У день звільнення немає коштів на виплату компенсації зароблених днів відпусток: чи буде відповідати роботодавець?
Якщо немає коштів на виплату компенсації зароблених днів відпустки у день звільнення, чи не буде порушенням виплата її після дати звільнення, якщо ми й у бухгалтерському обліку нарахуємо цю суму після дати звільнення? Яка відповідальність, якщо компенсацію нараховано, але не виплачено?
Версія для друку
Статтю взято з газети "Зарплата та кадрова справа" № 17/2020
Олена Коновалова, заступник директора департаменту — начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці
Дар’я Попова, юрист газети «Зарплата та кадрова справа»
Штрафи за несвоєчасність виплати будуть Виплата компенсації після дня звільнення кваліфікується як порушення трудового законодавства. За це передбачена фінансова відповідальність для роботодавця (підприємство, установа, організація, ФОП) (ст. 265 КЗпП) та адміністративна відповідальність для посадових осіб підприємств, установ, організацій та самого ФОП (ст. 41 КпАП). А от розміри штрафів залежать від виду вчиненого правопорушення. Розглянемо більш детально штрафи на конкретних ситуаціях, наведених у таблиці далі.
Відповідальність за порушення порядку виплати компенсації за невикористані дні відпустки у разі звільнення працівника
|
Ситуація |
Порушення |
Відповідальність |
|
1. Компенсацію (1) нараховано і (2) виплачено у день звільнення прим. 1 |
Порушення немає |
Відповідальності немає |
|
2. Компенсацію (1) нараховано у день звільнення, але (2) виплачено після дати звільнення, оскільки працівника не було на роботі в день звільнення (виплачено не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок) |
Порушення немає за умови, якщо в день звільнення сума нарахована в бухгалтерському обліку (для ФОП — розрахована сума для виплати) прим. 1 |
Відповідальності немає |
|
3. Компенсацію (1) нараховано (всю суму) та (2) виплачено у день звільнення НЕ в повному обсязі, при цьому працівник був на робочому місці у день звільнення (у роботодавців небюджетної сфери є заборгованість перед працівником за Кт 661, для бюджетної сфери — за Кт 6511) |
Порушення є у вигляді виплати інших виплат, передбачених законодавством про працю, не в повному обсязі. Відповідальності можна уникнути, якщо: 1) довиплатити компенсацію ДО моменту перевірки з нарахуванням та виплатою середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП прим. 2; 2) в ході перевірки виконати припис інспектора праці — довиплатити з нарахуванням та виплатою середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП (ч. 6 ст. 265 КЗпП) |
Фінансова відповідальність роботодавця: штраф в розмірі 3 МЗП, встановленої на момент виявлення порушення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Адміністративна відповідальність посадових осіб та підприємця: адмінштраф (ч. 1, 2 ст. 41 КпАП) — від 510,00 до 1700,00 грн. За повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, — від 1700,00 до 5100,00 грн |
|
4. Компенсацію (1) нараховано у день звільнення, але (2) виплачено після дати звільнення у найближчий день для виплати зарплати, тобто затримка менше місяця (працівник був у день звільнення на роботі) |
Затримка остаточного розрахунку (інші порушення трудового законодавства). Відповідальності можна уникнути, якщо: 1) виплатити компенсацію ДО моменту перевірки з нарахуванням та виплатою середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП; 2) в ході перевірки виконати припис інспектора праці — виплатити з нарахуванням та виплатою середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП (ч. 6 ст. 265 КЗпП) |
Фінансова відповідальність на роботодавця: штраф 1 МЗП за кожне порушення, вчинене уперше (2 МЗП — за порушення, допущене повторно протягом року з дня виявлення порушення) (абз. 9, 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП) Адміністративна відповідальність на посадових осіб та підприємця: адмінштраф (ч. 1, 2 ст. 41 КпАП) |
|
5. Компенсацію (1) нараховано та (2) виплачено, але не всю суму, а лише неоспорювану, оскільки є питання до її розміру |
Порушення немає — сторони мають врегулювати спір щодо розміру виплати. Але у роботодавця може виникнути необхідність нарахувати та виплатити середній заробіток відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору |
Відповідальності немає, але є загроза сплатити середній заробіток відповідно до ч. 2 ст. 117 КЗпП |
|
6. Компенсацію (1) нараховано та (2) виплачено після дати звільнення і при цьому працівник був на робочому місці у день звільнення |
Ненарахування компенсації за невикористані дні відпустки у день звільнення — недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Відповідальності можна уникнути, якщо: 1) нарахувати та виплатити компенсацію ДО моменту перевірки з нарахуванням та виплатою середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП; 2) в ході перевірки виконати припис інспектора праці — нарахувати та виплатити з нарахуванням та виплатою середнього заробітку відповідно до ст. 117 КЗпП (ч. 6 ст. 265 КЗпП) |
Фінансова відповідальність на роботодавця: штраф 2 МЗП (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП) Адміністративна відповідальність на посадових осіб та підприємця: адмінштраф відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 КпАП |
|
Примітка 1. Під нарахуванням ми розуміємо розрахунок суми, яку потрібно буде виплатити працівнику, який звільняється. При цьому підприємства, установи, організації нараховують зобов’язання щодо виплати такої суми перед працівником у бухгалтерському обліку (Кт 661, або Кт 6511 — для бюджетної сфери). А ФОП, які не ведуть бухоблік, мають розрахувати таку суму до нарахування працівникові. Щодо виплати суми компенсації, то це операція з видачі з каси готівкою чи перерахування безготівково на картрахунок працівника. Ненарахування (не зроблено розрахунок) суми компенсації свідчить про те, що роботодавець ще не планує щось в подальшому виплачувати працівникові. А от невиплата уже нарахованої суми компенсації свідчить, що компенсацію працівникові визначено, а є лише відстрочення у часі виплати такої суми працівникові. Примітка 2. Статтею 117 КЗпП передбачено наступну відповідальність: в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП (у день звільнення чи на наступний день після пред’явлення вимоги), при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий середній заробіток розраховується відповідно до Порядку № 100 виходячи з виплат за 2 календарні місяці. |
||
Нестача коштів не буде виправданням На жаль, такі обставини не звільняють роботодавця від штрафів згідно зі ст. 265 КЗпП та навіть не є пом’якшувальною обставиною. Виняток! Щодо адмінвідповідальності згідно зі ст. 41 КпАП, то можна говорити про відсутність особистої вини керівника (головного бухгалтера) у бюджетних установах, якщо з їх боку було зроблено все, що від них залежить (здійснені розрахунки компенсації, зроблено запит на додаткове фінансування тощо). Якщо ж нічого не було зроблено — виправдань немає1. Але усі пом’якшувальні обставини при накладенні адміністративної відповідальності потрібно готувати для суду, адже саме суд накладає адмінштраф відповідно до ст. 41 КпАП.
Нюанс нарахування ЄСВ ЄСВ не потрібно нараховувати лише для ситуації 6, оскільки відбувається нарахування компенсації уже після дати звільнення. Це нарахування не за відпрацьований час. Тому така компенсація відпускних не є базою ЄСВ і у звіт з ЄСВ така сума не потрапить. Деталі див. на с. 14. А от ПДФО та ВЗ доведеться сплатити навіть у випадку нарахування компенсації після дати звільнення. Таку виплату показуємо у формі № 1ДФ з ознакою «127», а якщо її нараховано в період трудових відносин — з ознакою доходу «101».
