Закуповуємо аудиторську послугу
Прочитали в консультаціях, що КНП зобов’язане оприлюднити фінансову звітність за 2019 рік разом з аудиторським висновком. І в нас виникло питання щодо вибору аудиторської фірми, що має надати такий висновок, та плати за її послуги. Чи поширюються вимоги щодо публічних закупівель на таку операцію?
Статтю взято з газети "Медична бухгалтерія" № 8/2020
Ірина Басова, головний редактор газети
Так, дійсно, консультацію «Оприлюднення фінзвітності КНП з аудиторським звітом» було опубліковано в газеті «Медична бухгалтерія», № 6/2020, с. 41. Нагадаємо основні моменти щодо такого оприлюднення.
Хто оприлюднює? Оприлюднення річної фінзвітності може бути добровільне та обов’язкове. Щодо добровільного начебто все зрозуміло: оприлюднити фінзвітність КНП може за власним бажанням або ж на вимогу засновника. Обов’язкове ж оприлюднення унормовано законодавчо, тобто КНП можуть потрапити під дію норми абз. 2 ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік1, які передбачають, що великі і середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, наступного за звітним періодом, оприлюднити річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй вебсторінці (у повному обсязі).
Яку фінзвітність оприлюднити? Ми вже визначилися, що обов’язково оприлюднювати фінзвітність мають ті КНП, які належать до середніх і великих підприємств, отже, складають повний комплект фінзвітності (форми № 1–5) відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»2. Ті ж КНП, що складають звітність за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс, оприлюднювати фінзвітність не зобов’язані.
Також КНП, які належать до середніх і великих підприємств, оприлюднюють звіт про управління3. Згідно з ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік цей звіт подають разом із річною фінансовою звітністю. Крім того, положення п. 2 Порядку № 4194 установлюють, що річна фінзвітність разом з аудиторськими звітами, звітом про управління мають бути оприлюднені на вебресурсі підприємства (у повному обсязі) та іншим способом у випадках, визначених законодавством, у форматі, який унеможливлює внесення змін до фінансової звітності іншими користувачами.
Аудиторський висновок Обов’язковий аудит фінансової звітності передбачено п.п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 22585. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 2258 КНП має право вільно вибрати суб’єкта аудиторської діяльності, дотримуючись вимог цього Закону та законодавства про публічні закупівлі, про які ми поговоримо нижче. Результатом проведення аудиту й буде аудиторський звіт, у якому, щонайменше, має бути інформація, перелік якої визначений у ч. 3 ст. 14 Закону № 2258.
Публічні закупівлі Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону № 9226 КНП вважається замовником, отже, має дотримуватися як вимог цього Закону, так і вимог Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», затвердженої наказом ДП «Прозорро» від 19.03.2019 р. № 10, та здійснювати всі закупівлі товарів, робіт чи послуг за загальними правилами. Крім того, аудиторські послуги не належать до винятків, на які не поширюється дія закупівельної нормативки, визначених ч. 3 ст. 2 Закону № 922, тож, замовляючи аудит фінзвітності, дотримуйтесь таких кроків.
Крок 1. Визначаємо очікувану вартість закупівлі
✓ Очікувана вартість < 200 тис. грн → допорогова процедура.
✓ Очікувана вартість ≥ 200 тис. грн → тендерна процедура.
НЮАНС. Найімовірніше, вартість послуг аудиту фінзвітності не сягне порогової суми, тож у наступних кроках ми розглядатимемо дії замовника за варіантом 1.
Крок 2. Вносимо зміни до додатка до річного плану закупівель
При цьому вказуємо:
✓ очікувану вартість закупівлі у гривнях;
✓ процедуру (допорогова закупівля);
✓ код ДК 021:2015. Для закупівлі послуги аудиту використовуємо код «79210000-9: Бухгалтерські та аудиторські послуги»;
✓ період (місяць, коли заплановано розпочати закупівлю).
Крок 3. Обираємо надавача послуг
Оскільки ми визначилися, що процедура є допороговою, КНП має можливість вільно обрати аудиторську фірму, з якою співпрацюватиме. Однак тут слід врахувати, що обов’язковий аудит фінзвітності мають право проводити не всі аудитори. Так, суб’єкти аудиторської діяльності можуть надавати аудиторські послуги, лише якщо вони включені до 3-го чи 4-го розділу Реєстру аудиторів і суб’єктів аудиторської діяльності (ч. 1 ст. 20 Закону № 2258). Перелік таких аудиторських фірм розміщений на сайті Аудиторської палати України (www.apu.com.ua).
Крок 4. Створюємо закупівлю в системі «Прозорро»
У створеній закупівлі заповнюємо розділи:
✓ «Оголошення про проведення»;
✓ «Інформація про замовника»;
✓ «Інформація про процедуру»;
✓ «Інформація про предмет закупівлі».
Крок 5. Укладаємо договір про надання аудиторських послуг
Договір укладають офлайн, тобто поза системою «Прозорро». Після чого його оприлюднюють у системі.
Крок 6. Звітуємо про виконання
Після того як послуги надано, сторони договору підписують відповідний акт. Виконавець аудиту передає замовнику аудиторський висновок, а замовник оплачує послуги відповідно до умов договору. Із цього часу договір вважається виконаним, і слід відзвітувати про його виконання в системі «Прозорро».
Таким чином, процедура публічної закупівлі послуг аудиту річної фінансової звітності КНП буде повністю завершеною.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! З 19.04.2020 р. набуває чинності нова редакція Закону № 922, тож закупівлі, оголошені після цієї дати, мають бути здійснені за новими правилами7!
Наостанок Відзначимо, що Аудиторська палата звернулася з листом від 17.03.2020 р. № 01-01-21/200 до суб’єктів законодавчої ініціативи з проханням відкласти застосування штрафів, зокрема, за несвоєчасне оприлюднення фінзвітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком у зв’язку зі складними умовами, які склалися наразі в країні. Так, Аудиторська палата запропонувала відкласти штрафи для суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити фінансову звітність разом з аудиторським звітом не пізніше ніж до 1 червня 2020 року, на два місяці — до 01 серпня 2020 року. Тож штрафи за несвоєчасне оприлюднення фінзвітності за 2019 рік можуть відстрочити, однак жодних змін до нормативних документів із цього приводу поки що не внесено.