Статті

П

Піврічне декларування з податку на прибуток: збираємо думки докупи

Платникам податку на прибуток — квартальникам знову час звітувати. Майже в кожному звітному періоді законодавці додають щось новеньке до прибуткових правил. Мабуть, піклуються, щоб бухгалтери не занудьгували . Так сталося й зараз.
У цьому матеріалі розкладемо по полицях усі новинки щодо податку на прибуток, які вплинуть на складання декларації за півріччя 2020 року.

 

Звітний період

Базові правила У загальному порядку платники податку на прибуток звітують щоквартально. Звітними (податковими) періодами є квартал, півріччя, три квартали та рік (п. 137.4 ПКУ).

Водночас із цього правила існують винятки. Деякі категорії платників податку на прибуток мають подавати декларацію з ПНП1за річним звітним періодом (п. 137.5 ПКУ), а саме це:

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом МФУ від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2019 р. № 481).
  • малодохідники, тобто платники податку, чий бухгалтерський дохід за попередній звітний рік не перевищує 20 млн грн. Правило тут зрозуміле: платник має «тестувати» обсяг бухдоходу за попередній рік (зараз це 2019 рік), задекларованого в ряд. 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» декларації з ПНП. Якщо його сума більша за 20 млн грн, то у звітному році слід подавати декларацію з ПНП поквартально. Якщо ж сума бухдоходу не перевищує 20 млн грн, то підприємство звітує лише за підсумками звітного (податкового) року;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Законом № 4662«малодохідний» поріг збільшено з 20 до 40 млн грн. Але відповідні зміни, внесені до п.п. «в» п. 137.5 ПКУ, набудуть чинності лише з 01.01.2021 р., тож орієнтуватися на новий підвищений обсяг річного бухдоходу можна буде починаючи з наступного року. Тобто платник податків зможе визначитися з періодом звітування у 2021 році, порівнявши річний бухдохід за 2020 рік з новим порогом — 40 млн грн.

 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 р. № 466-IX.
  • новостворені платники податку на прибуток, тобто зареєстровані протягом року. До речі, до цієї ж категорії податківці відносять тих платників, які протягом звітного року перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну (категорія 102.20.02 ЗІР);
  • сільгоспвиробники, яким наразі повернули можливість обрати особливий звітний період, про що поговоримо далі.

НЮАНС. Не мають жодних шансів звітувати лише за підсумками року суб’єкти господарювання, які здійснюють випуск та проведення лотерей. За ними закріплено обов’язок щоквартального подання декларації з ПНП (п. 137.8 ПКУ).

Загалом на поточний рік платники податку на прибуток вже визначилися з тим, за яким періодом звітувати. Тож подавати декларацію з ПНП за півріччя будуть ті ж, хто й звітував за І квартал поточного року. Але у певних випадках деякі особи можуть до них приєднатися, а саме:

  • неприбутківці, які допустили недотримання вимог п. 133.4 ПКУ в березні, квітні або травні поточного року і втратили право на застосування особливих правил оподаткування (абз. 2 п.п. 133.4.3 ПКУ). Таким «новеньким» платникам податку на прибуток доведеться подавати декларації з ПНП за півріччя, три квартали та 2020 рік. А вже з 2021 року вони визначатимуться зі звітним періодом на загальних підставах (тобто залежно від того, чи перевищить їхній річний бухдохід позначку в 40 млн грн);
  • особи, які застосовують базовий звітний період рік, але з ІІІ кварталу 2020 року переходять на спрощену систему оподаткування. В такому разі вони мають подати декларацію з ПНП за півріччя 2020 року, в полі 2 «Звітний (податковий) період 2020 року» обрати базовий звітний період — квартал. За наступні звітні періоди 2020 року подавати декларацію з ПНП наростаючим підсумком не потрібно (категорія 102.20.02 ЗІР);
  • сільгоспвиробники, які застосовують базовий звітний період рік, але воліють обрати особливий звітний період.

