Статті

П

Продаж за ціною, нижчою від собівартості: модні тенденції від фіскалів

Здавалося б, у питанні реалізації за ціною, нижчою від собівартості, вже давно поставили крапку. Мінбаза з ПДВ у разі постачання власновиробленої продукції/послуг — вже кілька років звичайна ціна, а не собівартість. Проте податківці вирішили зайти з іншого боку, про що свідчить свіжа судова практика.
Подивимося, чого можна очікувати під час перевірок.

 

Суть справи

Наразі поговоримо про рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 р. у справі № 340/760/19. Підприємству-позивачеві податківці під час перевірки донарахували близько 180 тис. грн ПДВ за реалізацію продукції нижче собівартості. На їх думку, така операція не призводить до отримання доходу, а отже, суми ПДВ, нарахованого під час придбання сировини, матеріалів та послуг, які використанні у виробництві, в частині, що відповідає отриманим збиткам, слід розглядати як такі, що використані в операціях, не пов’язаних із господарською діяльністю платника податків. Таким чином, на підставі вимог п. 198.5 ПКУ платник ПДВ начебто зобов’язаний був нарахувати ПЗ з огляду на базу оподаткування, визначену відповідно до п. 189.1 ПКУ.

Пояснимо логіку фіскалів простими словами:

Реалізація нижче собівартості не призводить до отримання доходу. Відповідно, частина (пропорційно отриманому збитку) використаних у виробництві товарів/послуг є використаною у негоспдіяльності платника. Тож такий платник має нараховувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ.

Тобто податківці прискіпалися до складових собівартості продукції, яку реалізували нижче собівартості. Зізнаємося, такого фінту від них мало хто очікував. Розкажемо, як на цей креатив подивився суд.

Позиція суду

Суд зазначив, що норми закону, на які посилаються податківці, обґрунтовуючи порушення суб’єктом господарювання чинного законодавства, а саме пп. 14.1.71, 14.1.219, 14.1.228 та пп. 188.1, 189.1, 198.5 ПКУ, не визначають обов’язку платника податків нараховувати ПДВ на різницю між ціною продажу товару та його собівартістю у випадку, якщо собівартість товару є більшою, ніж ціна його продажу.

Водночас відповідно до вимог пп. 14.1.219 та 188.1 ПКУ звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі.

Позовні вимоги підприємства щодо скасування ППР1, на підставі яких донараховано суми ПДВ, суд повністю задовольнив.

Податкове повідомлення-рішення.

Думка редакції

Звісно, нам є що додати. І одразу зазначимо, що позицію фіскалів слід давити в зародку. Якщо з ними погоджуватися, так і до податку на повітря дійде .

По-перше, власне в аргументації фіскалів є прокол. Давайте придивимося до визначення господарської діяльності у п.п. 14.1.36 ПКУ.

ЦИТАТА. «господарська діяльність — діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;».
(п.п. 14.1.36
ПКУ)

Тож госпдіяльність має бути спрямована на отримання доходу. І тут важливо, що роль відіграє саме дохід, а не прибуток. Податківці заявляють, що у разі реалізації за ціною, нижчою від собівартості, дохід відсутній. Проте навіть бухгалтер-початківець може спростувати це твердження. Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Під час реалізації продукції ми збільшуємо дебіторську заборгованість покупця (це актив), оскільки збираємося отримати від покупця компенсацію. І ця компенсація може бути нижчою від собівартості. Виникнення доходу це не виключає.

Тож вже на цьому етапі можна відкидати будь-які претензії податківців. Проте не будемо зупинятися.

По-друге, навіть збиткова операція може бути направлена на отримання доходу у майбутньому. Цікавою тут є також думка Верховного Суду. Так, у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.08.2018 р. у справі № 918/341/16 суд заявив: «<…> отримання прибутку не є обов’язковою кваліфікуючою ознакою для визнання діяльності як господарської. Збитковість окремої операції не може свідчити про її негосподарський характер».

Аналогічної думки дійшов і Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в постанові від 07.03.2019 р. у справі № 818/3838/15: «Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов’язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект — це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

При цьому не обов’язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Також не виключено, що в результаті об’єктивних причин економічний ефект від господарської операції може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів об’єктивного перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об’єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик отримати збиток від конкретної операції. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської та/або направленої на ухилення від оподаткування».

Тож у жодному разі не слід іти на повідку в податківців. Закон, правда та суд на вашому боці.

Календар бухгал­тера
20.12.19

Податкову декларацію з ПДВ за листопад 2019 року (платниками, у яких податковий період дорівнює кале

Звіт з ЄСВ за формою № Д4 за листопад 2019 року

Декларацію з акцизного податку за листопад 2019 року

Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки де

Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (додаток 41 до Податкової

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку