 199.1 ПКУ різний, пропонують такий алгоритм виправлення:
- скласти зменшувальний РК з причиною коригування 103 «Повернення товару або авансових платежів». Тобто повністю вивести показники зведеної ПН в нуль;
- зареєструвати нову ПН з правильними даними. Звісно, дата її складання має бути такою самою, як і в анульованої попередниці.
Крім цього, вони посилаються на власне роз’яснення щодо цього в категорії 101.15 ЗІР.
Що тут не так?
По-перше, такий порядок виправлення може спричинити штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН. Звісно, після закінчення карантину, але…
По-друге, якщо помилка виправляється із запізненням, а зайва ПН та РК до неї в декларації не відображатимуться, то на арені з’явиться ще й показник ΣПеревищ. Тож незначна помилка спричинить досить неприємні для платника ПДВ наслідки. І тут навіть не йдеться про ПК покупця, адже в такому разі його просто немає.
На нашу думку, гра в амнезію фіскалам не личить. Так, п. 22 Порядку № 1307 1 містить більш лояльний механізм виправлення помилок у заголовній частині ПН.
ЦИТАТА. «У разі допущення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.
У цьому разі таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється».
(п. 22 Порядку № 1307)
Чи заважає помилка в ознаці зведеної ПН ідентифікувати операцію? Вважаємо, ні.
По-перше, ознака зведеної ПН не належить до обов’язкових реквізитів ПН відповідно до п. 201.1 ПКУ.
По-друге, для ідентифікації ПН мають слугувати первинні документи, на підставі яких вона складалася (п. 44.1 ПКУ). Відповідно, документальні суперечності вже можуть свідчити про складність ідентифікації. У такому разі відбувається суто технічна помилка.
Ну і на десерт згадаємо консультацію фіскалів щодо виправлення помилок у зведених ПН, які складені за пп. 198.5 та 199.1 ПКУ, у категорії 101.15 ЗІР. Помилки, які не призвели до зміни обсягів постачання, вони пропонують виправляти із кодом причини коригування «201» або «202» із метою анулювання ПН. Як ви бачили вище, в ІПК фіскали вже пропонують код причини коригування «103». Питання, чи пройде РК з таким кодом реєстрацію взагалі.
ПОРАДА. Вважаємо, в разі допущення таких помилок слід орієнтуватися на те, чи встигаєте ви виправити помилку без наслідків для ліміту та штрафних ризиків. Якщо ні, то пропонуємо такий алгоритм:
- на дату виявлення помилки скласти РК, як передбачає п. 22 Порядку № 1307. Тобто заповнити заголовну частину правильно, а табличний розділ залишити пустим;
- далі ж діяти залежно від ситуації. Якщо РК дивом пройшов реєстрацію, то помилку ви виправили, якщо ж ні, то ви як платник ПДВ зробили все, що могли, в межах чинного законодавства . У разі відмови в реєстрації РК збережіть квитанцію на випадок претензій від фіскалів та спіть спокійно. Вважаємо, притягнути у такому разі до відповідальності буде важко.
Номенклатурний РК заблокували: що з ПК покупця?
У свіжих роз’ясненнях фіскалів у ЗІР з’явилася надзвичайна консультація. Подивімося.
Відповідь (коротка). Якщо на дату попередньої оплати (авансу) була складена податкова накладна, а на дату відвантаження товарів/постачання послуг відбулася зміна номенклатури товарів/послуг та складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, реєстрація якого була зупинена, то незалежно від того, вживались платником податку заходи щодо його реєстрації чи ні:
|
Це, м’яко кажучи, шедеврально. Підозрюємо, що податківці не зрозуміли, який карт-бланш надали. Нас у цій історії цікавить останнє їхнє уточнення. Тільки-но вчитайтеся у фразу! Виходить, що нульовий РК на зміну номенклатури взагалі не несе змістового навантаження на життя платників ПДВ!
Дивіться самі: в разі блокування такого РК фіскали дозволяють не коригувати ПК. Своєю чергою, на дату передоплати продавець і так правильно визначив ПЗ. То чого ж напружуватися та подавати документи?
Про те, що під час перевірки покупець може наразитися на ризики в разі нереєстрації РК, ми вже писали 2. Самі ж податківці постійно торочать про відповідність первинних документів податковим, посилаючись на п. 44.1 ПКУ. У ситуації ж, що розглянута в ЗІР, на руках у покупця будуть документи взагалі «різної масті»: платіжний документ без конкретизації номенклатури, ПН із однією номенклатурою товарів/послуг та видаткова накладна/акт зовсім з іншою. Промовчимо ще про можливі внесення змін до договору, які могли і спричинити зміну номенклатури, тощо. Про яку відповідність може йтися?!
Тож під час перевірки покупець може легко втратити право на ПК. Крім того, зацікавленість покупця в реєстрації нульового РК на зміну номенклатури полягає ще й в тому, що без нього в разі подальшого постачання придбаного товару «вхід» та «вихід» не збігатимуться, а це один із критеріїв ризиковості операцій, а отже, існує підвищена небезпека подальших блокувань.
Тож, користуючись консультаціями фіскалів, будьте обережні.
Анна Хомюк, головна редакторка, АССА DipIFR