Сільгоспперіод Досить тривалий час норми ПКУ містили колізію: п.п. 137.4.1 ПКУ передбачав можливість обрання виробниками сільгосппродукції особливого річного податкового (звітного) періоду, який починається з 1 липня минулого звітного року та закінчується 30 червня поточного звітного року, але разом з тим щодо визначення сільгосппродукції посилався на ст. 209 ПКУ. Своєю чергою, ст. 209 ПКУ втратила чинність ще 01.01.2017 р., і з цього моменту п.п. 137.4.1 ПКУ був практично «мертвим». Тож сільгоспвиробникам під час визначення базового звітного періоду доводилося спиратися на загальні правила. Закон № 466 усунув з п.п. 137.4.1 ПКУ посилання на неіснуючу ст. 209 ПКУ. Тож тепер п.п. 137.4.1 ПКУ, а з ним і особливий звітний період для виробників сільгосппродукції, знов придатні до життя. Тепер слід користуватися визначенням сільгосппродукції, наведеним у п.п. 14.1.234 ПКУ.

ВАЖЛИВО! У листі № 89393податківці зазначають, що виробники сільгосппродукції подають декларацію з ПНП за звітний період — півріччя 2020 року — та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 1 липня 2020 року та закінчується 30 червня 2021 року.

Тож напевно йдеться про всіх сільгоспників незалежно від того, який базовий звітний період вони застосовують у 2020 році. Водночас ставити в декларації з ПНП за півріччя 2020 року відмітку в полі «виробника сільськогосподарської продукції» не потрібно. Вона буде актуальною лише в декларації з ПНП за особливий річний звітний період. Але, на наш погляд, доцільно буде вже зараз повідомити контролюючий орган про свій намір застосовувати такий період. Для цього можна подати доповнення до декларації з ПНП за півріччя 2020 року в порядку, передбаченому п. 46.4 ПКУ, та зазначити про це у спеціально відведеному полі декларації.

Коригування фінансового результату до оподаткування

Хто є коригувальником? Розв'язання питання щодо того, чи повинен платник податку застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування, також залежить від рівня річного бухгалтерського доходу. Відповідний поріг встановлено в п.п. 134.1.1 ПКУ, і якщо за останній річний звітний період дохід платника податку:

  • перевищив цей поріг, то такий платник зобов’язаний коригувати фінансовий результат на всі різниці, визначені ПКУ;
  • не перевищив цього порогу, то коригування на різниці, передбачені розд. ІІІ ПКУ4, можна не застосовувати. Платник податку в такому разі має право прийняти відповідне рішення, про яке слід зазначити в декларації з ПНП, що подається за перший рік, в безперервній сукупності «малодохідних» років.
Крім коригування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Це правило старе і вже добре знайоме, але тепер з’явилася цікавинка. Так, до 23.05.2020 р. поріг «малодохідності», визначений п.п. 134.1.1 ПКУ, дорівнював 20 млн грн. На нього й спиралися платники податку під час вирішення для себе коригувального питання в І кварталі поточного року. Однак Закон № 466 цей поріг також підвищив до 40 млн грн. Причому ця зміна діє вже з 23.05.2020 р.

Отже, деякі платники податку, які за результатами 2019 року отримали дохід понад 20 млн грн, але не дотягнули до 40 млн грн, та не планують перевищити новий дохідний бар’єр і цьогоріч, можуть захотіти «зістрибнути» з коригувань вже під час декларування за півріччя 2020 року. Але так не вийде. Адже, за логікою положень п.п. 134.1.1 ПКУ, відмовитися від коригувань посеред року не можна. Таку думку поділяють і контролери (лист № 8939, категорія 101.20.01 ЗІР).

Тож платники податку, чий річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату у декларації з ПНП за 2020 рік та розрахувати «безкоригувальний» прибутковий результат наростаючим підсумком за весь рік (причому вносити зміни до декларацій за І квартал, півріччя та три квартали не потрібно). А до того коригувальники залишаються коригувальниками.

Коригувальні новинки На сторінках нашої газети ми вже аналізували зміни, які приніс Закон № 466 до коригувальних норм5. Сьогодні зупинимось на тих з них, що вже набули чинності та які слід застосовувати під час піврічного декларування. Але зауважимо: нові коригування застосовують тільки щодо операцій, здійснених починаючи з 23.05.2020 р. Ті ж коригування, які хоча і набули чинності, але фактично застосовуватимуться лише за підсумками року (у річній декларації з ПНП), в цьому матеріалі не розглядатимемо.

Див. матеріал «Закон № 466 і зміни в коригуваннях фінрезультату» // ПБ, № 27/2020, с. 19.

