Коли хвилюватися?
Зміна номенклатури — річ буденна. Більшість суб’єктів господарювання працює за схемою «передоплата → постачання». Відповідно, не поодинокі випадки, коли на дату постачання номенклатура товарів/послуг змінюється у зв’язку зі зміною умов договору/зміною напряму використання передоплати. Особливо це актуально, коли здійснюються закупівлі широкого асортименту товарів і на дату оплати покупець не впевнений, що саме буде брати.
У разі зміни номенклатури передоплатну ПН слід узгодити із первинними документами. Робиться це шляхом складання РК із причиною коригування «Зміна номенклатури» (код «104»). І скласти такий РК податківці радять на дату постачання.
І тут вас можуть чекати такі негаразди:
- зміна номенклатури товарів на рівні перших чотирьох цифр коду УКТ ЗЕД та/або послуг на рівні перших двох знаків коду за ДКПП є самостійним критерієм ризиковості операцій. Тож вірогідність блокування такого РК досить висока;
- постачальник може забаритися із реєстрацією РК. Йому спішити нема куди, адже ПЗ не змінюються, а штраф за реєстрацію нульового РК із запізненням відсутній 1;
- у РК допущено суттєву помилку. Наприклад, у даті складання.
Виходить, що покупець після того, як спливе строк реєстрації нульового РК в ЄРПН втрачає право на ПК за передоплатною ПН. Чому? Після постачання первинка (видаткові накладні, акти) вже не збігатимуться зі змістом ПН.
НЮАНС. Крім цього, РК на зміну номенклатури складається в разі виправлення несумових помилок у розділі Б ПН. У цьому випадку право на ПК у покупця виникне у періоді складання РК, якщо його зареєстровано своєчасно, або у періоді реєстрації РК, якщо він потрапив у ЄРПН із запізненням. Отже, негаразди тут також досить болючі.
Вплив «нульового» РК на податкову звітність
Одразу зазначимо, що сама по собі зміна номенклатури не вимагає коригування ПК, якщо відповідний РК складний та зареєстрований вчасно. Пояснимо.
На дату передоплати продавець правильно нарахував ПЗ за «першою подією» відповідно до п. 187.1 ПКУ та склав ПН згідно зі змістом договору та/або платіжного документа. Відповідно, покупець мав право на ПК за нормами абз. «а» п. 198.5 ПКУ. Тож про помилку не йдеться, а значить, коригувати минулі звітні періоди не слід у будь-якому разі. На те, що УР не потрібен, вказують і норми п. 50.1 ПКУ. Він приписує подавати уточненки лише в разі виявлення помилок, що містяться в раніше поданих деклараціях. Ми ж з’ясували, що про помилку в цьому разі не йдеться.
Рухаємося далі. Якщо РК на зміну номенклатури своєчасно потрапив до ЄРПН, то розмову завершено. Покупцю нічого робити не потрібно. А от у разі «запізнення» РК є привід для занепокоєння. Виходить цікава ситуація. На дату подання декларації з ПДВ за звітний період, в якому відбулася зміна номенклатури, у покупця немає на руках РК. Відповідно, первинка йде у розріз із податковими документами. Тож право на ПК з цього моменту підлягає сумніву. І тут вбачаємо два варіанти поведінки покупця.
✓ Варіант 1. Не робити жодних маніпуляцій з ПК та продовжувати чекати на реєстрацію постачальником «нульового» РК. Але тут можна вскочити в халепу, якщо податкова перевірка нагряне раніше, ніж РК буде зареєстрований. Податківці цілком можуть «зняти» ПК, аргументуючи це положеннями п. 198.6 ПКУ. Нагадаємо, що відповідно до абз. 1 цього пункту не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Крім того, згідно з абз. 2 п. 198.6 ПКУ у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу ПК, залишаються не підтвердженими зазначеними в абз. 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.
Водночас зазначені положення ПКУ дозволяють вважати, що в разі наявності на момент перевірки зареєстрованого РК на зміну номенклатури (навіть якщо покупець зареєструє його із запізненням), податківці мають дати спокій ПК покупця.
✓ Варіант 2. Тим платникам ПДВ, які відрізняються обережністю та не бажають тремтіти, гадаючи, чи встигне РК до перевірки, можна порадити відкласти ПК до періоду, в якому постачальник нарешті зареєструє бажаний РК. Зробити це можна так:
- у періоді, в якому відбулась зміна номенклатури, зменшити ПК шляхом складання бухгалтерської довідки. Коригування ПК пройде у ряд. 14 розд. ІІ «Податковий кредит» декларації з ПДВ. Відповідно, і розшифрувати операцію доведеться в додатку Д1;
- відновити ПК (як зазвичай через додаток Д5 та рядок 10.1 або 10.2 декларації з ПДВ) у періоді реєстрації «нульового» РК на зміну номенклатури. Якщо ж РК так і не буде зареєстрований протягом 1095 днів з дати складання ПН, з правом на ПК доведеться остаточно попрощатися.
Зауважимо, що варіант 2, хоч і безпечніший, але також не бездоганний. По-перше, ані в ПКУ, ані у підзаконних актах ситуацію прямо не розглянуто, тож спираємося лише на загальні норми. По-друге, зменшення ПК у податковій звітності не відповідатиме відомостям, що містяться в ЄРПН, і це може привернути увагу податківців. Звичайно, все можна пояснити, але потрапляти до поля зору фіскалів завжди неприємно.
Отже, ми намалювали картину, а рішення — за вами.
Анна Хомюк, головна редакторка, ACCA DipIFR