Цікаво, що форму декларації з ПНП знов не встигли оновити, і вона подекуди не містить необхідних рядків, у яких слід відображати коригувальні новинки. Тож в таких випадках залишається дослухатися до порад податківців, наведених у листі № 8939, та здорового глузду (див. таблицю).

Нові коригування фінансового результату до оподаткування

Положення ПКУ

Зміст коригування

Рядок додатка РІ до декларації з ПНП

Пункт 41 підрозд. 4 розд. ХХ

Ідеться про збільшувальне коригування на суму доходу, отриманого як плата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування6. Таке коригування було й раніше, але знаходилося в розд. ІІІ ПКУ (п.п. 140.5.12). Такий «переїзд» є доволі логічним, оскільки раніше воно поширювалося виключно на тих платників, які були коригувальниками (високодохідниками або добровольцями), а зараз його мають застосовувати всі платники податку, навіть малодохідники-некоригувальники

Це коригування не застосовують особи, які були платниками ЄП групи 4.

Логічно поки що продовжувати використовувати ряд. 3.1.12

Підпункти 139.2.1 та 139.2.2

Правила щодо збільшувального і зменшувального коригування, які раніше були прописані тільки для резерву сумнівних боргів, поширили також на створення та коригування резерву очікуваний кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання дебіторської заборгованості понад і в межах такого резерву згідно з П(С)БО та МСФЗ

Рядки:

  • 2.1.2, 2.1.3 (збільшувальні коригування);
  • 2.2.2, 2.2.3 (зменшувальні коригування)

Підпункт 140.5.11

Відтепер прямо прописано, що збільшувальне коригування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди) поширюється і на ЗЕД-договори. До речі, і раніше податківці були прибічниками цього підходу, але тільки щодо випадків, коли з таких доходів нерезидента не утримується так званий податок на репатріацію. Сподіваємося, надалі вони дотримуватимуться того ж принципу

Рядок 3.1.11

Відтепер збільшити фінансовий результат доведеться на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Зауважимо, що податківці в категорії 102.02 ЗІР уточнюють, що йдеться про штрафи та пеню, які відображені у складі витрат за даними бухобліку. Тобто вони мають бути не лише нараховані контролерами, а й визнані (узгоджені) платником податку, і дата такого узгодження має припадати на період після 22 травня 2020 року

Підпункт 140.5.15

Нове збільшувальне коригування треба робити на суму витрат, понесених платником податків під час здійснення операцій з нерезидентами (будь-якими, а не лише офшорними), якщо такі операції не мають ділової мети. Визначення розумної економічної причини (ділової мети) наведено в п.п. 14.1.231 ПКУ

Будь-який зручний рядок, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування7

Зазначивши цей факт у спеціальному полі декларації «наявність доповнення».

Підпункт 140.4.3

Нове зменшувальне коригування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів і на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на користь платника податку від такого нерезидента.

Умови:

  • частка резидента — не менше 10 %;
  • нерезидент не є офшорним (за винятком випадків, коли є договір про уникнення подвійного оподаткування)

Будь-який зручний рядок, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування8

Зазначивши цей факт у спеціальному полі декларації «наявність доповнення».

Підпункт 140.4.5

Нове зменшувальне коригування проводиться правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується.

Умови:

  • коригування здійснюється в періоді затвердження передавального акта або розподільчого балансу (пропорційно до отриманої частки майна);
  • сума такого зменшення не може перевищувати суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року;
  • платник податку, що припиняється, та платник податку — правонаступник були пов’язаними особами більше ніж 18 послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття)

Рядок 3.2.49

 Зазначивши цей факт у спеціальному полі декларації «наявність доповнення».

Також змін зазнали й деякі інші коригувальні правила:

  • пам’ятаймо, що згідно з п.п. 140.5.9 ПКУ фінансовий результат треба збільшувати на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Починаючи з 23.05.2020 р. це правило не поширюється на сплату платниками податків платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для ведення професійної діяльності відповідно до законодавства України (наприклад, відрахування первинним профспілкам відповідно до ст. 250 КЗпП).

  • поставлено крапку в давніх баталіях навколо збільшувального коригування за п.п. 140.5.10 ПКУ, передбаченого в разі перерахування безповоротної фінансової допомоги (безоплатного надання товарів, робіт, послуг) неплатникам податку на прибуток. Тепер визначено, що воно не застосовується, якщо таке перерахування (надання) здійснено на користь фізичних осіб, які є платниками ПДФО. Тобто перерахування на адресу ФОП-єдинників із цього послаблення випадають. Але постає інше питання: чи значить це, що податківцям доведеться визнати, що в разі отримання таких подарунків ФОП-єдинники мають оподатковувати їх за підприємницькими, а не за загальними (як раніше наполягали фіскали) правилами?

Амортизаційні новинки

Тут відбулося кілька значущих змін, про які ми вас вже повідомляли10. Наразі ж згадаємо їх ще раз, ураховуючи поодинокі роз’яснення, які вже встигли надати податківці.

Вартісний критерій ОЗ Відповідно до змін, внесених Законом № 466 до визначення ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ), тепер до ОЗ належать матеріальні активи, вартість яких перевищує 20 тис. грн11.

Нагадаємо: раніше вартісний критерій для ОЗ становив 6000,00 грн.

Оскільки зазначені зміни набули чинності 23.05.2020 р., вони застосовуються до необоротних активів, які введені в експлуатацію після 22.05.2020 р. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23.05.2020 р., продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їхня залишкова балансова вартість не перевищує 20 тис. грн (лист № 8939, інформаційний лист ДПС № 12).

Податківці в інформаційному листі № 12 також зазначають, що незалежно від того, який вартісний критерій ОЗ визначений підприємством для цілей бухобліку, у податковому обліку необоротні активи вартістю до 20 тис. грн, введені в експлуатацію після 22.05.2020 р., не визнаються ОЗ. Це значить, що амортизація, нарахована в бухгалтерському обліку на такі активи, повністю потрапляє до складу витрат платника податку і не підлягає подальшому коригуванню, навіть якщо вони використовуються платником у негосподарській діяльності. У додатку АМ такі необоротні активи також не показують.

Амортизації — стоп Податківці досягли бажаного. Так, згідно з новим абз. 3 п.п. 138.3.1 ПКУ амортизація не нараховується за період невикористання (неексплуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовуванням, дообладнанням і консервацією.

Для тих платників, які ведуть бухоблік за П(С)БО, по суті, нічого не змінилося. Адже ПКУ в питаннях нарахування амортизації спирається на правила бухобліку, а п. 23 П(С) БО 7 завжди вимагав припиняти нарахування амортизації у зазначених випадках. А ось МСФЗ таких вимог не містять, тож податківцям доводилося вигадувати підходи та обґрунтування, щоб позбавити платників податку, які ведуть бухоблік за міжнародними стандартами, права на податкову амортизацію у період невикористання ОЗ. Тепер фіскалам полегшає, адже ПКУ з 23.05.2020 р. містить щодо цього пряму норму.

Прискорена амортизація Пункт 431 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, який набрав чинності з 23.05.2020 р., дозволяє платникам податку на період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2030 року під час розрахунку податкової амортизації ОЗ використовувати скорочені мінімально допустимі строки амортизації (далі — МДСА):

  • для ОЗ груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби) — 2 роки;
  • для ОЗ груп 3 (лише в частині передавальних пристроїв) та 9 (інші ОЗ) — 5 років.

Водночас можливість обрання таких скорочених МДСА з метою податкового обліку не залежить від строку амортизації ОЗ, визначеного платником для бухгалтерського обліку.

Але обрати прискорені МДСА можна, лише якщо ОЗ одночасно відповідає наведеним нижче вимогам.

► Вимога 1. Введені в експлуатацію платником податків у межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року.

► Вимога 2. Не були використані. Ця умова потребує роз’яснень. Так, в інформаційному листі № 12 податківці розтлумачують, що ОЗ мають бути новими саме для такого платника податків, а це в контексті ст. 138 ПКУ означає, що такі необоротні активи не були відображені в обліку в складі основних засобів раніше. Проте прямо така ліберальність з ПКУ не випливає. Безпечним варіантом буде орієнтуватися на те, що ОЗ до цього не був у вжитку взагалі, а не тільки у конкретного платника податку на прибуток. Зацікавленим же краще отримати власну ІПК, оскільки помилки в інформлистах ДПС, на жаль, не поодиноке явище.

► Вимога 3. Використовуються у власній господарській діяльності. Ця умова має виконуватися протягом усього періоду нарахування амортизації. У такий період ОЗ не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам12. Зауважимо: раніше податківці вважали, що будь-яке вибуття об’єкта ОЗ, як-то ліквідація, безкоштовна передача, крадіжка чи внесок у статутний капітал, протягом строку прискореної амортизації вважається порушенням13.

Крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна, наприклад лізингових компаній.

У разі порушення вищезазначених умов використання прискореного МДСА в періоді такого порушення амортизацію доведеться перерахувати за загальними правилами (п. 138.3 ПКУ), починаючи з дати введення ОЗ в експлуатацію.

Зупинимося ще на кількох нюансах, які роз’яснюють податківці в інформаційному листі № 12:

  • оскільки використання скорочених МДСА є правом, а не обов’язком платника податків, доцільно, щоб рішення платника податку було формалізовано в розпорядчому документі, який регулює застосування методів нарахування амортизації для податкових цілей на підприємстві;
  • платник податків може самостійно вирішувати, до яких саме ОЗ застосовувати МДСА. Тобто допустимою є ситуація, коли в межах однієї групи за окремими ОЗ нараховуватиметься прискорена амортизація, а за іншими — визначатиметься за загальними правилами, встановленими ст. 138 ПКУ;
  • оскільки норма діє заднім числом, платник податку має право використовувати МДСА до ОЗ, введених в експлуатацію з 1 січня 2020 року. Отже, можна провести перерахунок сум амортизації щодо відповідних ОЗ, які зазначені в декларації з ПНП за І квартал 2020 року, та врахувати результати такого перерахунку в декларації з ПНП за півріччя 2020 року (відобразити відповідні суми прискореної амортизації в додатку АМ). Таку саму думку викладено і в ІПК ДПС України від 12.06.2020 р. № 2410/6/99-00-05-05-02-06/ІПК.

Виробничий метод До 23.05.2020 р. для цілей податкового обліку було дозволено застосування будь-якого з методів нарахування амортизації, передбачених нацстандартами, крім виробничого методу. Однак з 23.05.2020 р. згадка про заборону застосування «виробничого» методу зникла з п.п. 138.1.1 ПКУ. Отже, що раніше було заборонене, тепер дозволене.

Тож для нарахування амортизації ОЗ, які вводяться в експлуатацію починаючи з 23.05.2020 р., цілком можливо обрати виробничий метод. За таких обставин МДСА необоротних активів, визначені ст. 138 ПКУ, не застосовуються (п.п. 138.3.3 ПКУ).

А як бути з тими ОЗ, амортизувати які розпочали раніше за іншим методом? Щодо таких ОЗ п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ надає можливість змінити раніше обраний метод нарахування амортизації на виробничий.

ВАЖЛИВО! Здійснити такий перехід можна з ІІ–IV кварталу 2020 року, прийнявши відповідне рішення. В інформаційному листі № 12 податківці зазначають, що ПКУ не передбачає можливості прийняти зазначене рішення після 31 грудня 2020 року.

Для переходу на виробничий метод потрібно:

1. Провести інвентаризацію відповідних об’єктів ОЗ станом на 1 квітня, 1 липня 2020 року або 1 жовтня 2020 року залежно від того, в якому звітному періоді прийнято рішення про перехід.

Так, платники, які прийняли рішення про застосування з ІІ кварталу 2020 року виробничого методу нарахування податкової амортизації до старих ОЗ, мають забезпечити проведення їх інвентаризації станом на 1 квітня 2020 року. Причому акт за результатами інвентаризації має бути складений у ІІ кварталі 2020 року, але після 22 травня (тобто у період з 23.05.2020 р. по 30.06.2020 р.). Таку думку податківці виклали в інформаційному листі № 12. Тож вони не вбачають нічого страшного в проведенні інвентаризації заднім числом. Проте така інвентаризація не має нічого спільного із інвентаризацією, проведеною відповідно до норм Положення № 87914. Адже відповідно до п. 5 Положення № 879 інвентаризація забезпечує виявлення фактичної наявності активів на дату інвентаризації та порівняння її з даними бухобліку. Проте платникам не вперше робити неможливе.

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом МФУ від 02.09.2014 р. № 879.

Єдина умова, яку висувають податківці, — акт, складений за результатами інвентаризації, повинен містити інформацію про ОЗ, наявні за даними бухгалтерського обліку станом 1 квітня 2020 року, але за умови, що такі об’єкти продовжують перебувати в обліку платника податків у складі ОЗ на дату проведення інвентаризації. Якщо ж неможливо надати документальне підтвердження факту їх перебування в обліку станом на 1 квітня 2020 року, рішення про використання виробничого методу щодо таких об’єктів платник податку зможе прийняти лише з ІІІ кварталу 2020 року за результатами відповідної інвентаризації, проведеної станом на 1 липня 2020 року.

2. Порівняти загальну балансову бухгалтерську вартість і загальну балансову (залишкову) вартість таких об’єктів за даними податкового обліку:

  • якщо бухгалтерська вартість більша за податкову, то така податкова вартість береться для нарахування амортизації виробничим методом у податковому обліку;
  • якщо бухгалтерська вартість менша за податкову, то формують окремий об’єкт ОЗ, який амортизують прямолінійним методом протягом 20 звітних кварталів (5 років). Правда, для такого специфічного об’єкта в додатку АМ на сьогодні немає спеціального рядка. Тож обирайте будь-який зручний та повідомте про це податківців, подавши доповнення до декларації.

Інші нагальні зміни

Оподаткування доходів нерезидентів Для піврічного декларування актуальні два нововведення, які набули чинності з 23.05.2020 р.

1. До переліку доходів нерезидентів, які підлягають оподаткуванню в Україні, додано доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту (п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ). Ставка оподаткування зазначених доходів — 15 %, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору. У разі виплати таких доходів в період з 23.05.2020 р. по 30.06.2020 р. їх суми слід відобразити в додатку ПН до декларації з ПНП за півріччя 2020 року. Однак одразу зауважимо, що відповідного рядка тут немає. Отже, знову та сама схема: обираємо зручний рядок (наприклад, ряд. 14 «Інші доходи») та подаємо пояснювальне доповнення до декларації.

2. Згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ якщо дохід нерезиденту виплачують у будь-якій формі, відмінній від грошової, або забувають утримати податок під час виплати доходу на користь нерезидента, то суму податку розраховують за такою формулою: Пс = СД × 100 : (100 – СП) – СД, де:

  • Пс — сума податку до сплати;
  • СД — сума виплаченого доходу;
  • СП — ставка податку на репатріацію.

У листі № 8939 податківці зазначили, що для «гармонійного» заповнення додатка ПН вони рекомендують у колонці 3 «Сума доходів» таблиці 1 зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули. Тоді й у колонці 6 «Сума податку (графа 3 × графу 4/100 або графа 3 × графу 5/100)5» буде відображено правильну суму податку.

Зменшення податку З 23.05.2020 р. з ПКУ виключено п. 15 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, який передбачав можливість зменшення нарахованої суми податку на суму сплаченого акцизного податку за важкими дистилятами. Отже, якщо платник податку в декларації з ПНП за І квартал 2020 року задекларував певну суму в ряд. 16.5 додатка ЗП, він має «тягнути» її протягом усіх звітних періодів 2020 року наростаючим підсумком, а от нових зменшувальних сум більше додати не можна.

Представництва нерезидентів Закон № 466 вніс суттєві зміни до правил оподаткування податком на прибуток постійних представництв нерезидентів. Так, починаючи з 23.05.2020 р. п.п. 141.4.7 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ. Тож у листі № 8939 податківці рекомендують постійним представництвам подавати декларацію з ПНП вже починаючи зі звітного періоду — півріччя 2020 року. Докладніше про це читайте в матеріалі «Постійні представництва нерезидентів: перше знайомство з новаціями оподаткування» // «ПБ», № 35/2020, с. 4.

Календар бухгал­тера
10.08.20

Податкова декларація з рентної плати разом з відповідними додатками (залежно від наявного об’єкта оп

Податкова декларація зі збору за місця для паркування транспортних засобів за ІІ квартал 2020 року

Податкова декларація з туристичного збору за ІІ квартал 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма № 1-РС) за липень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма № 2-РС) за липень 2020 року

Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма № 3-РС) за липень 2020 року

Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма № 1-ОА) за липень

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку